На початку лютого цього року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про старт заходів з переходу на корпусну структуру війська. До літа стало відомо про утворення трьох армійських корпусів. 1-й корпус Національної гвардії України “Азов”, сформований на базі 12-ї бригади “Азов”, очолив полковник Денис “Редис” Прокопенко, 2-й корпус НГУ “Хартія” – на основі 13-ї бригади оперативного призначення “Хартія” – очолив полковник Ігор “Корнет” Оболєнський, а Третій армійський корпус створено під командуванням полковника Андрія Білецького.
Загалом планують створити 18 корпусів: 13 у Сухопутних військах, два у Десантно-штурмових військах, один у морській піхоті й два у Національній гвардії. Їх формування завершиться до кінця поточного року.
Утім не лише структурними змінами живе українське військо. Про мобілізацію, СЗЧ (самовільне залишення частини) та матеріальне забезпечення армії “Апостроф” поговорив із членом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Федієнком.
– Щоб самостійно виконувати завдання на відповідній ділянці фронту новостворений армійський корпус повинен мати інженерні підрозділи, ППО, безпілотні системи. Відомо вам, чи були проблеми із забезпеченням? Стосовно цього, зокрема, застерігали ряд експертів.
– Думаю, що ця інформація з обмеженим доступом. Дивіться, це дуже добре, що ми ніколи не писали у Facebook, що в нас є ракети, що вони нарешті полетіли… Але все суспільство вважає, що ми нічого не робимо. Для мене це дуже добре, що нарешті у Facebook нічого не виходить.
– Головнокомандувач говорить, що реорганізація дасть можливість зберегти особовий склад. Чи дійсно зараз зменшується потреба в мобілізації?
– Не зменшується. Проблематика в тому, що від того, що створюють корпуси з бригад, – це покращує, наприклад, управління, взаємодію і так далі, але від цього чисельність військовослужбовців, я думаю, не зросте. Особовий склад будуть використовувати більш ефективно з урахуванням тих ділянок фронту, на яких буде розміщено корпус. І зрозуміло, що корпус тепер буде як окрема військова екосистема. Це стосується більш організаційної форми, аніж особового складу. Особовий склад як був потрібен, так і є.
– У квітні у Генштабі повідомили, що військовослужбовці ТЦК без бойового досвіду та відповідних обмежень за станом здоров’я будуть направлені для проходження військової служби у частинах, що виконують завдання в районах ведення бойових дій. Чи таки відправляли працівників ТЦК на фронт?
– Давайте розділяти “працівники ТЦК” і “військовослужбовці ТЦК”. Це різні групи. Є цивільні працівники, і дійсно вони там є, а є військовослужбовці. Для мене взагалі оця історія направити в зону ведення бойових дій, з урахуванням того, що я знаю, що 90% працівників ТЦК – це ті, хто вже були в зоні ведення бойових дій, мають інвалідніст. Я думаю, що це звичайний популізм.
– Наскільки зараз рекрутинг покриває потреби війська в особовому складі?
– Треба розуміти, що таке рекрутинг, бо всі чомусь думають, що рекрутинг врятує нас і покращить механізм, на відміну від мобілізації. Під час рекрутування, той, кого рекрутують, має можливість обрати для себе військовий підрозділ. Забезпечення і грошове, й інше, наприклад, у морпіхів і в ДШВ краще, ніж у звичайний ОМБ. Як ви думаєте, куди піде людина? Проблема в тому, що через це виникає величезний перекос. І, на жаль, цей перекос частково зробила держава, запропонувавши такий не досить ефективний механізм рекрутингу. І до тих пір, поки це не буде виправлено, сама модель рекрутингу не буде ефективною.
– А чи сприяють ініціативи “Контракт 18-24”, “60+”? Відчуваєте ефект?
– У військах дійсно перебуває величезна кількість громадян України 60+. Це не бойові посади, одразу кажу, це посади, які взагалі не дотичні до піхоти і так далі. От я, наприклад, був там, не буду казати підрозділ, де у майстерні сиділи громадяни України 60+, вони просто ремонтують дрони, але вони там, вибачаюся, на таких пташиних правах. Це нормальна практика, щоб їх долучати до Збройних сил України.
