Дивіденди за наслідування принципів сталого розвитку компанії отримують не відразу. Якими саме можуть бути ці дивіденди та коли на них можна розраховувати, у своїй колонці розповідає голова правління Центру "Розвиток КСВ" Марина Саприкіна.
Світ змінюється швидко. З динамічним прогресом приходять і свої виклики: викиди СО2 збільшується, країни через зміни клімату стикаються з пожежами та ураганами, кліматичних біженців стає все більше, зростає нерівність і бідність як наслідок пандемії - і без рішучих дій з боку компаній уряди не зможуть зупинити ці незворотні процеси.
Компанії, в свою чергу: поділяються на свідомих і не дуже. Перші намагаються змінити свої бізнес-моделі і своїх постачальників, щоб зменшити свій вплив на довкілля та громади. Другі не звертають увагу на виклики і функціонують тільки за короткостроковими цілями, ключовою серед яких є збільшення прибутку. Хоча є і виключення, більше серед першої групи, коли іноді компанії начебто і приділяють увагу сталому розвитку, але без докорінних змін в самій компанії. Тому сьогодні постає важливе питання - чи готові компанії в Україні свідомо підходити до викликів сталого розвитку і змінюватися.
Сталий розвиток - це розвиток, що дозволяє задовольнити потреби сучасного покоління без шкоди для майбутніх поколінь. І довгий час за це відповідали уряди. Але з розвитком компаній і зростанням їх капіталізації відповідальність за сталий розвиток почала переходити і на компанії. Для порівняння, на 8 липня 2019 року капіталізація Alphabet складала $786 млрд, в той час коли обсяг ВВП 38 африканських країн становив $758 млрд, або капіталізація Netflix $166 млрд у порівнянні із обсягом ВВП 5-ти Балканських країн $149 млрд. Подібні порівняння свідчать, що компанії також мають взяти відповідальність за сталий розвиток і за реалізацію Цілей сталого розвитку.
Читайте також: Перший форум сталого розвитку в Україні: якими кейсами ділилися вітчизняні та міжнародні компанії
Цілі сталого розвитку - це міжнародно схвалений заклик до дій для того, щоб вирівняти рівень добробуту і якість життя населення різних громад, країн та регіонів, і забезпечити його подальше зростання без негативного впливу навколо. Серед 17 викликів - боротьба з бідністю, голодом, нерівністю, корупцією і реагування на зміни клімату, інновації, гендерну нерівність. ЦСР мають допомогти компаніям перейти від короткострокового мислення до довгострокового, і сприяти інноваціям для перебудови своєї компанії, бізнес-моделей і процесів, формування спільноти партнерів і постачальників навколо нових сталих цілей. Інновацій включають і циркулярну економіки, і сертифікації, і підтримку стартапів, без яких компанії не можуть розвиватися.
А якщо компанія не хоче нікуди переходити? Такі питання виникають, і здебільшого їх ставлять топи, які саме і не хочуть змінювати стратегічні цілі, особливо збільшення прибутку без зниження навколишнього впливу від діяльності компанії. Це мені нагадує відому приказку, коли дитину запитують "тобі одну цукерку зараз, або дві - ввечері?". І як і дитина:яка обирає "цукерку зараз", є топи, які обирають прибуток зараз, замість більшого прибутку, але ввечері. Але ж ресурси вичерпуються, і з’їдаючи цукерку зараз, ввечері її вже не буде. В перспективі сталого розвитку вечір наступить не через 7 годин, а через 7 або 20 років. Але і виклики будуть більш серйозними, деякі з яких вже відчуваються зараз, як-то:
- неможливість закрити вакансії через відсутність людей або нецікавість вакансій для Міленіалів;
- неможливість працювати безперебійно через все більші кліматичні зміни і сюрпризи природи - зливи, урагани і смерчі - які раніше не відбувались так часто в Україні;
- глобальні пандемії, і як приклад COVID-19, але нас попереджають і про наступні;
- розрізненість мереж постачання, що негативно вплинуло на життєстійкість бізнесу під час останньої пандемії;
- висока плинність кадрів через корпоративні культури, дискримінацію і покоління Міленіалів, які мріють про створення цінності на робочому місці;
- високі інвестиції в навчання через незадоволеність освітою.
Читайте також: Сталий розвиток: навіщо це світові і як монетизується компаніями
Цей список кожна компанія може продовжувати, але головне - це донести його до топів і продемонструвати, що дії сьогодні задля вирішення цих викликів, впливатимуть на сталість компанії у майбутньому. І у компанії немає іншого шляху, ніж ставати свідомою у своїх підходах до сталого розвитку, а для цього і керівництво має змінювати свої погляди.
Для переконання керівництва можна використати ще декілька реальних драйверів сьогодення, а саме - фокус інвесторів на тому, як компанії управляють своїми екологічними, соціальними і управлінськими ризиками. Це називається ESG-стратегія, за що має відповідати Рада директорів. В принципі, за прогнозами Deutsche Bank, до 2030 року всі інвестори звертатимуть увагу на ESG, тому компаніям потрібно готуватись вже зараз.
