Російські окупаційні війська почали третю хвилю наступу на Авдіївку на Донеччині. Попри дві провалених спроби спершу захопити, а тоді оточити місто, окупанти все ще кидають великі сили піхоти на штурм позицій ЗСУ. Чому для російського диктатора путіна така важлива Авдіївка і чи дасть він дозвіл на виведення військ з Бахмуту - в етері Апостроф TV пояснив військовослужбовець та голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко.
Авдіївка - це останнє вікно для путіна увійти в міжнародну політику не як диктатора, що програв бій за невелике містечко. Виходячи з цього ми маємо розуміти, що штурми Авдіївки не будуть припинятися до того часу, поки російська армія повністю не виснажиться на цьому напрямку, або ж місто набуде настільки негативного значення для російської армії, що війська там відмовляться наступати через абсурдність.
Читайте: У Путіна жовтневе загострення, випив чарку і давай брати Авдіївку - боєць легіону "Свобода"
Але ми маємо розуміти, що атаки триватимуть ще досить довго. Росіяни сподівалися взяти Авдіївку з флангів, але це виявилося не так просто, як виглядає на карті. Тому росіянам доведеться ще дуже довго воювати з невідомим для них результатом. Після невдалих спроб використання технічних бронегруп ворог перейшов до класичних піхотних штурмів і спроб видавлювати людською масою наші війська з зайнятих позиції.
На даному етапі серйозної загрози по оточенню міста немає. При цьому місто потерпає від сильних артилерійських ударів. Та зараз російська артилерія - це не та артилерія, яка була на початку широкомасштабного вторгнення, і за багатьма параметрами поступається нашій. Також російській піхоті створюють багато проблем касетні боєприпаси, які використовує наша артилерія.
Але! На цьому напрямку ще буде багато лютих і кровопролитних боїв. І результат ще невідомий для обох сторін. Хоча з іншої сторони, якщо постане питання неефективності оборони, або втрати надзвичайно великої кількості людей - я не можу стверджувати, що місто триматимуть до останнього солдата. Все залежатиме від доцільності.
Росіяни стягнули на цей напрямок вже до трьох армій - це приблизно 30-40 тисяч чоловік. Ворог там використовує і регулярні війська, і десантників, і "шторм z". Там дуже активно працює їхня авіація, скидаючи багато авіабомб. Але якщо порівнювати Авдіївку, наприклад, з Бахмутом - це дуже укріплене місце. Там дуже багато фортифікаційних споруд. Тим паче, це велика технічна зона, де багато заводів. Що дало можливість переобладнати їх під інженерні загородження, які навіть авіацією не так легко пробиваються.
Путін поставив все на Авдіївку
Питання захоплення Авдіївки - це питання престижу путіна, не просто як диктатора росії, а як політика-міжнародника. Коли путін недавно приїздив до Китаю, то був впевнений, що його війська займуть Авдіївку і він матиме серйозний аргумент для того, щоб схиляти на свій бік Китай. З урахуванням того, що в середині листопада буде зустріч Сі Цзіньпіна і Байдена, ми можемо припускати, що вони будуть домовлятися зокрема про вихід як з ізраїльського конфлікту, так і війни в Україні. З цього погляду чим слабшими будуть позиції путіна на воєнному полі, тим менше шансів у нього зберегти за собою на переговорному полі якісь твердіші позиції. Путін прекрасно розуміє, що якщо він не продемонструє за цей місяць хоча би якихось результатів, то з ним ніхто серйозно не буде спілкуватися на міжнародній арені. Бо країна, яка почала агресію і за півтора роки програє майже на всій лінії фронту - з нею ніхто серйозно не буде спілкуватися. Тому Авдіївка стала для путіна таким місцем, за яке він готовий покласти десятки тисяч, щоб зберегти своє лице.
Плюс треба враховувати, що Авдіївка відкриває прямий шлях на Донецьк, зокрема Донецький аеропорт, Горлівку тощо. А якщо нашим військам вдасться розширити фланги, то можна буде взяти під вогневий контроль приміські забудови Донецька. Це означатиме, що війська росіян навколо Донецька перебуватимуть під вогневим контролем наших військ.
Бахмут - могильник росіян
Бахмут давно перетворився для росіян з військової доцільності в політичний аргумент. Вихід з Бахмуту означатиме для росіян стратегічно-політичну поразку. І беручи до уваги відсутність успіху в Авдіївці, путін в жодному разі на це не погодиться. Путін буде готовий втратити десятки тисяч особового складу, але принаймні до президентських виборів в росії він собі не може дозволити втратити Бахмут. Тим паче що Бахмут брав Пригожин, якого пропаганда на цьому розкрутила. І тепер уявіть собі таку історію: Пригожин взяв Бахмут (хоч і не до кінця), а путін його втратив. Гіршого удару по репутації путіна в російському просторі і не придумаєш. Тому путін на це не погодиться. Вони будуть намагатися тримати Бахмут до останнього, там буде команда стояти насмерть.
Вони можуть швидше відмовитися від півдня. Але схід - Донецьк, Авдіївка, Куп'янський напрямок - ворог триматиме до останнього. Бо це вся філософія російської агресії в Україні. Адже їхній основний акцент був на тому що вони йдуть звільняти "народ Донбасу". Тому вихід з Донецької і Луганської областей - для них це практично смерті подібно. На жаль для нас, ворог буде там триматися до останнього і кидатиме у бій всі наявні ресурси, плюс новомобілізовані. Там питання буде лише в одному - чи війська морально будуть стояти і не надломляться, як це сталося свого часу на Харківському напрямку.
Читайте: Втрати РФ перетнули ювілейну позначку: в Генштабі оприлюднили знакову статистику
