Українські державні банки замість того, щоб кредитувати реальний сектор економіки, скуповують облігації внутрішньої державної позики. "Апостроф" розбирався, чому так відбувається, і які можуть бути наслідки.
Минулий рік в Україні став рекордним в плані розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Завдяки цьому в державну скарбницю було залучено 827,4 мільярда гривень. При цьому в 2019 році тільки нерезиденти купили цих паперів на 117,7 мільярда гривень (в 18,5 рази більше, ніж за попередній рік).
Випуск облігацій, в тому числі ОВДП, є нарощуванням державного боргу, а залучені від їх розміщення кошти спрямовуються на покриття бюджетного дефіциту. У 2020 році, особливо, починаючи з березня, коли в усьому світі почалося стрімке поширення коронавірусної хвороби, попит на українські ОВДП з боку нерезидентів почав знижуватися - станом на початок вересня він впав більш, ніж на третину. Причин кілька - по-перше, коронавірус викликав глобальну кризу, а тому інвестори прагнуть піти з високоризикових ринків, до яких, на жаль, відноситься Україна. По-друге, прибутковість наших паперів падає, а, отже, інвестори можуть на них заробити менше, ніж раніше.
Так, якщо в першому півріччі 2019 року середня прибутковість по ОВДП перевищувала 18% річних (а максимальні значення підбиралися до 20%), то останнім часом вона не дотягувала до 10% (при тому, що є папери, за якими відсотки вище 10%, але є і такі, за якими прибутковість залишається на рівні 7%).
Зокрема, на аукціоні 15 вересня Міністерство фінансів розмістило ОВДП на 6 мільярдів гривень - гривневі на 2,9 мільярда гривень, а валютні - на 112 мільйонів доларів (3,1 мільярда гривень).
Прибутковість шестимісячних гривневих паперів склала 7,82%, дворічних - 10,43%. За валютним ОВДП середньозважена дохідність склала 3,5%.
Однак 22 сентября (аукціони з розміщення ОВДП проходять по вівторках) Мінфін зміг залучити лише 329,65 мільйона гривень. Тримісячні облігації з прибутковістю 7% принесли держбюджету 133 мільйони гривень.
При цьому потенційні покупці українських ОВДП хочуть більш високої прибутковості по ним, особливо з тих, які випускаються з терміном обігу від одного року, і Мінфін досить часто йде інвесторам назустріч. Поки фінансове відомство відмовляється задовольняти заявки з прибутковістю на рівні 11% річних і вище, в результаті чого довгострокові папери вдається розміщувати все складніше.
Крім того, останнім часом гривня почала девальвувати, відповідно, дохід при перерахунку у валюту буде менше, плюс до цього іноземні інвестори побоюються обвалу гривні. При цьому падіння попиту з боку нерезидентів означає скорочення валютних надходжень в Україну, що підсилює тиск на гривню, сприяючи, таким чином, її подальшій девальвації (відповідно, коли в 2019 році нерезиденти нарощували свої портфелі ОВДП, заводячи в країну валюту, курс гривні зміцнювався). Виходить замкнуте коло.
У зв'язку з цим не виключено, що Мінфін буде змушений підвищувати процентні ставки по ОВДП, щоб повернути іноземних інвесторів у вітчизняні цінні папери.
Економіка - ні, не чули
Поки ж на тлі скорочення вкладень в облігації внутрішньої держпозики з боку нерезидентів в поточному році спостерігається зростання інвестицій в ці папери українських банків, перш за все державних, які наростили свої портфелі ОВДП на 45%.
Це й не дивно, оскільки уряд таким чином під випуск облігацій залучає гроші банків для латання бюджетних дірок.
А латати є що - в держбюджеті на 2020 рік (після внесення змін у квітні в зв'язку з поширенням коронавірусу) дефіцит закладений на рівні 7,5% ВВП (хоча по факту він може виявитися нижче - як прогнозують в Національному банку, на рівні 6 6,5%). У проекті бюджету 2021 року поданому на затвердження в парламент, дефіцит закладений на рівні 6% ВВП.
"Це - загрозливий момент, - заявив в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян. - Цей дефіцит хочуть якось заткнути, і вони зараз, скоріше, будуть змушувати систему працювати не економічно раціонально, а статистично прийнятно".
За його словами, уряд у нинішній ситуації хоче продемонструвати зовнішнім кредиторам "правильні цифри". "І неважливо, що при цьому погіршується економічна ситуація, порушується економічна логіка, що все переходить з ніг на голову, і банки, замість того, щоб кредитувати бізнес, починають купувати ОВДП", - сказав Киян.
"Очевидно, що на ту суму, на яку державні банки купили держоблігацій, на таку ж вони не прокредитували реальний сектор економіки", - висловив в коментарі виданню схожу думку голава Комітету економістів України Андрій Новак. - Зрозуміло, що їх (держбанки) до цього примушують якою-небудь неофіційною разнорядкою, враховуючи, що сьогодні попит на українські цінні папери знижується через зменшення прибутковості, при тому, що ступінь їх ризиковості не зменшується (а, можливо, навіть збільшується). На тлі статистики стану економіки, особливо падіння промисловості (за перші вісім місяців 2020 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року промислове виробництво впало на 7,3% - "Апостроф"), очевидно, що українські цінні папери не можуть зменшити свою ризиковість. Тому залишається тільки оперувати державними банками".
Таким чином, за словами Новака, держава зараз діє виключно виходячи з необхідності покриття дефіциту державного бюджету: "Про розвиток економіки держава на даний момент не думає".
В очікуванні колапсу
По ідеї, кредитування повинно бути вигіднішим, ніж покупка ОВДП - на сьогодні середня ставка по кредитах на розвиток бізнесу в комерційних банках становить близько 17% (у великих, в тому числі державних, вона може бути трохи нижче - на рівні 13-16%, але все одно вище за прибутковість облігацій).
Але справа в тому, що видавати кредити - набагато складніше, ніж купувати облігації внутрішньої держпозики - держава в них виступає гарантом. А по кредиту потрібно проводити фінмоніторинг клієнта, аналізувати його бізнес-план, а потім взагалі це може не окупитися (наприклад, якщо бізнес прогорить через новий коронавірусний локдаун або навіть без нього, і кредит не буде повернутий).
Уряду, звичайно ж, в нинішній ситуації не позаздриш, але багато зроблено, що називається, своїми руками. У Кабміну немає стратегії, рішення ухвалюються як реакція на виникаючі то тут, то там проблеми.
"Від цього уряду ми навряд чи можемо чекати чогось іншого - він працює саме так, як він працює. Чекати, що цей уряд почне працювати іншими методами - ілюзія", - вважає Андрій Новак.
При цьому нинішній Кабмін намагається всидіти одразу на кількох стільцях, прагнучи виконати вимоги зовнішніх кредиторів, задовольнити запити вітчизняних фінансово-промислових груп, а також сподобатися населенню перед виборами, зазначив Єгор Киян, додавши при цьому, що "сподобатися всім не виходить".
За словами експерта, зараз уряд своїми діями, по суті, закладає під економіку міну уповільненої дії. Сама по собі вона, насправді, не так страшна і може, що називається, "не спрацювати", але з огляду на різні "дрібниці" в комплексі, через якийсь час цілком може настати колапс: "Можливо, за рік, можливо, за півтора".
А розплачуватися за це, в будь-якому випадку, доведеться населенню. "Формально, платити буде держава, але робитися це буде за допомогою податків і зборів з українців", - резюмував Єгор Киян.
