5 лютого Україна заплатила МВФ 257,25 мільйонів СПЗ (спеціальні права запозичення) або близько 360 мільйонів доларів за програмою Stand By від 2014 року. Ще один платіж запланований на 1 березня в розмірі 114,333 мільйона СПЗ. Всього ж Україна в 2019 році повинна виплатити МВФ понад 1,8 мільярда доларів. Крім того, наша країна наразі бореться за 2,5 мільярда доларів за черговою програмою фонду (1,4 мільярда доларів Україна отримала в кінці грудня 2018 року, - "Апостроф"). Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Кіян розповів "Апострофу" про нові умови МВФ та проблеми, які можуть чекати українців на шляху їх виконання.
Дотягнути до виборів
Вимог за новою програмою стало менше. Втім, її перегляд і, відповідно, прогресу імплементації меморандуму, запланований тільки на червень-липень, якраз після президентських виборів.
"Відразу помітні два ризики – спроба будь-що дотягнути до виборів і невизначеність щодо політики майбутнього президента. Політичні ж торги можуть привести до того, що складними виявляться пункти, які матимуть значний вплив на українську економіку, зокрема, ухвалення законів про "спліт " (регулювання ринку фінансових послуг, - "Апостроф"), приватизацію, енергетику, адміністрування доходів і монетизацію субсидій", - розповідає експерт.
Що вимагає МВФ
Адміністрування доходів
Меморандум вимагає реорганізувати Державну фіскальну службу (ДФС) в дві юридичні особи: Державну податкову службу (до складу якої входитимуть підрозділи податкової міліції) та Державну митну службу. Вони будуть підзвітні Міністерству фінансів. Планується також замінити Податкову міліцію новим органом.
За словами експерта, першою проблемою є те, що дане об'єднання відбувається під час процесу бюджетної децентралізації. Остання надає місцевим органам влади можливість встановлювати ставки й адмініструвати податки. При цьому реорганізація ДФС не передбачає можливості адміністрування місцевих податків і зборів саме місцевими органами влади.
Другою проблемою є те, що реорганізація ДФС не вирішує системних проблем. Зокрема, зараз в підпорядкуванні ДФС знаходиться українська митниця. Втрати від "неефективності" її роботи і контрабанди складають більше 4-5 мільярдів доларів на рік. Такі ж цифри називав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, зокрема, під час зустрічі з представниками бізнесу по боротьбі правоохоронних органів із контрабандою на митниці.
Енергетика
Як констатує експерт, урядом, за умови збереження монополії на енергетичному ринку, була проштовхнута вимога щодо подальшого підвищення тарифів на газ та опалення. Крім того, потрібне збільшення видобування газу.
За словами Кіяна, складніша ситуація буде відносно проведення анбандлінгу (поділу, - "Апостроф") НАК "Нафтогаз України". Згідно з домовленостями, в 2019 році НАК повинен передати непрофільні транзитні види діяльності ВАТ "Магістральні газопроводи України". Також запланована сертифікація оператора газотранспортної системи.
"По-перше, уряд і керівництво "Нафтогазу" мають різні погляди на процес анбандлінгу, що може затягнути практичну імплементацію. По-друге, після тристоронніх консультацій з ЄС і "Газпромом", НАК "Нафтогаз України" заявив про неможливість проведення анбандлінгу через газовий контракт з РФ. Згідно з чинним контрактом, розділити функції можна тільки після згоди Росії", - розповідає Кіян.
Також, за його словами, відчувається опір і з боку "Нафтогазу". "Після розподілу функцій йому залишиться тільки роль трейдера. Таким чином, навряд чи анбандлінг відбудеться до кінця 2019 року", - вважає експерт.
Монетизація субсидій
Пілотний проект повинен стартувати у березні 2019 року. На сьогодні в Україні налічується 4 мільйони отримувачів субсидій, a її середній розмір становить 1500 гривень. Таким чином, уряд буде виділяти на cубcидіaнтів майже 6 мільярдів гривень в місяць готівкою.
