Україна домовилася про заморожування на два роки виплати майже 20 мільярдів доларів у рамках свого суверенного боргу. На цей же період призупинено обслуговування зовнішніх боргів. Це рішення свідчить про тверду міжнародну підтримку України. В той же час про списання заборгованості не йдеться. "Апостроф" розбирався, про що насправді домовився український уряд із кредиторами, наскільки досягнута угода вигідна нашій країні, і чи є сьогодні загроза дефолту держави Україна.
Україна отримала від міжнародних кредиторів відстрочку на виплату більшої частини свого боргу. Йдеться про суму майже у 20 мільярдів доларів. Виплати за держборгом будуть заморожені на два роки.
"Тритижневі переговори з держателями облігацій зовнішніх державних позик та державних деривативів (ВВП-варантів) завершились успішним внесенням змін до умов випуску всіх облігацій зовнішніх державних позик та державних деривативів України, а також єврооблігацій, гарантованих державою", - йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.
Зазначається, що завдяки внесеним змінам, терміни погашення 13-ти серій суверенних єврооблігацій будуть продовжені на два роки, і на цей же період заморожуються купонні платежі в рамках обслуговування цих боргів.
"За відстроченим доходом нараховуються відсотки у розмірі відповідної договірної ставки до кінця періоду відстрочки", - додали в Мінфіні.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, досягнуті домовленості дозволять Україні заощадити майже 6 мільярдів доларів (очевидно, йдеться про платежі в рамках обслуговування держборгу – "Апостроф"). Про це він написав у своєму телеграм-каналі.
Крім того, вдалося домогтися реструктуризації боргів компаній "Укренерго" та "Укравтодор" щодо єврооблігацій, які були випущені під державні гарантії.
Чого добилася Україна
"Апостроф" раніше докладно писав про те, що український уряд веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргів.
При цьому, як відомо, до останнього часу Мінфін заявляв, що наша країна має намір виконувати всі поточні боргові зобов'язання, незважаючи на війну і ту шкоду, яку вона завдає національній економіці. Навіть незважаючи на те, що багато кредиторів самі запропонували Україні реструктурувати частину її боргу, відстрочивши на деякий час виплати по євробондах.
"Кредитори навіть здивувалися, що досі країна була готова обслуговувати бонди", - заявив Reuters головний економіст дослідницької фірми Tellimer Стюарт Калверхаус.
Але наскільки вигідні Україні досягнуті домовленості? Іншими словами, це зрада чи перемога?
Експерти, опитані "Апострофом", оцінюють їх досить високо.
"Домовленості, яких вдалося досягти уряду, є дуже актуальними, - сказав у коментарі виданню засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан. - Вони допоможуть значно знизити навантаження на бюджет та стабілізувати державні фінанси".
Переговори пройшли доволі успішно, і досягнені домовленості є цілком сприятливими для України, погоджується у розмові з "Апострофом" директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
За його словами, сума, виплата якої відстрочена, є величезною для українського бюджету. Він нагадав, що тільки у вересні потрібно було виплатити інвесторам близько 2 мільярдів доларів: "Тому дуже добре, що уряду вдалося домовитися про реструктуризацію до того, як настав час цих виплат".
При цьому, нагадаємо, загалом Україна на два роки забезпечила собі відстрочення виплат на 6 мільярдів доларів.
За словами економіста, члена Ради Національного банку України (НБУ) Віталія Шапрана, навряд чи в мирних умовах нашій країні вдалося б досягти такої успішної реструктуризації боргу.
"Інвестори усвідомлюють, що тут відбувається, і тому пішли на поступки, щоб підтримати українську систему держфінансів, сподіваючись, що після закінчення війни проблема їхнього боргу вирішиться сама собою", - сказав експерт у коментарі виданню. Він пояснив, що приплив іноземної валюти на відновлення України може суттєво поправити бюджетну картину у післявоєнний період, тож згода кредиторів відстрочити платежі за боргами "не позбавлена сенсу".
Без "Нафтогазу" та "Укрзалізниці"
Досягнуті урядом угоди стосуються не лише суверенного боргу України. Є також домовленість щодо реструктуризації боргів "Укренерго" та "Укравтодору".
За словами Іллі Несходовського, "Укравтодор" набрав багато боргів перед війною, і зараз його здатність обслуговувати ці борги оцінюється невисоко.
