Ми не мислимо про війну математично. Саме тому величезні бюджети вкладено в Deep Strike, ефективність яких зараз буквально кілька відсотків.
Бо ми мислимо кінематографічно, картинками: нам "нравицця як воно горить на Росії". Навіть якщо витратили сотні мільйонів, а спалили на 10-15.
Це не означає, що Deep Strike не потрібні. Це означає, що треба рахувати, що вигідніше, і вкладати пропорційно більше ресурсу туди, де вищий результат.
Наприклад ми значно менше уваги приділяємо Middle Strike, лишаючи майже без уваги оперативну глибину 40-150 кілометрів.
Звісно, машину війни потрібно знищувати на всій дистанції - від точки зародження (військовий завод, логістичний хаб, полігон, склад, вантажівки/потяги зі зброєю, etc) до переднього окопу.
Бо основна мета - зменшити тиск силами і засобами ворога на нашу піхоту, зберегти людей. Але ми пробуємо закрити лише дистанцію 300-400+ (вже малоефективно) або 0-20+ (доволі ефективно). Залишаючи майже без уваги дірку в кілька сотень кілометрів.
Немає системного розподілу відповідальності підрозділів. Кожен підрозділ відповідальний за дистанцію від нуля до безкінечності.
Тому більшість працюють на відстані в 5-10 кілометрів в бік ворога, те на що є сили і засоби.
Потрібна спеціалізація підрозділів на дистанцію і категорію цілей.
І, звісно, потрібна увага до Middle Strike. Ще й тому, що американські ракети на оперативну глибину можуть незабаром закінчитись.
Джерело: t.me/MariaBerlinska
