15 вересня на засіданні УЄФА в Афінах було прийнято рішення надати Києву в сезоні-2017/18 право приймати фінальний матч Ліги чемпіонів. Гра відбудеться 26 травня на НСК "Олімпійський", на якому пройшов фінал Євро-2012. Уперше з цього часу Україна буде приймати масштабний футбольний захід, який на декілька днів приверне увагу не лише Європи, а й усього світу. Рішення віддати фінал ЛЧ Києву свідчить про те, що вплив віце-президента УЄФА Григорія Суркіса, завдяки якому Україна свого часу отримала чемпіонат Європи, все ще здатна переважити всі внутрішні проблеми нашої країни, враховуючи падіння економіки і війну на Донбасі.
Два кращих клуби континенту Київ прийме вже в наступному розіграші Ліги чемпіонів. Нагадаємо, що в ЛЧ-2016/17, в якій Україну представляє столичне "Динамо", фінальний поєдинок відбудеться в Кардіффі (Велика Британія). НСК "Олімпійський" стане 20-м європейським стадіоном, який отримав право прийняти фінал ЛЧ (турнір проводиться з сезону-1991/92).
Як стверджують різні ЗМІ, про те, що саме столиця України прийматиме фінальний поєдинок, було проговорено ще в 2015 році. Втім, у пресі мала місце інформація про те, що фінал можуть віддати новому стадіону мадридського "Атлетіко", відкриття якого (а по факту, завершення реконструкції старого Олімпійського стадіону) має відбутися влітку 2017 року. Однак це повідомлення так і залишилося на рівні чуток і припущень — швидше за все, в УЄФА не були впевнені в тому, що об'єкт встигнуть добудувати вчасно.
Більш реалістичною є інша версія: в УЄФА, як і раніше, існує потужне українське лобі в особі віце-президента Григорія Суркіса. Григорій Михайлович завжди був прихильником проведення масштабних футбольних заходів саме в нашій країні. Ще будучи президентом Федерації футболу України (ФФУ) в середині "нульових", Суркіс загорівся ідеєю організувати в Україні чемпіонат Євро-2012. Для цього він зумів консолідувати не тільки представників державної влади, відомих спортсменів та громадських діячів, а й бізнес-еліту, на плечі якої звалили частину витрат з будівництва різної інфраструктури. "Я сподіваюся, що в цьому плані для Києва все складеться добре. Ми зробили все можливе, щоб переконати УЄФА. І я дуже сподіваюся, що в найближчі кілька місяців ми станемо свідками того, як не просто отримаємо право провести фінал Ліги чемпіонів 2018 року, а й уже почнемо готуватися до цієї визначної події", - наголошував Суркіс у кінці квітня. І, напевно, вже тоді мав вагомі підстави для таких гучних заяв.
По-друге, рішення віддати Києву фінал ЛЧ, можливо, стало свого роду компенсацією за Євро-2020, який уперше в історії відбудеться одразу в 12 європейських містах, що представлятимуть різні держави. Київ і Донецьк подали заявку (ще до кризового 2014 року), однак через незрозумілі недоробки і бюрократичні зволікання з боку ФФУ (її президентом тоді був Анатолій Коньков) українські міста не пройшли процедуру участі в наступному етапі конкурсного відбору.
Зрештою, буквально через кілька тижнів після київського фіналу розпочнеться чемпіонат світу з футболу в Росії. У цьому зв'язку рішення УЄФА є досить символічним, адже досі немає абсолютної ймовірності в тому, що мундіаль відбудеться саме в РФ, на яку накладені економічні та політичні санкції у зв'язку з агресією в Україні. Цілком ймовірно, що бажання підтримати Україну і стало одним з вирішальних факторів для рішення УЄФА. Тож тепер не осоромитися стає для всіх українців справою честі.
До речі, рішення УЄФА свідчить і про те, що в Ньоні довіряють не лише Україні в цілому, а й безпосередньо "Олімпійському", на якому за останні два роки відбулися кілька інцидентів з уболівальниками - так званий " расистський скандал у матчі з "Челсі", а також бійка фанатів на трибунах у матчі кваліфікації ЛЧ-2014/15 "Дніпро" - "Копенгаген".
Підготовка до проведення фіналу Ліги чемпіонів, напевно, розпочнеться вже найближчим часом. Важливим моментом буде продаж квитків на гру. Благо, звичну для УЄФА схему розповсюдження перепусток на поєдинки високого рівня вже випробували в Україні під час Євро-2012. Тому, з одного боку, в Ньоні не будуть особливо переживати про відсутність аншлагу, а з іншого, фінал зможуть подивитися і прості українські вболівальники. Навряд чи ми побачимо у фіналі якусь українську команду, тому, швидше за все, наші співвітчизники 26 травня 2018 року зберігатимуть нейтралітет. Утім, в Україні завжди вистачало шанувальників європейських грандів - "Баварії", "Барселони", "Реалу", "Челсі", "Ювентусу", МЮ. Досить, наприклад, згадати, як зустрічали "Реал" у Львові, коли "Королівський клуб" прибув на матч Ліги чемпіонів-2015/16 проти "Шахтаря". Звичайно ж, ціни на такий матч "кусатимуться", адже, як правило, на вирішальні поєдинки вони стартують від 60-70 євро.
Проведення фіналу Ліги чемпіонів — це, безумовно, привід для додаткового піару з боку українських політиків різного рівня. Водночас це прекрасна можливість заробити насамперед на туризмі, адже Київ отримує ще один шанс заявити про себе на весь світ. Крім того, після проведення фіналу Євро-2012 та ЛЧ-2017/18 статус НСК "Олімпійський" суттєво підвищиться. Одразу ж на думку спадає можливість подання заявки на чемпіонат Європи чи світу з легкої атлетики, організації великих боксерських матчів та інших важливих подій, які проводяться під егідою УЄФА або ФІФА.
Ну і, звичайно ж, проведення такого матчу в Києві все-таки має мотивувати українських футболістів поборотися за вихід до фіналу Ліги чемпіонів і зіграти вдома, перед рідними і близькими, у такому важливому поєдинку. Чим не привід на час забути про свої мільйонні контракти і згадати про те, що футбол створений у першу чергу для вболівальників.
