Міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов запропонував оптимізувати податкову систему України, зокрема, знизити податок на доходи громадян і скасувати єдиний соцвнесок (ЄСВ). При цьому він зазначив, що це - не готова концепція податкової реформи, а запрошення до громадського обговорення озвучених ним тез. "Апостроф" вирішив взяти участь в ініційованій міністром дискусії.
Міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов пропонує максимально знизити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), а також скасувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який сплачується до Пенсійного фонду роботодавцями на кожного працівника.
На своїй сторінці в Facebook він написав, що такі заходи повинні сприяти стимулюванню створення робочих місць і підвищення зарплат.
При цьому Милованов підкреслив, що для реалізації цих ініціатив потрібні компенсатори, оскільки у держави "є великі витрати - на оборону, поліцію, допомогу бідним, розвиток інфраструктури, інші капітальні інвестиції, медицину, освіту й науку", які фінансуються, зокрема, за рахунок податкових надходжень. За словами міністра, такими компенсаторами могли б стати підвищені податки на нерухомість, землю й інші активи. Він також пропонує не скасовувати податок на додану вартість (ПДВ), а, навпаки, поліпшити збирання цього податку, як, утім, і всіх інших.
Водночас Тимофій Милованов визнає, що на практиці змінювати систему податків дуже складно. "Будь-яка радикальна зміна податків може розбалансувати надходження і залишити певні важливі частини суспільства без фінансування", - підкреслив він. У зв'язку з цим, за словами міністра, його пост у Facebook є "не пропозицією податкових змін, а запрошенням до дискусії про те, яка податкова система нам потрібна".
Все починалося з ЄСВ
Ідея податкової реформи вже озвучувалася нинішньою владою (як, втім, і попередньою). Так, планами провести "глибоку реформу податкової системи" в кінці серпня поділився тоді щойно призначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук. За словами новоспеченого глави уряду, нинішня податкова система України спроектована так, що сумлінний платник податків програє: якщо ти чесно платиш податки, на цілому наборі ринків ти просто змушений оптимізувати. За задумом Кабміну, податкова реформа повинна початися навесні 2020 року і остаточно набути чинності з 1 січня 2021-го.
Але поки єдиної моделі реформування системи оподаткування немає, що визнають в самому уряді, тому, для початку, розглянемо пропозиції Тимофія Милованова.
Найбільш радикальною з них виглядає повне скасування ЄСВ. Єдиний соцвнесок сплачується роботодавцями за кожного працівника в розмірі 22% від суми його зарплати. При цьому самозайняті громадяни, у зв'язку з відсутністю роботодавця, оплачують ЄСВ самостійно. Так, фізичні особи-підприємці (ФОП) платять соцвнесок у розмірі 22% від рівня мінімальної зарплати (у 2019 році вона становить 4173 гривні, відповідно, сума внеску - 918,06 гривні). ЄСВ сплачується до Пенсійного фонду, який залишається хронічно збитковим, а тому дотується з держбюджету.
З метою зниження навантаження на бізнес і, як сподівалися в уряді, для виведення зарплат із "тіні", у 2016 році ставка ЄСВ була знижена до зазначених 22% - до цього вона становила від 36,7% до 49,7%. Однак реформа провалилася - масової легалізації зарплат не відбулося, а роботодавці як і раніше виплачують зароблене в "конвертах" або за "сірими" схемами, а також оформляють працівників як ФОПів для того, щоб не платити за них ЄСВ (а самі працівники як ФОПи платять ПДФО за ставкою 5%, а не 18%). Це призвело до того, що дефіцит Пенсійного фонду лише збільшився, і на сьогодні якихось реальних способів його скорочення не видно.
Дефіцит Пенсійного фонду лише збільшився
"ЄСВ істотно наповнює Пенсійний фонд, але основна мета ЄСВ - навіть не Пенсійний фонд, а соціальне страхування. Таким чином, якщо ми його приберемо, чим будемо наповнювати поточну норму?" - риторично запитує в розмові з "Апострофом" аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Максим Пархоменко.
Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса, в свою чергу, вважає, що ідея скасування ЄСВ небезнадійна, але вона навряд чи можлива прямо зараз.
Скасувати, щоб повернути
ЄСВ "тісно" пов'язаний податком на доходи фізосіб, який міністр економіки пропонує істотно знизити, але не уточнює - на скільки, тому у нас є певне поле для маневру.
Сергій Фурса вважає, що ПДФО значно зменшити нереально. "Якщо зробити його на рівні 5%, ніяка економіка не витримає", - зазначив він. За його словами, навіть 10% - це занадто мало. "Можна зробити 15%, але тоді потрібно зберігати ЄСВ", - підкреслив експерт.
За словами Максима Пархоменка, зниження ПДФО сприятиме збільшенню бюджетного дефіциту. "Такі операції залишаються під великим питанням, оскільки в рамках меморандуму з МВФ наш бюджет повинен зводиться з вкрай невеликим мінусом (у держбюджеті на 2019 рік дефіцит держбюджету закладений на рівні 2,3% ВВП, в проект бюджету-2020 року - 2,09%, - "Апостроф"). Його розширення буде неприпустимим, що і робить це завдання нездійсненним", - сказав експерт.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, радник президента України Олег Устенко, в свою чергу, зазначив у коментарі виданню, що можна говорити про зниження ставки ПДФО до 10%: "Це - те, що вже обговорювалося. Але є питання в компенсаторах".
