RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Суспільство
Погляд

Буде нова Чорнобаївка: Росія отримала серйозний удар на фронті

Росіянам нічим відповісти на ракетні удари ATACMS

Росіянам нічим відповісти на ракетні удари ATACMS Рештки враженого російського гелікоптера Фото: МВС

Україна завдала ударів ракетами ATACMS по аеродромах Луганська та Бердянська. Було знищено дев'ять ворожих гелікоптерів, спецтехніку, установку ППО та живу силу окупанта. Для ворога це стало справжнім шоком. За неофіційною інформацією, кількість переданих ракет дальністю 165 км складає 12 одиниць. Які наслідки для фронту матимуть ці удари та що робитимуть росіяни для протидії подібним атакам - в етері Апостроф TV розповів військовослужбовець та голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко.

З Америки з любов’ю

Будь-яка зброя, навіть ATACMS, - не панацея, а один із видів зброї у загальному комплексі боєкомплекту, який використовується на лінії фронту для знищення живої сили чи техніку противника та складів боєприпасів. І цю нішу до цього часу, нехай не повністю, виконували ті ж самі українські “нептуни”, “верби”, британські Storm Shadow.

Читайте: Росії доведеться піти на це: в ISW розповіли про нові загрози для окупантів через ATACMS

ATACMS - достатньо розвинена та високотехнологічна зброя в порівнянні з тим, що росіяни не мають "аналоговнет" ATACMS. З іншої сторони, якщо вірити даним, кількості ракет, які летять на 165 км - не так багато, близько 1500. Вони то припиняли їхнє виробництво, то поновлювали, то заміняли боєукладку, то збільшували-зменшували навантаження вибухових елементів. Тобто це модифіковані ракети.

Ми до кінця не знаємо, яка серія чи модифікація до нас потрапила. Плюс ми не знаємо реальної кількості цих ракет. Все, що заявляється - до 12. І це правильно, що суспільство не знає точної кількості цих ракет. Навіть якщо б знали точні цифри, ніхто не знає, скільки пускових установок є під ці ракети, скільки навчено екіпажів під них. Бо будь-який пуск ракет чи реактивних засобів залпового вогню - кожен має свої тактико-технічні характеристики і своє призначення.

Важливіше інше. Російська розвідка не дізналася (про ракети) і не визначила час ураження об'єктів. Дуже важливо, що вдалося в режимі таємності привезти їх в Україну, встановити та зробити залп. Тому що пуски цих ракет - це вже вершина проведеної величезної кропіткої роботи. І на будь-якому етапі - транспортування, завезення, підготовка, складування. прикриття, розвідування об'єктів ураження - міг бути витік інформації.

Але, дякуючи і ГУР, і СБУ, ми бачимо, що вдалося достатньо сильно почистити російську агентуру, тому ефект несподіванки й мав місце.

І, найважливіше, ATACMS, попри все, завдали серйозного ураження ворогу. Бо навіть якщо п'ять гелікоптерів знищили... Вартість гелікоптера, залежно від категорії і номенклатури - від декількох мільйонів до декількох десятків мільйонів доларів. Тобто втрати ворога дійсно величезні. Крім складів з боєкомплектом загинули фахівці (пілоти і обслуговуючий персонал) - а це втрати, які важко в фінансовому плані оцінити.

Також там відбувся вибух цистерни з паливними матеріалами. Тобто пошкоджена інфраструктура забезпечення цих аеропортів. Бо якщо гелікоптер не можна заправити, якщо немає фахівця, щоб його обслуговувати - то це велика купа залізяччя, яке стоїть під відкритим небом. Ось тут дещо навіть більш важливіший момент. Бо, якщо росіяни ті залишки гелікоптерів, які вціліли, відведуть у тил, то вони в майбутньому не зможуть цей аеродром використовувати навіть як перевалочний, тому що там інфраструктура якщо не знищена, то серйозно пошкоджена.

Відповідь рашистів

Якщо зараз ворог буде змушений відтягнути більшість своєї авіації вглиб - це означатиме, що кожен гелікоптер чи літак, який буде злітати з глибинних аеродромів, буде навантажений меншою кількістю боєкомплекту. Також збільшиться плече польоту, з'явиться більше шансів вразити ворога.

А знаючи росіян і їхню твердолобість, основну масу авіації, принаймні після перших ударів, вони не відведуть. Будуть посилювати системи ППО, проводити якесь маскування. Але відвести їхню авіацію зараз, особливо, коли вони намагаються на Куп'янському напрямку атакувати, на Авдіївському.

З нашого боку підібраний дуже вдалий момент, щоб знищили аеропорти на цих напрямках - що Бердянський, що Луганський. І тепер ворогу доведеться перегруповуватись - як війська, так і авіацію, - з урахуванням нових обставин. А якщо врахувати, що ATACMS стали для них повною несподіванкою, то умовний "план Б" вони не зможуть швидко запустити в дію.

Читайте: Україна може отримати бомби GLSDB: як вони допоможуть фронту

Тим паче, доведеться перебудовувати всю логістику, переводити екіпажі на різний режим чергування тощо. Але повітряний флот росії на прифронтових аеродромах чекає приблизно така ж доля, як чф рф у Севастополі. Це може перетворитися на класичну Чорнобаївку. І, знаючи росіян, я не здивуюся, що їх будуть по 8-10 раз вражати на одному й тому ж аеродромі, а вони просто будуть тягати туди нові повітряні судна.

Наявність "мяса" в них достатня, щоб забезпечувати периметр охорони, не дивлячись на втрати. Хоча втрата пілотів та обслуговуючого персоналу на цих аэродромах - це серйозний удар. При наявності великої кількості повітряних суден і в перевазі їхньої авіації над нашою, брак пілотів в них теж є. Бо на початку широкомасштабного вторгнення вони вважали це легкою прогулянкою. І в гонитві за нагородами та новими посадами, намагалися зробити якнайбільше вильотів. І, звичайно, їх тоді почали тоді збивати. І, пригадуємо, як навіть самі українці були здивовані, коли кожен полонений пілот виявлявся як не командиром бригади, так командиром ескадрильї. А зараз ми бачимо, що в авіації росіяни використовують навіть лейтенантів, тобто вчорашніх випускників. А тепер їм доведеться працювати ще в складніших умовах.

Однак щоб змусити росіян не літати, потрібна дуже велика робота: ешелонована ППО, знищення не лише гелікоптерів на аеродромах, а й логістики. За великим рахунком, тут важливий комплекс заходів.

Читайте: Проблем у росіян стане більше: у чому важливість постачання ATACMS українській армії

Читайте також