Карантин, введений урядом у результаті пандемії коронавірусу, вже нашкодив економіці України. Однак посткарантинна криза може очистити її від впливу олігархів, і якщо держава підтримає малий і середній бізнес, то з'явиться шанс перезапустити економіку. Головне зараз - не допустити повторного карантину, який стане катастрофою для країни. А щоб цього уникнути, необхідно провести масове тестування громадян на COVID-19. Про це в інтерв'ю "Апострофу" розповів експерт інституту GROWFORD ОЛЕКСІЙ КУЩ.
- Скільки коштує Україні карантин?
- Один місяць карантину коштує приблизно 120 млрд грн ВВП, які Україна втрачає - це 30-40% місячного обсягу. У річному обчисленні - це втрата 2-2,5% від темпів зростання ВВП. А ми планували рости на 3%. Ті, хто надають товари і послуги, втрачають приблизно 240 млрд грн на місяць.
Ми вже зараз перебуваємо в зоні падіння ВВП, економіка в 2020 році вже не виросте. Йдеться про те, наскільки глибоко ми впадемо. Відбуваються вже незворотні наслідки в економіці. Це загрожує банкрутством слабких підприємств, масовими неплатежами між суб'єктами економіки в посткарантинний період.
Нацбанк оцінює в перспективі падіння нашого ВВП на 5%, МВФ - на 7%. Я думаю, що темпи падіння нашого ВВП будуть до 10%.
- Чи варто починати виводити країну з карантину?
- Я вважаю, що потрібно терміново починати масове тестування населення і визначення людей, які одужали і тих, хто має вже імунітет до цієї хвороби. Тільки за його підсумками слід приймати рішення про вихід із карантину. Це зараз роблять у всіх країнах, але не роблять в Україні - і я вважаю це злочином. Тому що ми фактично випускаємо в паровозний свисток всі позитивні досягнення карантину, "зливаємо" все жертви, принесені нашою економікою.
В Україні застосована більш-менш правильна карантинна модель. Але всі країни використовують карантин для розробки карантинних епідеміологічних моделей для того, щоб зрозуміти, коли пік епідемії буде пройдено. Саме на базі цих моделей розробляються економічні моделі виходу з карантину. В Україні відсутня адекватна епідеміологічна модель, і ми не можемо розробити похідну від неї економічну модель. Це загрожує тим, наприклад, що в травні уряду доведеться діяти "методом тику" - виводити якісь галузі з карантину, відкривати якісь населені пункти, запускати якісь види транспорту, не розуміючи - пройшли ми пік, перебуваємо на цьому піку або тільки наближаємося до нього.
Якщо рішення про вихід із карантину буде прийнято в середині травня просто на підставі якихось умоглядних висновків, то це може створити ризик повторного рецидиву. У результаті може вийти катастрофічна ситуація, коли виявиться, що у нас ніякого піку не було, а він з'явиться після зняття карантину в червні. Тоді економіку доведеться закривати на карантин вдруге - причому наглухо, - десь із середини літа, і тоді це буде дійсно катастрофічна ситуація для країни в цілому. Всі заходи у вигляді грамотних карантинних дій будуть "помножені на нуль".
- Як буде відновлюватися країна після карантину?
- Посткарантинний етап буде дуже важкий. Зараз економіка живе на старих запасах. Але після карантину їй доведеться адаптуватися до реальності, що склалася. Так що, основна криза чекає нас попереду. Посткарантинний період додасть в темпах падіння ще кілька відсотків. Змінена кон'юнктура зовнішніх ринків також додасть кілька відсотків падіння. Світова економіка теж заглиблюється в кризу, сировини споживати будуть менше. Відповідно, Україна як сировинна економіка відчує на собі це першими. Падатимуть ціни на наші товари - продукти сільського господарства, метал. На сільське господарство вплине погода, ситуація з карантином, але є ще один фактор.
В Україні досить радісно сприйняли падіння цін на нафту. Але справа в тому, що якщо нафта коштуватиме дуже дешево, виробництво біопалива втрачає будь-який сенс. Виробництво біопалива зав'язано на соняшнику, кукурудзі та ріпаку. Урожай останніх двох в Україні становить приблизно 25 млн тонн щороку, кукурудза є головним експортним товаром. Також у топ-5 нашого експорту входить соняшник і соняшникова олія.
Через падіння цін на нафту подешевшає навіть цукор, тому що частину біопалива в Америці виробляють із цукрової тростини. Якщо підприємці переключаться на виробництво цукру із тростини, ціни впадуть. Використання вугілля через дешеву нафту стане неефективним, відповідно, українські шахти можуть бути закриті або збанкрутувати.
Але постраждає не тільки сировинний, а й третинний сектор економіки - сфера послуг, торгівля, логістика та транспорт, які залежали від ділової активності й платоспроможного попиту.
- Як запобігти такому сценарію?
