RU  UA  EN

Субота, 23 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 42.85
НБУ:USD  41.05
Суспільство

Дезертири мимоволі: з чим зіткнулися українські військові, які лікуються за кордоном

Закон про посилення соціального захисту військовослужбовців виходить ним боком

Закон про посилення соціального захисту військовослужбовців виходить ним боком Фото:

Українські військові, які перебувають на лікуванні після поранення за кордоном, опинилися в доволі безглуздій ситуації – їх запросто можуть звинуватити у щонайменше самовільному залишенні військової частини чи місця служби, а щонайбільше – у дезертирстві. Крім того, вже зараз деякі з них перестали отримувати грошове забезпечення від держави. Як так вийшло – з'ясовував "Апостроф".

Читайте також: Українським військовим збільшили час для лікування: що треба знати

Зниження навантаження

Лікування поранених українських військовослужбовців за кордоном проводиться, якщо поранення досить серйозне аби хоча б вилікувати людину, не кажучи вже про повернення до лав ЗСУ. Для цього може знадобитись якась особлива, високотехнологічна апаратура або якісь унікальні методики (наприклад, у сфері протезування).

"Проводиться консиліум лікарів, направляється звернення до Міністерства охорони здоров'я. Ті зв'язуються з профільними західними медичними установами – державними, приватними, є маса програм: міждержавних, благодійних тощо. Медустанов може бути з десяток, вибирається найкраща – максимально за профілем певного поранення. При цьому медичні заклади можуть бути будь-де – хоч у Європі, хоч у Австралії", – розповідає "Апострофу" в.о. головного лікаря Київської міської клінічної лікарні №10, колишній військовий лікар Данило Михайлов.

За його словами, всі витрати на транспортування та лікування оплачує сторона, що приймає - і це значно знімає навантаження на українську систему охорони здоров'я.

"Але, звісно, головне – здоров'я військового. В Україні лікарі можуть бути й не гіршими, але у нас немає такої якісної апаратури, а у лікарів, відповідно – необхідного досвіду", – каже Данило Михайлов.

6 вересня 2023 року було ухвалено закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та інших осіб". За допомогою цього документу в умовах війни передбачалося відкоригувати закон "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей". Зокрема, було уточнено терміни надання відпустки військовослужбовцю для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення.

Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення, контузії, травми або каліцтва. При цьому зазначено, що загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування становить не менше тижня та не може перевищувати 4 місяців поспіль. Далі - військово-лікарська комісія.У разі направлення військовослужбовця для лікування за кордон, загальний час його перебування там на лікуванні (включаючи час переміщення), не може перевищувати 12 місяців поспіль", – розповідає "Апострофу" медичний юрист, член комітету медичного та фармацевтичного права НААУ Юлія Миколаєць.

Прогалина у законі

"Якщо для лікування в Україні є зауваження, що цей термін не застосовується у випадках, коли законодавством передбачені більш тривалі терміни перебування на лікуванні, то для закордонного лікування таке застереження відсутнє. За кордоном немає встановленої процедури проходження української ВЛК, і тому, по суті, потрібно повернутись в Україну. З огляду на те, що для військовослужбовців будь-яке переміщення має бути оформлене за відповідною встановленою процедурою, за допомогою дозволів та документів, неприбуття вчасно в частину або на комісію може бути кваліфіковане, як самовільне залишення військової частини чи місця служби або взагалі як дезертирство" , – каже Юлія Миколаєць.

Відповідно до ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення самовільне залишення військової частини, а також неявка військовослужбовця вчасно без поважних причин на військову службу (у разі переведення, неявки з відрядження, відпустки або з лікувального закладу) тривалістю до 10 діб, тягнуть за собою накладення штрафу до 17 тисяч гривень. Або арешт із утриманням на гауптвахті на строк до 10 діб.

Відповідно до ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцям, а також неявка його вчасно на службу без поважних причин, що були вчинені в бойовій обстановці та ті ж дії тривалістю понад 3 доби, скоєні в умовах військового стану, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Якщо самовільне залишення військової частини або місця служби здійснюється з метою ухилення від військової служби, це може бути взагалі кваліфіковано як дезертирство. Відповідно до ст. 408 КК України – це позбавлення волі терміном від 5 до 12 років.

