Українські військові продовжують потроху просуватися на Бахмутському напрямку. Зокрема, 26 липня речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий повідомив, що окупанти відходять з позицій в Андріївці Донецької області. Водночас на Купʼянсько-Лиманському напрямку ворог намагається прорвати українську оборону. Про ситуацію на цих та інших ділянках фронту, зброю, яка необхідна Україні, та абсурдність розташування ППО на дахах у Москві розповів аеророзвідник ТрО, військовий експерт Андрій Коваленко.
– Бахмутський напрямок залишається одним з ключових на всій лінії фронту. Якщо окупанти виходять з Андріївки на Донеччині, операція по оточенню Бахмута завершиться на нашу користь?
– Потрібно розуміти, що Андріївка – це також плацдарм до вирішення питання по Кліщіївці. Там також тривалий час ідуть бої, і від різних людей з того напрямку є інформація, що вже скоро все може завершитися на користь Сил оборони. Якщо по карті дивитися, там видно, що Андріївка трошечки південніше від Кліщіївки. Якщо говорити рельєфно про Кліщіївку і Андріївку, там є висоти, і дуже важливо їх контролювати.
Читайте: Росіяни наробили танків-гриль, в яких добре смажиться м'ясо - командир підрозділу аеророзвідки
Також північніше Бахмута у нас є Берхівка. Про повне оточення, якщо говорити про успіхи південніше, говорити не зовсім коректно. Я думаю, що потрібно також згадувати про Берхівку. Успіхи з цих двох сторін, по флангах, наблизять саме оточення міста Бахмут. Речник Східного угруповання військ Сергій Череватий це підтвердив фактично.
Варто також пам'ятати про Куп’янсько-Лиманський напрямок. Там ситуація складна. Ворог намагається прорвати оборону та йти у штурм. Зокрема, північніше Куп'янська є населений пункт Лиман Перший, вони активні на цьому напрямку. Поки що вдається їх стримувати, що дуже важливо.
– Яка ситуація на Запорізькому напрямку? Є інформація, що ворог збудував просто колосальну оборону.
– Укріпрайони, звісно, у ворога серйозні, але найгірше з точки зору складності – це мінні поля. Останні вісім місяців ворог активно мінував ділянки. Саме міні поля перешкоджають швидкому руху Сил оборони на певних ділянках фронту. Але рух відбувається постійно. Навіть сотня метрів по таких загородженнях, за переваги ворога в повітрі – це дуже великий результат насправді. Він дається великою роботою наших воїнів. Рано чи пізно укріпрайони будуть пробиті, і на певних ділянках рух буде значно швидший, ніж зараз багатьом здається. Відповідно контрнаступ набиратиме обертів.
– Для того, аби контрнаступ набирав обертів, нам безумовно потрібна військова допомога. У черговому пакеті допомоги на 400 мільйонів доларів Україна отримає від США партію крихітних дронів Black Hornet. Це крихітні нанодрони, які використовують переважно для розвідки – такий мікробезпілотник має вагу лише 32 грами. Він легкий у керуванні, добре підходить для виявлення цілей та зручний тим, що його важко помітити. Україна вже отримувала їх від Норвегії. Пане Андрію, ви як аеророзвідник проясніть, що це за дрони, як вони допомагають у веденні війни проти російської федерації. Як ви оцінюєте ефективність тієї тисячі дронів, які нам вже передавала Норвегія?
– Це насамперед дрони для ближнього бою і штурмових дій. Вони допомагають скоригувати, допомагають штурмовим групам укріплені позиції ворога у розвідці бачити в режимі Live. Тобто якщо більші дрони ворог має можливість побачити, вони є легшими мішенями, то такі дрони ефективні як у боях в місті, оскільки на них зручно літати по міській забудові, по руїнах відповідно, так і у штурмах бліндажів і окопів ворога. Також потрібно говорити, що ці дрони потрібні Силам спеціальних операцій, зокрема для тих операцій, які проводять непублічно. Тому це головна і єдина перевага цих БПЛА.
– Чи є у вас інформація, яку кількість цих дронів планує нам передати Америка?
– Чесно скажу, такою інформацією володіє командування.
– А скільки нам потрібно?
– Скільки потрібно? Ну, тисячі дві, я думаю, на найближчий час – це достатня кількість була б.
– Ви зазначили, що ці дрони можуть перебувати на лінії фронту. Ця тисяча дронів, які надавала Норвегія, перебували безпосередньо на лінії фронту чи і в наших мирних містах?
– Я мав на увазі не мирні міста, а наприклад, міські бої, які тривалий час відбувалися в Бахмуті. Коли були штурми, відбувалися бої за кожну висотку, за кожну школу, де ворог засів. У таких міських боях ці БПЛА ефективні. Я думаю, всі розуміють, якщо подивляться на карту, які міста доведеться звільняти. З розрахунку на те, що ворог буде оборонятися на вулицях, ці БПЛА ефективні. Про кількість, вибачте, я не маю права говорити публічно.
– Також до пакету допомоги увійдуть боєприпаси різного типу, зокрема ракети до систем HIMARS, ракети до комплексів NASAMS, артилерійські боєприпаси. Президент України на іспанському форумі звертався до наших союзників і просив велику кількість далекобійної зброї, артилерії, сучасні військові літаки, але ось вчергове ми чуємо лише про подібні пакети, а про ATACMS, про F-16 жодної відповіді немає.