- Є таке поняття, як замулювання економіки. Економіка, як підводний човен, сіла на дно, вона там пролежала вже два місяці, і тепер не зможе зрушити себе власними двигунами. Потрібен якийсь рятувальний трос - а це може бути тільки держава з її національним резервним фондом.
Крім того, загасання ділової активності завжди скорочується кількістю робочих місць. В Україні кількість безробітних зросте приблизно на мільйон, а ті, хто збережуть роботу, можуть відчути зменшення заробітної плати.
- Чи не виникне до осені ситуація, що ми опинимося не тільки без роботи, а й без їжі - через погану погоду буде неврожай, а частину зібраної продукції не зможемо продати на внутрішньому ринку через карантин?
- В Україні останнім часом відбуваються негативні трансформації в структурі сільського господарства. Знаменита тріада з домашніх господарств, фермерських господарств і великих аграрних корпорацій не лише наповнювала внутрішній ринок різноманітними якісними продуктами, а й давала вал продукції, який йшов на ринок. Зараз вона поступово руйнується. В останні роки виробництво в приватних і фермерських господарствах падає, а в аграрних корпораціях навпаки - зростає. Акцент зміщується на виробництво монокультур, зокрема технічних.
Таким чином, Україна може і без кризи через рік-два перетворитися в країну, яка буде закуповувати велику частину продуктів харчування. Великі корпорації остаточно витіснять фермерів. Ми бачимо, що зараз в Україні - дефіцит молочної сировини, вирізається молочне стадо, відбувається падіння в тваринництві. У результаті руйнування СЕС відбуваються перманентні епідемії чуми свиней. Зберігається тільки виробництво м'яса птиці - і то завдяки олігархічній структурі виробництва і великим державним дотаціям.
- Чи можна сказати, що в посткарантинну кризу виживуть тільки олігархи?
- Виживуть сильні бізнеси, які мали запаси міцності, ліквідності, не були обтяжені кредитними зобов'язаннями.
Відомий економіст Нуріель Рубіні написав статтю про так званий "момент Мінські" (названий на честь американського економіста Хаймана Мінські, який досліджував нестабільні, кризові ситуації в економіці, - "Апостроф"). Мінські поділяв фінансові компанії на три види. Перший - це хеджовані, які можуть покривати свої зобов'язання за рахунок власних доходів. Другі - спекулятивні, які можуть виплачувати відсотки кредиторам, а заборгованість покривати за рахунок залучення нових боргів. І треті - це компанії-піраміди, або "компанії Понці" (Чарльз Понці побудував одну з найбільших у світі фінансових пірамід на торгівлі поштовими марками, - "Апостроф"), які можуть погашати свої зобов'язання тільки за рахунок зростання капіталізації бізнесу.
Коли настає "момент Мінські", перестає рости капіталізація активів за рахунок обвалу ринків. Відразу банкрутують "пірамідальні" компанії, в другу чергу - спекулятивні. Виживають тільки хеджовані з великим запасом міцності. Тобто все залежить від структури бізнесу, наскільки він обтяжений зобов'язаннями, кредитами.
В Україні не так багато "пірамідальних" компаній, тому що у нас не було гіперкредитної активності зі сторони банків. І у нас небагато хеджованих. Основу нашої економіки становлять спекулятивні компанії, які зводили кінці з кінцями, але без серйозного запасу міцності. Вони будуть змушені продавати частину своїх активів, щоб хоч якось протриматися на плаву.
В Україні не буде валу банкрутства, як на Заході. Але у нас буде посткарантинний період, і такі компанії почнуть відмирати ближче до осені. У нас великими шматками буде випадати малий, середній бізнес і мікропідприємництво.
Для олігархів криза стане економічним зашморгом. Олігархічні бізнеси обтяжені кредитними зобов'язаннями, зокрема на міжнародних ринках. Ці бізнеси погано структуровані, у них дуже неефективне горизонтальне розширення. Тобто вони захоплювали весь економічний простір, намагалися контролювати всю додаткову вартість. Вони розрослися по горизонталі, як величезні медузи. І зараз криза буде їх, умовно кажучи, розсікати, шинкувати на дрібні частини. У цьому плані, я думаю, криза зіграє певну очисну функцію для нашої економіки, так як зменшаться можливості олігархів тиснути на владу.
- Чи означає це, що у нас виникне більш конкурентна економіка?
- Вона могла б виникнути, якби держава підтримувала хоча б мінімально малий і середній бізнес. Якби держава зараз відітнула олігархів від державної годівниці, ми могли б на системному рівні перезавантажити нашу економіку. Але справа в тому, що ринки будуть випалені напалмом, і якщо держава не буде створювати засобів захисту, під уламками олігархів загине і середній бізнес, а під його уламками - малий бізнес, а за ним - мікропідприємництво. Є таке поняття, як "бритва Оккама" - відсікання зайвого і концентрація на найбільш ефективних моделях розвитку. Будемо сподіватися, що "бритва Оккама" нас поголить, а не відріже голову.
