Український суд визнав незаконним стягнення єдиного соціального внеску (ЄСВ) з фізичних осіб-підприємців в період, коли вони не отримують дохід від своєї господарської діяльності. При цьому президентська партія "Слуга народу" має намір ініціювати списання заборгованості зі сплати ЄСВ такими підприємцями. "Апостроф" з'ясовував, до яких наслідків призведе таке судове рішення і чи стане воно прецедентним.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановив, що фізичні особи-підприємці (ФОП) не зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) в період, коли вони не отримують доходи.
Суд став на сторону приватного підприємця, котрий працює за спрощеною системою оподаткування. Він оскаржив рішення Державної фіскальної служби (ГФС) про стягнення з нього великої суми грошей з ЄСВ. ФОПівець стверджував, що, незважаючи на відсутність з його боку підприємницької діяльності протягом тривалого часу, фіскали наклали на нього стягнення по сплаті ЄСВ.
Однак Державна фіскальна служба, вимагаючи сплати ЄСВ від позивача (і не тільки від нього), керувалася нормою закону, який набрав чинності 1 січня 2017 року. Згідно з цим законом підприємці другої і третьої групи повинні сплачувати до Пенсійного фонду єдиний соцвнесок, навіть якщо вони не отримують дохід (у народі такі ФОП отримали назву "сплячі").
Проте, суд задовольнив позов підприємця, ухваливши, що ФОП, які не здійснюють підприємницьку діяльності, і, як наслідок, не отримують дохід, не зобов'язані сплачувати ЄСВ.
Показово, що раніше в команді нового президента України Володимира Зеленського заявили, що підприємцям спишуть заборгованість по сплаті єдиного соцвнеску. Була названа колосальна сума в 7,4 мільярда гривень, однак, як з'ясувалося пізніше, вона дещо менша - близько 12 мільйонів гривень. Однак сам факт ініціативи президентської команди залишається незмінним – ФОПам хочуть пробачити несплату ЄСВ.
Без терміну давності
За словами консультанта Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександри Томашевської, норма про обов'язкову сплату ЄСВ підприємцями, які не отримують дохід, з'явилася тому, що "Пенсійний фонд дуже хоче грошей". Адже не є секретом, що ПФ протягом багатьох років є хронічно збитковим і для його наповнення відшукуються всі можливі джерела. Одним з таких джерел, пояснила Томашевська в коментарі "Апострофу", і стали ФОП, нехай навіть ті, які не ведуть підприємницьку діяльність.
Фахівець нагадала, що після того, як в кінці 2016 року стало відомо про введення даної законодавчої норми, прокотилася ціла хвиля закриттів" сплячих "ФОП, проте багато "прохлопали цей момент, але потім ця ситуація їх наздогнала". "Законодавство з ЄСВ у нас жорсткіше, ніж податкове, в ньому немає терміну давності – якщо не будеш платити 10 років, тобі за 10 років нарахують", - констатувала вона.
Мова ведеться про чималі суми – за 2 роки це може бути близько 20 тисяч гривень – обов'язковий ЄСВ для ФОП складає 22% від мінімальної зарплати, розмір якої весь час збільшується (в 2017 році ЄСВ становив 704 гривні, в 2018 році – 819,06 гривні, в 2019-му - 918,06 гривні). А без сплати заборгованості з ЄСВ (як і з будь-якого іншого податку, який нарахує підприємцю ДФС) закрити ФОП не можна.
Безпрецедентний прецедент
То чи можна вважати, що тепер питання про скасування обов'язкової сплати ЄСВ підприємцями, які не здійснюють господарську діяльність, вирішене?
Безумовно, ні. Олександра Томашевська зазначила, що ДФС оскаржить рішення суду і дійде до найвищої інстанції (Верховного суду - "Апостроф"). Крім того, в Україні немає прецедентного права, а тому рішення Кіровоградської суду не призведе до автоматичного скасування даної законодавчої норми. Інша річ, що в зв'язку з широким суспільним резонансом цієї справи, у тих, хто вирішить оскаржити стягнення боргів по ЄСВ, шанси на перемогу помітно зростуть. "Однозначно, люди, які зараз подадуть в суд, будуть посилатися на позитивне рішення іншого суду, а при складанні позовів юристи будуть посилатися на позитивну судову практику", - сказала експерт.
Разом з тим, вона зазначила, що для тих, хто наважиться оскаржувати дії ДФС, судова тяганина "коштуватиме приблизно стільки ж, скільки і сплата ЄСВ".