"За умов монополізації ринку комунальних послуг, одержувач субсидій все одно не буде в змозі вибирати кому, як і скільки платити - кошти потраплятимуть до одних і тих же компаній. До того ж, треба враховувати, що на весну заплановані президентські вибори, і монетизація субсидій саме в цей період може запросто "підкупити" виборця", - говорить експерт.
Фінансова політика
У меморандум заклали подальше підвищення стійкості банківської системи, збільшення капіталізації банків, зменшення кількості непрацюючих кредитів, вхід ЄБРР та IFC до капіталу "Ощадбанку" і "Укргазбанку".
Важливим також є прийняття закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг" або іншими словами - закону про "спліт". В результаті всі функції Нацкомфінпослуг переходять до НБУ, крім тих, які пов'язані з пенсійними фондами, фондами фінансування будівництва та фондами фінансування нерухомості - останні плануються в підпорядкування НКЦПФР. У свою чергу, "Нацкомфінпослуг" буде ліквідована.
За словами експерта, впровадження нових стандартів може призупинити розвиток небанківських фінансових установ (яких станом на грудень 2018 року налічувалося 2021), що призведе до виходу компаній з ринку. "З іншого боку, дана ситуація може простимулювати розвиток банківських установ, відкривши для них нові ніші", - вважає експерт.
Приватизація
Згідно з домовленостями, до кінця квітня 2019 року через систему електронних аукціонів ProZorro планується продаж близько 500 об'єктів малої приватизації.
З великої приватизації на продаж будуть виставлені 16 об'єктів:
- Енергетична галузь: ПАТ "Центренерго", ВАТ "Тернопільобленерго"; ВАТ "Запоріжжяобленерго"; АТ "Харківобленерго"; АТ "Миколаївобленерго"; АТ "Хмельницькобленерго".
- Добувна промисловість: АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"; ДП "Вугільна компанія" Краснолиманська".
- Машино- та приладобудування: ПАТ "Азовмаш"; ДП "Завод" Електроважмаш ".
- Хімічна промисловість: ВАТ "Сумихімпром"; ПАТ "Одеський припортовий завод".
Одеський припортовий завод
- Обробна промисловість: АТ "Оріана".
- Охорона здоров'я, культура і спорт: ЗАТ "Президент-Готель", ПрАТ "Індар".
- Сільськогосподарська галузь: ЗАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг".
Експерт також відзначає, що Україна взяла на себе зобов'язання представити проект закону про скорочення переліку підприємств, заборонених до приватизації.
"З огляду на заяви голови Фонду держмайна про підтримку з боку МВФ в проведенні приватизації (при цьому не можна сказати, що саме МВФ буде брати участь в розконсервування великої приватизації) є ризик того, що цей процес може перетворитися в стратегічну барахолку для стейкхолдерів (зацікавлених осіб, - "Апостроф"), під прикриттям нібито безпосередніх вимог МВФ", - підкреслює Кіян.
Також, за його словами, під благими намірами знайти додаткове фінансування, може ховатися "монополізація" ключової державної власності з метою збагачення людей, наближених до влади.
Чого не буде
У меморандумі МВФ також вказані реформи, які не будуть проводитися в 2019 році. Зокрема, "під забороною" будь-яка податкова амністія, податкові пільги або привілеї. Також не передбачається запровадження податку на виведення капіталу і другого рівня пенсійної системи.
Як зазначає Кіян, сьогодні Україна майже досягла позначки в 30 мільярдів доларів позик від МВФ впродовж всієї історії відносин, і ще 15 років наша країна змушена буде виплачувати всі борги.
Експерт вважає, що реформи в Україні повинні проводитися самостійно, без необхідності стороннього нагляду та контролю.
"На жаль, єдиним важелем впливу на проведення реформ в країні є тільки МВФ. При цьому МВФ виступає своєрідною "реанімаційною бригадою". Проблема полягає в тому, що реанімувати 25 років країну (рівно стільки тривають відносини Україна-МВФ) вже здається неправильним", - підкреслює Кіян.
