Декілька ночей поспіль Росія методично б'є по портовій інфраструктурі України, знищуючи зерносховища. У Кремлі заявили, що це нібито "відплата" за удар Кримським мостом. Насправді, Москва, як завжди, бреше. Свіжі документи, опубліковані нашою розвідкою, доводять, що знищення українських зернових терміналів заплановано агресором заздалегідь, як і вихід із зернової угоди. А Кримський міст тут абсолютно ні до чого. Чому насправді країна-агресор прагне знищити наші сховища із продовольством, призначеним для країн Африки та Азії, читайте у матеріалі "Апострофа".
Готувалися заздалегідь
Як відомо, 17 липня Росія відмовилася продовжувати так звану "зернову угоду" і наступного ж дня стала завдавати ударів по портовій інфраструктурі України, де зберігалося зерно.
Як зазначив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов, країна-агресор давно планувала вийти із зернової угоди, і з цією метою було розроблено відповідний план.
ГУР України роздобуло та опублікувало закриту доповідь так званого "спільного координаційного центру" для вищого військово-політичного керівництва Росії, де звітували про перешкоджання дії зернової угоди.
Читайте також: План – поставити весь світ навколішки: в Україні назвали справжню мету російських ударів по Одесі
Якщо коротко, то згідно з доповіддю, так званий "спільний координаційний центр" бачив своїм головним завданням максимальне зменшення обсягу зерна, яке вивозилося у рамках зернової угоди.
Заходи щодо зриву угоди було розбито на кілька етапів. І, як свідчать подальші події, ці етапи були виконані, а потім Путін заявив про вихід Росії із зернової угоди і наказав своїм терористичним військам знищувати портову інфраструктуру України, щоб знищити запаси зерна, яке вже було зафрахтоване і мало потрапити до країн, що потребують його. Мета ударів – домогтися, щоб Україна навіть у разі вирішення питання про продовження експорту зерна не могла зробити цього фізично.
За даними ЗМІ, Росія з моменту оголошення та виходу із зернової угоди 17 липня провела не менше п'яти нічних атак по портовій інфраструктурі Одеського регіону.
Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський зазначив, що одна нічна ракетна атака російських військ по об'єктах портової інфраструктури у ніч на 19 липня вивела з ладу значну частину зернової експортної інфраструктури порту Чорноморськ.
А в ніч проти 24 липня країна-терорист за допомогою безпілотників зруйнувала інфраструктуру річкового порту Рені на Одещині.
Де собака заритий
Після ракетних ударів по сховищам експортного зерна Путін запевнив, що Росія може замістити українське зерно як на комерційній, так і на безоплатній основі.
Про це він написав у статті "Росія та Африка: об'єднуючи зусилля для миру, прогресу та успішного майбутнього", приуроченій до другого саміту та економічного форуму Росія – Африка, які відбудуться 27–28 липня у Санкт-Петербурзі.
Як заявив помічник президента Росії Ушаков, участь у саміті Росія-Африка підтвердили 49 із 54 африканських країн. Більше половини з них буде представлено на рівні перших та других осіб. Втім, низка країн знизила рівень своїх представників, тому Путіна в останній момент може очікувати неприємний сюрприз.
"До війни Росія вийшла на рівень збирання зернових обсягом 130–135 млн т, зокрема врожай кукурудзи збільшився до 15 млн т. Традиційно росіяни роблять ставку на пшеницю (понад 80 млн т) та ячмінь (21 млн т). Тобто за допомогою простого перезавантаження базового списку культур РФ може суттєво збільшити кукурудзяний експорт. За один маркетинговий рік росіяни виробляють 6 млн т соняшникової олії. Загалом за олійними: 15 млн т насіння соняшнику, 4-5 млн т сої та понад 2 млн т ріпаку, при цьому врожайність даних культур у РФ у 1,5-2 рази нижча, ніж в Україні", - зазначає економіст Олексій Кущ.
Про те, що на форумі та саміті з представниками африканських країн йтиметься про постачання до Африки російського зерна підтвердив і прес-секретар Путіна Пєсков.
За його словами, "як ніколи важливо зібратися разом... з африканцями" та продовжити діалог.
"Важливо ще раз продовжити розмову щодо зернової угоди, яка припинила свою дію, про причини цього, про зусилля Росії щодо підтримки світових ринків, про відповідальну поведінку Росії в цьому плані та про те, які зобов'язання з чийого боку не були виконані", - заявив Пєсков.
"Економіка РФ продемонструвала свою пластичність і резистентність до санкційного тиску. Опинившись між двома вогнями і поступово втрачаючи глобальний ринок вуглеводнів, Росія може в рази наростити експортний аграрний потенціал, - зазначає Олексій Кущ, - Втрачаючи нафтову і газову залежність Європи і Росія формує продовольчу залежність від свого зерна та продовольства на світовому рівні".
"Акцентуючи відповідну залежність на країнах Глобального Півдня (азіатські та африканські держави), РФ намагається конвертувати нову продовольчу залежність на підтримку своєї зовнішньої політики або нейтральне ставлення до неї. І аграрний потенціал України явно заважає їй у реалізації цих планів", - резюмував експерт.
У тому, що Росія хоче політично впливати на африканські країни, згоден з економістом і політолог Віктор Небоженко.
"Росія затято бореться з Китаєм за вплив на країни Глобального півдня. І це зараз проявляється особливо гостро. Росія втратила європейський ринок газу і прагне це чимось компенсувати, - каже у коментарі "Апострофу" Небоженко, - Але це не головне, на мій погляд".
Водночас, на думку політолога, з Африкою у Путіна пов'язані й інші особисті проблеми. Путін не може поїхати до ПАР на саміт БРІКС через побоювання бути заарештованим, а тому він вирішив зібрати представників країн Африки у себе, проводячи форум у Петербурзі.
"Те, про що Путін говоритиме на форумі з африканцями, насправді не так уже й важливо. Путіну головне показати, що він нібито не перебуває у світовій ізоляції і нібито може на щось впливати", - резюмував Віктор Небоженко.
Читайте: Дзеркальна відповідь Києва: чому в ігри Кремля можна грати удвох