Однак, головне, подібні питання повинні вирішуватися не в судах, а в парламенті. "Це повинні вирішувати депутати, повинен бути закон, щоб у ньому все було чітко сказано, причому так чітко, щоб ніякий суд не міг скасувати", - заявив виданню економічний експерт Тарас Козак.
Справедливість для всіх
Але, одна справа - рішення про незаконність стягнення ЄСВ з ФОП, які не займаються підприємницькою діяльністю, і дещо інше - списання боргів підприємців по сплаті цього ЄСВ. За словами Олександри Томашевської, для цього має бути відповідне рішення податкової служби. "Все можна зробити – було б бажання. Якщо Гетманцев (член команди президента Данило Гетманцев, який озвучив тезу про списання боргів - "Апостроф") "доб'є" це питання, і борги спишуть, це буде справедливо, тому що, я вважаю, норма сама по собі несправедлива – податки треба сплачувати з доходів. Якщо у тебе немає доходів, то з чого платити?", - сказала вона. При цьому експерт додала, що багатьом, перш за все тим, хто справно платить ЄСВ, ідея списання боргу не сподобалася. Вона також висловила сумнів, що цим підприємцям відшкодують їхні виплати соцвнеску заднім числом.
Тарас Козак, в свою чергу, зазначив, що якщо рішення про незаконність справляння ЄСВ з непрацюючих ФОПів стане остаточним, ті, хто платив цей податок, повинні будуть отримати право на відшкодування коштів, які вони перераховували до Пенсійного фонду. "У цьому випадку, зрозуміло, доведеться повертати великі кошти – мільярди гривень", - додав він.
За його словами, головне, що має бути, - це єдині правила для всіх: "або ніхто не платить (ЄСВ), або, якщо навіть не працюєш, все одно платиш, але тоді всі повинні платити". Тобто, принцип справедливості.
При цьому, вважає фахівець, питання справедливості є складним, і це стосується всіх податків, а не тільки ЄСВ. До прикладу, він навів податок на нерухомість. Як відомо, від сплати цього податку звільнено власників квартир, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів, та будинків, площа яких не перевищує 120 квадратних метрів. При цьому власники квартир площею понад 300 квадратних метрів і будинків площею більше 500 квадратних метрів крім цього повинні платити податок на розкіш, не залежно від того, чи мають вони якийсь прибуток. "Людина, що має велику квартиру, може подумати, що це - несправедливо", - зазначив Тарас Козак. За його словами, податки – це "соціальний договір, який повинен бути однозначним і підтримуватися більшістю громадян".
В дусі часу
Фінансовий експерт Олексій Кущ у розмові з "Апострофом", коментуючи рішення Кіровоградського суду, висловив думку, що вердикт знаходиться в руслі передвиборчої програми" президентської партії "Слуга народу", яка зробила акцент на темі списання боргів по ЄСВ, і "підприємці не зовсім випадково скористалися цією темою". "Президентська команда зараз не має можливостей для законодавчих змін (через відсутність підтримки у нинішньому складу Верховної Ради - "Апостроф"), відповідно, найбільш слабким місцем їхньої парламентської виборчої кампанії є те, що вони можуть підійти (до виборів) з нульовим бекграундом. Ніхто не буде особливо критикувати їх за відсутність результатів протягом декількох місяців, але, все-таки, якісь результати мають бути", - сказав фахівець.
Другий момент, за його словами, – це казус виконавця: "Суди починають підігравати тим рішенням, які, на їхню думку, будуть схвалені нагорі. Відповідно, знаючи, що цей пункт є у програмі партії Володимира Зеленського, вони виносять такі рішення, які, можливо, і не лобіюються Адміністрацією президента". Він також додав, що, цілком можливо, обидві ці версії "цілком можуть уживатися один з одним".
Олексій Кущ не виключив, що незабаром суди приймуть ще кілька аналогічних рішень, і тоді ця тема отримає ще більший суспільний резонанс.
У свою чергу, Олександра Томашевська зазначила, що на відміну від корпорацій, великого бізнесу, ФОП користуються громадською підтримкою. Вона порівняла нинішню ситуацію з протестами громадян, які брали кредити в іноземній валюті, а після девальвації гривні (спочатку в 2008-2009 роках, а потім в 2014-2015, коли курс долара виріс удвічі) не могли їх виплатити. "Чому був такий хайп? – Тому що дуже багато народу постраждало", - резюмувала експерт.