І тут є один цікавий нюанс: в Україні реалізується пенсійна реформа, яка була прийнята в жовтні 2017 року. Черговим етапом реформи має стати формування другого рівня пенсійної системи - накопичувального. Зараз у країні існує, по суті, лише солідарна пенсійна система (в Україні є недержавні пенсійні фонди, однак вони не користуються популярністю), тобто працюючі громадяни через ЄСВ, що перераховується до Пенсійного фонду, забезпечують виплати нинішнім пенсіонерам. При тому, що період відрахування внесків формує так званий страховий стаж, необхідний для отримання пенсії в майбутньому. На відміну від ЄСВ, який не персоніфікований, накопичувальна система передбачає створення особистих рахунків, на які повинні перераховуватися кошти в фонд майбутніх пенсій. Європейська практика (якщо вона буде взята на озброєння в Україні) передбачає відрахування на такі рахунки як працівниками, так і роботодавцями в рівних частках. Якщо накопичувальний рівень пенсійної системи буде запущений, в українців, за фактом, з'явиться ще один податок.
"Якщо ми говоримо про зниження ставки на доходи фізосіб, це може дати ефект до просування другого етапу пенсійної реформи (накопичувального, -" Апостроф "), коли кожен повинен платити за себе. А може обернутися і в іншу сторону - те, що ми бачимо у світі, коли роботодавців зобов'язують створювати пенсійні фонди для своїх працівників", - сказав у коментарі виданню член Українського товариства фінансових аналітиків Тарас Коваль. При цьому, за його словами, виникає питання - а чи не є це свого роду ЄСВ (і чи готові роботодавці його платити)?
Тобто в цій моделі зниження (поки гіпотетичне) податку на доходи фізосіб, до 10-15%, буде компенсовано введенням внеску в рамках накопичувальної системи (умовно, в розмірі 5-7% від зарплати), а скасування (теж гіпотетичне) ЄСВ - таким же внеском зі сторони роботодавця. Зрозуміло, що ці розрахунки досить умовні, але такі виплати однозначно вигідніші як працівникам, так і роботодавцям, порівняно з нинішньою системою.
Такі виплати однозначно вигідніше як працівникам, так і роботодавцям
Заділ на майбутнє
Експерти, опитані "Апострофом", в цілому схвалюють плани уряду щодо проведення податкової реформи, зокрема, пропозиції Тимофія Милованова.
"Ці пропозиції не позбавлені сенсу, і вони непогано вписуються концептуально в ідею полегшення податкового навантаження для населення", - говорить Олег Устенко.
За словами Сергія Фурси, запропонована міністром ідея не позбавлена здорового глузду, оскільки відображає загальносвітову тенденцію. Ця тенденція полягає в тому, що прямі податки замінюються непрямими. "За такими податками, як ПДВ, - майбутнє", - вважає він.
Але говорити про те, що таку реформу можна провести найближчим часом, навряд чи варто. "Поки це - не плани уряду, а реферат на вільну тему. Якщо зараз все це реалізовувати, утворюється величезна діра в бюджеті", - говорить Сергій Фурса.
За словами Олега Устенка, в 2020 році подібні плани навряд чи здійсненні, але у віддаленій перспективі про це можна говорити, маючи точні розрахунки.
"Це, наскільки можна зрозуміти, - пропозиція на майбутнє", - погоджується Тарас Коваль.
Туманні перспективи
Компенсатори бюджетних втрат поки що також виглядають не дуже переконливо. Зокрема, мова йде про податок на нерухомість. Цей податок існує в Україні і зараз, проте сплачується далеко не всіма власниками нерухомого майна. "На даний момент він застосовується вкрай "скромно", - зазначає Максим Пархоменко. Реальність така, що податок на нерухомість платять тільки ті, хто володіє квартирою площею більш як 60 квадратних метрів, будинком площею понад 120 квадратних метрів, квартирою і будинком загальною площею понад 180 квадратних метрів (або більшою кількістю об'єктів). При цьому ставка податку відрізняється від регіону до регіону, але за законом вона не може перевищувати 1,5% від розміру мінімальної зарплати за 1 квадратний метр.
Але, навіть якщо цей податок підвищать, і він буде стягуватися з усіх власників нерухомості, все одно він не перекриє втрати від зниження ПДФО та скасування ЄСВ, переконаний Сергій Фурса. "Це зовсім інший рівень грошей - щоб компенсувати, потрібно буде платити [такий податок] в десятки разів більше", - підкреслив він. А це - суттєвий удар по простому українцеві, в першу чергу - по найбільш вразливих верствах населення.
Тому владі потрібно буде підшукати щось більш прийнятне. Але в будь-якому разі, навіть якщо уряд знайде рішення, потрібно розуміти, що жоден із компенсаторів не почне працювати моментально - буде значний часовий лаг, попереджає Олег Устенко..
