Керівники силових відомств направили до Ради пропозиції щодо оплати праці військовослужбовців. У листі міститься прохання відкласти розгляд постанови, яка блокує ухвалення закону про повернення всім силовикам надбавки у 30 тис. грн. Керівники пропонують створити робочу групу і до кінця травня розробити законопроект, який би врегулював питання оплати праці захисників. Серед експертів та самих бійців думка про те, чи повертати всім 30 тис. розділилася, а ухвалений закон залишається заблокованим. "Апостроф" розбирався в ситуації.
Читайте також: Виплати для військових: солдат має думати як воювати, а не як прогодувати сім'ю
Забрати не можна залишити
Як відомо, 28 лютого 2022 року всім силовикам було запроваджено додаткові доплати: 100 тис. гривень на місяць за участь у боях на передовій, решті – по 30 тис. Ця норма спочатку стосувалася також працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейських.
Але з 1 лютого 2023 року рішенням Кабміну "тиловикам" скасували доплату 30 тис. (за винятком тих, хто виконує визначені завдання), залишивши 100 тис. гривень для бійців, які воюють на передньому краї, пропорційно до часу виконання завдань. При цьому поняття зони бойових дій почало трактуватись досить вільно. Наприклад, територія під Херсоном на лівому березі – передова, а сам Херсон – вже тил. Селище Дворічне біля Куп'янська – передній край, а Вовчанськ, який знаходиться за кілька кілометрів від кордону з Білгородською областю та зазнає масованих обстрілів – тил.
Рішення про відміну "тридцятки" викликало обурення у суспільстві, а на сайті президента петиція з вимогою повернути доплати. 10 квітня Верховна Рада 254 голосами ухвалила закон, який закріпив на час воєнного стану доплату в 30 тис. гривень усім військовослужбовцям, співробітникам служби цивільного захисту та поліцейським, які перебувають поза зоною бойових дій. Але вже 11 квітня закон про повернення виплат було заблоковано проектом постанови про відміну відповідного рішення ВР. Документ було внесено народним депутатом Володимиром Цабалем. Мотивація – бюджет не потягне зростання витрат.
Володимир Цабаль
У вівторок, 2 травня, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія оприлюднив лист, який підписали міністр оборони Олексій Резніков, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний, начальник Генерального штабу ЗСУ Сергій Шаптала, голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко, командуючий Нацгвардією Юрій Лебідь, голова СБУ Василь Малюк. Силовики просили відкласти розгляд проекту ухвали народного депутата Володимира Цабаля (закон про повернення "тридцятки" не міг бути підписаний головою ВР до розгляду цього документа) і пропонували створити робочу групу, з представників Верховної ради, уряду та силового блоку, "аби до кінця травня напрацювати фінальне рішення щодо чутливого для суспільства питання оплати праці наших захисників" . Автори листа запропонували надалі розробляти нормативну базу більш диференційовано та за участю представників сектору нацбезпеки та оборони.
Давид Арахамія цю позицію підтримав. Питання повернення 30 тис. відкладене, але не закрите. Ухвалений 10 квітня закон не розблоковано. Дискусії продовжуються: серед експертів і самих військових також немає єдиної думки щодо цього.
"Доплати мають бути справедливими"
"Заяви, що у бюджеті немає грошей на виплати військовим, не витримують жодної критики. Державний бюджет на 2023 рік було ухвалено ще 23 листопада. Доплати військовим у ньому передбачені – всі виплати у січні акуратно здійснювалися. А тепер виявляється, у бюджеті немає грошей. А куди ж вони поділися?, – ставить риторичне питання президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Варто нагадати, що 13 березня 2023 року уряд підтримав збільшення видатків бюджету на 537 млрд грн, з яких 518 пропонувалося направити на сектор безпеки та оборони. "Спочатку бюджет розраховувався, виходячи з припущення, що війна триватиме до середини року. Тепер очікування продовжили до кінця року, – вважає Ярослав Жаліло. – Тож гроші в бюджеті є, про жодні проблеми з фінансуванням я не чув. Взагалі ті витрати, які йдуть на оборону - вони підтримують функціонування національної економіки. Військові отримують гроші, щось купують, пересилають рідним" .
"У мене зарплата – 14 тис. гривень. 100 тис. – бойові, і плюс ще якісь надбавки. Усього – 127 тис. Поки що все нормально, не затримували, на картку гроші падають регулярно. Але що буде за квітень – не знаю. Начфін сказав, що нічого не зміниться. Подивимося..." , - каже Григорій, командир підрозділу Сил спеціальних операцій.
У військах він із 2016 року, під час активної фази війни воював під Херсоном, потім у Бахмуті. Але два тижні тому їх перевели в місто, яке належить до тилу. Тобто бойова надбавка начебто вже не нараховується.
Стрілець Вадим на відпочинку після бойового чергування
"Я в армії з березня 2022 року, пішов добровольцем. Отримував ставку 12 тис. гривень і "президентську доплату" 30 тис. Але вже три місяці отримую мінімальне грошове забезпечення, яке збільшили до 20 тис. Взагалі, коли скасовували надбавку, то пообіцяли що ті, хто стоять у цілодобовому бойовому чергуванні, як ми, доплати отримуватимуть… Але – болт, – розповідає Вадим, стрілець піхотної частини, дислокованої на Житомирщині – Але якщо надбавку знову введуть, теж буде трохи несправедливо. Наприклад, є рота забезпечення, вони ночують удома, приходять просто як на роботу. А ми ночуємо в казармі, ходимо зі зброєю, у броніках. Але отримуватимемо однаково. Це не дуже чесно".
Читайте також: "Нехай депутати повоюють на 20-30 тисяч": що коїться з зарплатами військових