Проте є й привід для оптимізму: "Очікується, що невдовзі після війни в Україну зайдуть значні кошти на відновлення, і певна частина з них потрапить в "Укравтодор", що значно поліпшить його фінансовий стан і здатність обслуговувати борги".
Що стосується "Укренерго", то зараз компанія займається експортом електроенергії в Європейський Союз, що забезпечує їй додаткові кошти, які позитивно впливають на її надійність, як позичальника, зазначив Несходовський.
Україна 30 червня розпочала комерційний експорт електроенергії до країн ЄС
При цьому, нажаль, виходячи з урядових повідомлень, домовленостей про реструктуризацію боргів таких держкомпаній як "Укрзалізниця" та НАК "Нафтогаз України" немає.
Обидві компанії знаходяться у важкій фінансовій ситуації, і наразі незрозуміло, як вони будуть із неї виходити, говорить Ілля Несходовський.
Зокрема "Нафтогаз" не зумів домовитися з інвесторами, фактично оголосивши дефолт: "Відповідальність за це несе не лише сама компанія, але й уряд".
ВВП без варантів
Також варто відзначити досягнення угоди щодо так званих ВВП-варантів. Ці цінні папери Україна випустила в рамках масштабної реструктуризації боргів у 2015 році. Тоді кредитори списали нашій країні майже 4 мільярди доларів, але натомість отримали ВВП-варанти, виплати за якими прив'язані до зростання вітчизняної економіки - чим більше зростає ВВП, тим більше платить за ними Україна.
Випуск ВВП-варантів, на думку фахівців, став найменш вигідним елементом угоди щодо реструктуризації 2015 року для нашої країни. Саме тому домовленість про зміну умов випуску цих паперів можна лише вітати.
Щоправда, у повідомленні Мінфіну не йдеться, про які саме зміни вдалося домовитися.
Інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса зазначив, що Україна пропонувала відстрочити виплати по ВВП-варантах на найближчі кілька років.
"Плюс Мінфін заклав для себе можливість їх викупу, - сказав він у коментарі "Апострофу". - Тобто якщо все буде добре (з економікою), і їхня ціна злітатиме, і замаячить перспектива великих виплат протягом кількох років, Мінфін зможе їх викупити за номіналом".
Ілля Несходовський вважає, що уряду протягом найближчого часу варто посилити роботу з викупу ВВП-варантів: "Для цього потрібні окремі перемовини з власниками цих інструментів, на яких їм доведеться запропонувати якісь компенсації для того, щоб вони погодилися на продаж".
Списання боргу та дефолт
Україна отримала відстрочку щодо виплат боргу, але не його списання.
"Цього не було в пропозиціях українського уряду. І це правильно, - говорить Іван Компан. - Можливо в даних умовах і вдалося б досягнути такої домовленості, проте це принесло б більше шкоди, ніж користі, оскільки інвестори могли б надовго відвернутися від України, як від держави, яка відмовляється від власних зобов’язань".
За його словами, зараз уряд отримає перепочинок, який необхідний для підтримання стабільності під час війни і перших кроків відновлення економіки: "Після цього Україна відновить платежі, зберігши репутацію сумлінного позичальника".
Ілля Несходовський теж вважає, що, сьогодні ставити питання про списання боргу було б неправильно. "Багато держав надають Україні фінансову підтримку, і на цьому фоні проголошувати відмову від сплати боргів було б навіть непорядно", - пояснив він.
Однак це не означає, що списання принаймні частини боргу неможливе в принципі.
За словами Сергія Фурси, зараз, по суті, ми перебуваємо лише на першому етапі реструктуризації нашого боргу, а питання про списання може виникнути після війни.
"Це все вже вирішуватиметься на другому етапі реструктуризації. Коли ми вийдемо з війни, ми подивимося, в якому стані наша економіка, і що і як потрібно буде списувати", - сказав аналітик.
Ну і на завершення питання, яке, ймовірно, хвилює всіх українців: чи зберігається загроза дефолту для нашої країни? Адже, як відомо, нездатність обслуговувати борги й означає дефолт.
"Думаю, що про дефолт тут можна забути, - каже Віталій Шапран. - Формально країна перебуватиме у переддефолтному стані, але інвестори, які працюють з нашими євробондами, чудово розуміють, що тут відбувається, і, думаю, поточна реструктуризація - це не пляма, а медаль у нашій кредитній історії країни”.