Просто Збройні сили України чомусь сприймають через призму одного – піхотинця. Піхотинці – це 15%, не більше, я думаю. Все інше – це інженерна історія, фінансисти, діловоди, юристи ті ж самі, бо треба ж від НАБУ, ДБР відписуватися і так далі. Тобто це величезна екосистема. Але всі про це забувають. Тому “60+”, на мій погляд, це більше для цього.
Юнаки 18… Відверто кажучи, я не дуже свого часу на це розраховував, але я бачу статистику, що йдуть. Учора мені знайома написала, що син 18 років підписав контракт. Мені навіть цікаво поспілкуватися з такими юнаками.
– Законопроєкт щодо покарання працівників ТЦК та ВЛК як за протиправну мобілізацію, так і за сприяння в ухиленні від військової служби досі не пройшов друге читання. З чим пов’язано?
– Це ж питання не до мене, а до тих, хто формує порядок денний.
– Тобто ви, в принципі, готові його підтримати?
– Я не проти. Тим паче, це не наш комітет, це комітет з правоохоронної діяльності.
– 17 липня 2025 року президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді у відповідь на запитання про строки служби заявив, що “військові повернуться додому, коли ми переможемо ворога”. Тобто у Раді зараз узагалі питання демобілізації на стопі?
– Хочу наголосити, що наприкінці грудня 2024-го року парламент надав доручення Міністерству оборони України, щоб воно розробило та подало на погодження законопроєкт щодо термінів служби. Було таке? Було таке. Станом на сьогодні Міністерство оборони такий законопроєкт не подало.
– Раніше повідомлялося, що Міноборони розробляє механізм ротації. Яку схему зараз реально впровадити?
– Механізм ротації існує. Для цього не треба нічого розробляти. Але питання в тому, що не вистачає особового складу, тому навіть провести якусь ротацію з урахуванням сьогодення вкрай важко.
Ротацію проводять не народні депутати України, які приймають закон, а Генеральний штаб Збройних сил України. І тому це питання до них. Але моя позиція – я не знаю, як проводити ротацію з урахуванням недобору особового складу.
– Нещодавно The Telegraph написав, що понад 400 солдатів щодня залишають фронт. Чи правдивими є ці масштаби СЗЧ?
– Одразу кажу: я не знаю цифри. Звісно, думаю, що якась кількість СЗЧ є. Але проблема в тому, що коли СЗЧшник йде з поля бою, він випадає, як-то кажуть, з обліку військових підрозділів. Адже коли військові воюють, вони розраховують тільки на той особовий склад, який у них є. А коли ти пішов вже в СЗЧ, на тебе ніхто не розраховує. Чи буде щось з точки зору погіршення СЗЧ? Я думаю, що так.
Дивіться, от яскравий приклад. Я був на одному з напрямків там, звичайні хлопці, я з ними був у бліндажі, ми просто сиділи поки дадуть добро на евакуацію, і мені військовослужбовець каже: "от ви, депутат, поясніть мені наступне…”. Розповів, що його дружина керувала його автівкою, десь схопила штраф. Звісно, той штраф прийшов до військовослужбовця. Він, звісно, його не відслідкував, це ціла історія.
І, звісно, цей штраф призвів до того, що йому заблокували через суд рахунки. І тепер мене цей військовослужбовець питає: "а чому мені держава заблокувала всю мою історію, а наприклад, для СЗЧшника нічого взагалі не відбувається? От він пішов собі з ділянки і все”. А мені, відверто кажучи, як народному депутату, навіть не було що йому відповісти.
Бо свого часу, коли цю історію обговорювали в парламенті, колеги популісти, депутати, скасували, цю норму, яка, до речі, там була, щодо блокування банківських карток. І я звертаюсь до колег-народних депутатів, щоб вони більше спілкувалися з військовослужбовцями на фронті.
– Ще є така несправедливість, що піхотинці, хто повертаються із СЗЧ, йдуть в оператори дронів, а дефіцит піхоти збільшується, навантаження на тих, хто лишився росте…
– Є така історія теж, але повірте мені, що, коли командир нормальний і береже особовий склад, від нього ніхто не тікає. На мій погляд, є дві категорії СЗЧшників. Це ті, хто реально боїться. Війна – це все ж таки війна. А інколи дійсно бувають безглузді накази від командирів. Я один кейс розбирав. Командир каже: "вам треба виїхати уразити ворога". А підлеглий каже: "ну, дивіться, ворог знаходиться десь на відстані 5 км. Наша гармата стріляє 2 км. Ми просто до нього фізично не доб'ємо”. А командир каже: "нічого не знаю, наказ є, виконуйте".