Якщо вашій компанії "пощастило" і в неї немає інвесторів з фокусом на ESG (поки що), але є іноземні клієнти, а Ваша компанія є постачальником для міжнародної компанії, то знову у вас можуть попросити сертифікацію або звіт з питань сталого розвитку. Додатково, українські компанії розказують, що навіть відправляючи команду на перемовини з іноземними компаніями, компаніям доводиться звертати увагу на гендерний склад команди, оскільки партнери звертають на це увагу.
Споживачі також драйвлять перехід компанії до сталого розвитку, в тому числі фокусуючись на екологічних продуктах та підтримці соціальних кейсів. І поки цей тренд не є масовим, але він буде посилюватись, і компанії мають до цього готуватись.
Серед драйверів важливо і сказати про співробітників/ць. Вони вже вимагають від компанії еко-практик і корпоративного волонтерства. До речі, 25% глобальних компаній мають структуровані програми корпоративного волонтерства, коли команди залучені до вирішення соціальних або екологічних викликів у партнерстві з громадськими організаціями. І хоча іноді еко-практики здебільшого закінчуються встановленням окремих боксів для роздільного сміття і серією лекцій для тих, хто захотів, це вже перший крок. Але точно не останній. Компаніям варто зрозуміти, що просто встановлення боксів - це може бути така собі внутрішня картинка, яка інколи не збігається з реальними діями компанії. І тому, компаній мають почати сталу трансформацію своїх бізнес-моделі та процесів. Під час трансформації компанія може запропонувати своїм командам стати амбасадорами/ками подібних змін, надавати ідеї і всіляко допомагати компанії у їх планах. Компанії мають врахувати, що співробітники/ці, в тому числі й потенційні, хочуть, щоб компанія ставала свідомою щодо сталого розвитку.
І якщо всі добровільні заходи не допомагають, то є інструмент, який діє безвідмовно. Це - законодавство. Компанії мають сильні юридичні та комплайєнс-служби, тому ці департаменти мають вже сьогодні передбачити появу посиленого законодавства щодо сталих зусиль компаній. Наприклад, у червні цього року Німеччина прийняла Директиву з мережі постачальників, де зобов’язала німецькі компанії відповідати за порушення прав людини в мережі своїх постачальників. Такий закон є і у Франції, а це означає, що таке законодавство може бути прийнято і на рівні Європейського союзу. І потім в рамках гармонізації з Європейським законодавством, ці норми переходять і на Україну. Як сталось із появою Звіту про управління, який мають готувати великі компанії з більше, ніж 500 співробітниками/цями, і розкривати в ньому нефінансові показники. Це - приклад гармонізації українського законодавства з Європейською директивою з розкриття нефінансових показників, яка наразі переглядається Європейською комісією.
І якщо це не допомагає, то є суд. Наприкінці травня, суд Нідерландів створив прецедент, коли зобов'язав компанію Shell зменшити викиди СО2 на 45% (абсолютні показники) до 2030 року від рівня 2019 року. Позов був поданий 7 громадськими організаціями від імені 17000 мешканців Нідерландів. Попри те, що компанія значно випереджає своїх конкурентів у діях зі скорочення СО2 і у 2021 прийняла кліматичну стратегію до 2050 року, суд постановив, що аналіз матеріалів, наданих компанією, доводить, що є небезпека недотримання її зобов'язань. Компанія заявила, що подасть апеляцію. Чому це прецедент? Це вперше, коли суд регулює діяльність компанії зі зменшення СО2, але це може стати звичайною нормою у майбутньому. Тому амбіційні цілі, інновації та зменшення СО2 - реалії, які потрібно розглядати компаніям.
Важливим є і те, що у тому, щоб компанії ставали на шлях сталого розвитку, мають бути зацікавлені всі, і в першу чергу, громади і бізнеси, які проживають і працюють на територіях функціонування компаній. Тому що, якщо компанія поводить себе нестало і безвідповідально (як наприклад, нещодавній випадок з екоцидом на Вінниччині), то це впливає на всіх - інший бізнес не зможе там функціонувати, а громада - мешкати. Тобто, повертаючись до аналогії з цукеркою, одна компанія забирає собі всі ресурси. Це точно не призводить до сталого розвитку.
Українському бізнесу та їх власникам/цям вже час виростати з дитячого мислення "хочу цукерку зараз", і переходити до розуміння викликів сталого розвитку і свідомих дій в цьому напряму. Тому що, незважаючи, чи планують вони, щоб їх діти навчались і жили в Україні або поза її межами, ці виклики вже не є локальними, вони - глобальні, і Цілі сталого розвитку це доводять. Тому, роблячи щось зараз у своєму бізнесі, кожна компанія допомагає всім нам - людству - ставати більш сталими, мінімізувати зміни клімату, і покращувати добробут. Світ вже глобальний, тому важливо ставати не частиною проблем, а частиною їх вирішення. Це і роблять свідомі компанії зі своїми топами, спіробітниками/цями, партнерами та постачальниками, коли переходять до цукерки навіть не ввечері, а цукерки для всіх - і завтра.
CSRUkraine, Центр "Розвиток КСВ" - експертна організація в Україні, що об'єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими вже десять років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності, реалізує власні соціальні проєкти, надає консультації, проводить семінари та тренінги з питань корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) та звітів як для приватних компаній, так і для державних органів влади. Є національним партнером CSREurope (Брюссель, Бельгія) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (Женева, Швейцарія).
Читайте інші тексти спецпроєкту "Сталий розвиток" ТУТ.