"Я лікуюсь у Німеччині вже 1 рік та 7 місяців. І моє лікування ще не закінчено. Я щомісяця подаю довідку з німецької лікарні, що ще лікуюся. Це питання законом не врегульоване – в частинах просто не знають, що з нами робити. Тому поки що просто припинили виплати – армійську мінімалку, це близько 20 тисяч гривень", – розповідає "Апострофу" Євген Лешан, лейтенант сил тероборони ЗСУ, який лише кілька місяців тому став на милиці.

За його словами, виплати для тих, хто перебуває за кордоном більше 12 місяців, припинилися з жовтня минулого року – відразу після того, як набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців".

"Хто лікується в Німеччині, реєструється в німецькій соціальній системі та отримує відповідні виплати – щомісячно близько 450 євро на людину. Тому припинення українських виплат не є критичним, хоча й неприємним", – каже Євген Лешан.

Стільки скільки потрібно

Скільки українських військових проходять лікування за кордоном, невідомо. Статистика може й ведеться, але вона закрита, як і кількість загиблих військовослужбовців. Але, як кажуть лікарі, це не більше 5% від усіх поранених.

"Навіть іноземців, які воюють за Україну, вважають за краще лікувати на місці. У нас у Білій Церкві три палати було: 15 осіб – з Непалу, Бразилії, та ще звідкись", – розповідає "Апострофу" старший лейтенант ЗСУ В'ячеслав Коновалов. Який цього тижня був змушений, не долікувавшись, повернутися до Одеської області на проходження ВЛК: минуло вже чотири місяці, тому йому може бути інкриміновано самовільне залишення частини. На іншій шальці терезів – можлива ампутація ступні.

"Оскільки тривалість лікування та реабілітації військовослужбовця за кордоном об'єктивно може перевищувати 12 місяців поспіль, норма законодавства вимагає доопрацювання. Як мінімум, додавання застереження – що цей термін не застосовується до випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі терміни перебування на лікуванні", – каже медичний. юрист Юлія Миколаєць.

Поки що у разі припинення грошових виплат ці дії можна оскаржити в установленому законом порядку. Проте зробити це буде доволі проблематично.

"Насамперед, необхідно через консульство надіслати запити на Міністерство оборони й на свою військову частину, точно встановити – яка ситуація. Якщо що, судитися. У принципі, консульство зобов'язане допомогти. Воно взагалі зобов'язане допомагати своїм громадянам за кордоном, здійснювати консульський супровід всіх питань. Проте, як показує практика, в ході лікування реально всім займаються волонтери. Якщо судитися – то за генеральною довіреністю, в Україні. Але мені взагалі складно уявити, що людина, яка перебуває на лікуванні більше року, буде судитися. А такій ситуації навіть здоровій людині непросто, йти проти державної машини", – каже "Апострофу" колишній директор Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.

На її думку, найреальніше – це чекати, коли держава сама визнає свою помилку та відкоригує ситуацію. Певні кроки в цьому напрямку вже робляться.

Вже створено міжвідомчу робочу групу у складі спеціалістів командування Медичних сил ЗСУ, Міноборони, МОЗ та Мінцифри, щодо опрацювання питання про внесення змін до нормативно-правових актів для реалізації можливості проведення дистанційної військово-лікарської експертизи військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні за 2 місяці. . Тобто у разі чого, у військового з'явиться законна можливість й надалі продовжувати лікування за кордоном.

"Така зміна була б справедливою, враховуючи, що життя та здоров'я є закріпленою Конституцією України найбільшою соціальною цінністю у нашій державі", - каже Юлія Миколаєць. Але коли буде підготовлено та внесено цю зміну – абсолютно незрозуміло. У нас зараз на першому плані мобілізація.

"Лікуватися треба до одужання. Скільки на це піде часу, стільки й потрібно", - резюмує у розмові з "Апострофом" військовий медик, гітарист гурту "Воплі Відоплясова" Євген Рогачевський.

Читайте також: "Папірці" вже не потрібні: військовим спростили процедуру проходження ВЛК

Читайте також

Новини партнерів