– Західна преса писала, що Джо Байден поки не готовий до передачі ATACMS. Тобто це рішення, як казав його радник з нацбезпеки Джейкоб Салліван, виключно за ним. Дискусії тривають. Позиція України по ATACMS під час саміту НАТО була донесена, враховуючи, що вона звучить постійно. Рішення виключно за Байденом. Чому він це не робить – дуже важко сказати, які червоні лінії є саме в його голові, оскільки після передачі Storm Shadow Британією та далекобійних ракет Францією настала черга США.
Стосовно літаків говорити наразі в принципі було б зарано, оскільки зараз починається навчання наших пілотів. Говорити варто про хоча б кінець цього року. Найважливішим зараз було б збільшення кількості батарей ПРО Patriot і Samp/T. Це саме ті комплекси, які дозволяють принаймні збивати Х-22 та "Онікс", якими ворог бив по Одещині, по портовій інфраструктурі. Ефективніше ніж збивати, звісно – знищувати склади ворога, де ці ракети зберігаються. Була неперевірена інформація, що нібито в Криму вибухали певні склади, мовляв, там могли вибухати "Онікси". Це, звісно, видно буде з того, чи будуть далі в такій кількості ці ракети летіти по Одещині. ATACMS теоретично міг би допомогти вибивати дальню логістику ворога і убезпечити українські цивільні міста. На жаль, поки що таке рішення не ухвалено. У цьому пакеті на 400 мільйонів його очікувати й не варто було, це має бути крупний пакет.
Читайте: Це питання №1: військовослужбовець розповів, чого найбільше не вистачає ЗСУ
– Повертаючись до розмови про протиповітряну оборону, про те, чим ми можемо збивати ті самі "Онікси", Х-22, Х-59, не побачили ми в цьому пакеті систем протиповітряної оборони. Як нам тоді бути, тому що Одеса залишається під прицілом, Миколаїв. Бачимо, що уже до Дунаю доходять і уже річкову інфраструктуру починають атакувати. Як нам бути, де нам брати засоби протиповітряної оборони?
– Повернуся до питання вибухів складів БК в Криму. Я думаю, зараз найефективніша зброя проти таких обстрілів – це знищення військової інфраструктури ворога зі зберігання цих ракет. Не пускових установок "Бастіон", з яких вони запускаються, тому що вони можуть запускатися і з кораблів, а насамперед складів.
Так, на жаль, розраховувати швидко на додаткові Patriot не доводиться. Що з цим робити? Активніше дипломатія має працювати. Єдина надія – на дипломатію.
– За весь час повномасштабного вторгнення удару було завдано дуже близько до країни НАТО – маю на увазі Румунію. Російська федерація обстріляла порт на річці Дунай. Чисто теоретично, чи може бути так, що Румунія допоможе нам своєю протиповітряною обороною?
– Складно говорити, тому що в нас був випадок, коли потрапила російська ракета на територію Польщі, загинув, якщо я не помиляюсь, тракторист. Всі зробили вигляд, що це була ракета української системи ППО – зробили вигляд, що не помітили. Румунія зараз відреагувала, реакція принаймні була офіційна. Утім, за логікою країн НАТО, мені складно уявити, як вони можуть збивати над нашою територією російські ракети зброєю НАТО, оскільки це має бути колективне рішення НАТО. Ми знаємо, що в НАТО є частина держав, які проти вступу України і відверто проросійські – такі як Угорщина з Орбаном. Мені складно уявити, що це стало реальністю.
– Нам було складно уявити десь рік тому, що ми будемо бачити, як летять дрони або інші літальні апарати на Москву, але це сталося. "Панцир" на даху міноборони російської федерації не зміг відбити атаку дрона, від місця вчорашнього падіння БПЛА установка перебуває за кількасот метрів. Жодних свідчень того, що він працював під час атаки, не було. Не вперше уже здійснюється наліт на Москву. За Радянського Союзу Москва була найбільш захищеним містом, але наразі щось пішло не так, і їхні хвалені С-300, С-400, "Панцир-С" на даху не спрацювали. Це безвідповідальність, безлад, нестача протиповітряної оборони чи несправність?
– Якщо б вони збивали цей БПЛА, то шматок ракети точно впав би на житловий квартал. Відповідно, від самого початку це рішення маразматичне – таке ж, як сам путін, особливо коли зустрічається з Лукашенком. Це рішення відверто ідіотське. Усім зрозуміло, що це була показуха виключно для того, щоб або нагадати москвичам що йде війна і щоб не було якихось настроїв проти мобілізації, або просто показати, мовляв, "ми вас захищаємо".
Але де ж захист, якщо кожна людина, яка хоч трошки розуміється на військовій справі, має боятися цього комплексу. Бо якщо він спрацює над Москвою, то частина цієї ракети обов’язково впаде на вулицю, в парк або житловий будинок. Тобто цей комплекс насправді більше є проблемою для москвичів ніж захистом.
Чому не спрацював? Можна сказати, що якби він спрацював, то додаткові пошкодження були б гарантовані. Ну і плюс тут багато що залежить від місця запуску БПЛА, від висоти, на яких летять БПЛА. Я думаю, ті, хто планував цю операцію, врахували всі ці моменти, зокрема, ці комплекси, які є на даху, для того щоб зробити проліт БПЛА через зони, де працюють ворожі РЛС, непомітним. У нас є такі специ, які розуміють усі ці речі.
Читайте: Небо над Москвою нагадує друшляк: чому російська ППО не в змозі відбити атаки БПЛА