На мій погляд, це повна профанація і повний маразм. Тому, можливо, від дій таких командирів, я не кажу, що всі такі командири, а від таких командирів і з'являються ті самі СЗЧшники. Бо військовослужбовець розуміє, що якщо він поїде вражати ворога, то стовідсотково загине.
– Наскільки легко скористатися можливістю переведення в іншу військову частину?
– Це не легко, я розбирався з цією історією. Через “Армія+” механізм до кінця не запрацював, бо все одно відносини треба. І звісно командир, з урахуванням того, що в нього є бойові завдання, які йому треба виконувати, для цього йому потрібні люди, – вони не дають відношення своїм підлеглим на переведення в інші військові організми.
– Чи не розглядається ідея скоротити терміни служби для піхоти, де найвищі ризики для життя і яка ваша думка?
– Взагалі мені не подобається цей термін, бо сучасна війна – це ж все. Розумієте? Сьогодні він дронщик, а завтра під час захоплення його позиції він повинен стати піхотинцем. Бо війна змінюється. Це військовослужбовець, який в той або інший час з урахуванням його військово-облікової спеціальності знаходиться на посаді. Це питання знову ж таки, не обговорювали. То ж ще раз, ви повинні почути, що будь-які терміни служби – це питання не до депутатів. Деякі депутати на цьому паразитують, Олексій Гончаренко, наприклад.
– Чи готуються ініціативи щодо тих військовозобов’язаних чоловіків, які втекли за кордон?
– Це питання до правоохоронних органів, а що з ними? У нас ж це питання з точки зору діючого кримінального законодавства врегульовано.
– Балотуватися вони будуть? Голосувати.
– Ні, ми не можемо їх обмежувати конституційним правом. Тим паче, якщо вони втекли, вони вже обмежені в своїх конституційних правах.
– У березні відбулася зміна керівництва АОЗ. Наскільки пришвидшився процес надходження озброєння та техніки на фронт?
– Я не можу казати за все і всіх, можу користуватися тільки публічною інформацією. Нещодавно пан “Мадяр” (Роберт Бровді - засновник і командир підрозділу “Птахи Мадяра”, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ з червня - “Апостроф”) вийшов з відео і сказав: "Дивіться, я більше не збираю донати. Чому? Бо держава мене всім забезпечує". Тобто він сказав, що держава всім забезпечує, нічого не треба, крім якихось специфічних речей, бо держава унікальні речі, звісно, купувати не буде. Унікальні речі – це якась плата ініціації, ще щось. І вони це купують за власні кошти.
Але ж ви повинні розуміти, що ми зараз маємо корпуси бригади мільйонери, тобто грошей у них на рахунках “вагон і візок”. Але інколи вони не можуть їх витратити, бо у них фізично немає фахівця, який може їм в цьому допомогти. Це бухгалтерія, юрист, який буде перевіряти на корупційні ризики й так далі. Тому, враховуючи те, що сказав “Мадяр”, мені здається, що в принципі те, що потрібно для військових, все є в наявності від держави.
– Які до кінця року очікувати ініціативи для нашого війська?
– Гарне і складне питання. Як можна покращити життя військовослужбовця на війні? Давайте будемо реалістами. Це ж війна. Сучасна війна – вона не така, як звикли розуміти громадяни – Друга світова, 2014-й, там 2017-й, 2019-й роки. Ця війна – зовсім інша війна.
Перебуваючи, не буду казати де, мені лікар каже: "У мене кульове поранення крайній раз було роки два тому". Про що це каже? Це каже про те, що сучасна війна з точки зору вогневого контакту, як зброї, відсутня. Тобто це війна дронів, навіть не артилерій. І треба покращувати захист. Тобто, на мій погляд, треба підвищувати не законодавчу історію, а покращувати фізичний захист військовослужбовців.
Ті самі нові бронесистеми, тобто це вже не той звичайний бронік, а це повинен бути бронік, який захищає від осколкових [уражень] – шию, пах, плечі і так далі. Це повинні бути системи РЕБ сучасні, вони повинні бути скрізь. Це повинні бути детектори дронів. У кожного бійця, на мій погляд, повинен бути такий детектор. Тобто це покращить його живучість на полі бою. А все інше з точки зору законодавства, ми, з урахуванням ініціатив Міністерства оборони, приймаємо достатньо швидко.
