Українська енергетика знову проходить серйозні випробування, спричинені російськими масованими ракетними атаками на об'єкти критичної інфраструктури. Якщо півтора роки тому ударів зазнавала, в основному, система розподілу електроенергії, то цієї весни ворог зосередився на генеруючих потужностях. Які завдання стоять перед енергетиками під час підготовки до наступного опалювального сезону, а також про можливе підвищення тарифів на електроенергію в умовах її гострого дефіциту, в інтерв'ю "Апострофу" розповів радник прем'єр-міністра України ЮРІЙ БОЙКО.
Читайте також: Приплив енергії з Литви: чим ще країни-партнери можуть допомогти Україні
Мета росіян - повне знищення електростанцій
- Наскільки значних втрат зазнала енергетична система України під час нещодавніх масованих обстрілів?
- Точно оцінити масштаби руйнувань можна буде тільки після того, як закінчиться розбирання завалів на пошкоджених енергооб’єктах. Енергетики отримають доступ до обладнання і зможуть його обстежити. Втім, вже зараз зрозуміло, що пошкодження значні, навіть більші за ті, які ми мали минулої зими.
- Завдяки чому росіянам вдалося завдати таких втрат?
- Цього разу ворог змінив тактику атак, спрямовуючи на один об’єкт не поодинокі ракети чи "шахеди", а одночасно по 10-15 штук, намагаючись "прочавити" наші системи ППО. На жаль, жодна система протиповітряної та протиракетної оборони не забезпечує стовідсоткового знищення всіх цілей. З досвіду ми знаємо, що їх ефективність коливається в межах 60-80%. Тож, якщо в одне місце спрямувати понад десяток ракет, кілька з них все ж таки досягнуть цілі. До того ж, на жаль, Україна сьогодні не має достатньої кількості систем Patriot, які здатні перехоплювати балістичні ракети.
Застосовуючи таку значну кількість ракет та дронів, ворог намагається повністю знищити об’єкти енергетики в окремих регіонах. Ворог хоче знеструмити великі міста та області, де розташовані промислові підприємства. І хоча збитки для галузі виявилися значними - щонайменше декілька сотень мільйонів євро - повністю досягти цієї мети йому не вдалося. Деякі з атакованих електростанцій вже змогли, принаймні частково, відновити свою роботу. Триває реконструкція високовольтної інфраструктури, щоб відновити подачу електрики з мережі в райони або міста, де швидко повернути в роботу електростанції не вдається.
- Проте декілька теплових електростанцій й ДніпроГЕС припинили свою роботу. Попри це, в більшості регіонів зберігається стабільне енергопостачання. Завдяки чому сьогодні вдається підтримувати роботу мережі?
- Цьому сприяє ціла низка факторів. Одним з основних є сезонне зниження споживання. Саме зараз, коли надворі потепліло, й населення перестало користуватися електрообігрівачами, спостерігається річний мінімум споживання електроенергії. Пізніше, приблизно з другої половини травня, коли температура підніметься вище, люди почнуть вмикати кондиціонери. Відповідно, й потреба в електроенергії для покриття споживання знову почне зростати.
Також завдяки збільшенню світлового дня зросло виробництво енергії на сонячних станціях. З настанням літа воно знову почне падати, оскільки при високих температурах повітря ефективність роботи сонячних панелей знижується. До того ж влітку вечірні години максимального споживання тривають до 23 години, тобто коли сонячні станції вже не працюють, а споживання залишається високим.
Ну і, звичайно, дуже рятує імпорт електроенергії з країн Європи. Те, що Україна стала невід’ємною частиною об’єднаної енергетичної системи Європи, дає нам можливість залучати додаткові потужності на ринку, де постачання енергії не залежить від політичних впливів (як це було в об’єднаній системі з Росією та Білоруссю). Зараз є технічна можливість отримувати з-за кордону до 1700 мегават потужності (що перевищує потужність півтора атомних енергоблоків). І це дуже допомагає покривати добові піки споживання.
Все це дозволяє зберігати стабільне постачання енергії майже на всій території України. Зараз обмеження споживання застосовуються лише в Харківській області і Криворізькому районі (Дніпропетровської області), який теж сильно постраждав від обстрілів.
Проте, якщо найближчим часом нам не вдасться відновити достатню кількість генеруючих потужностей, то зі зростанням споживання влітку можливо доведеться обмежувати споживання і в інших регіонах. Особливо в вечірні години, коли попит на енергію максимальний.
Читайте також: Удар по ДніпроГЕС, чим загрожує зупинка електростанції Україні
Фортифікація спрацювала
- Це, звичайно, дає приводи турбуватися, що чекає на Україну наступної зими.
- На енергетиків чекає величезна робота з підготовки до осінньо-зимового періоду. Головне завдання, яке стоїть перед ними, - забезпечити виживання та роботу енергетичної системи.
Після дослідження всіх вражених об’єктів, буде встановлено, які з них можна буде відновити протягом найближчих місяців. Отже відразу розпочнеться їх відновлення для того, щоб повернути в систему максимальну кількість генеруючих потужностей електростанцій.
Звичайно, для того, щоб провести успішний ремонт електростанцій, знадобиться велика кількість обладнання. І це проблема. Адже енергетичне обладнання - вартісний та дефіцитний товар, який виробляється дуже часто за індивідуальними замовленнями. Причому, в залежності від класу та типу обладнання, на його виготовлення та доставку може знадобитися від 6 до 18 місяців.
Тому одним з варіантів вирішення цієї проблеми може стати постачання вже готового вживаного обладнання. І уряд докладає зусиль, щоб його знайти. Зокрема сьогодні ведуться перемовини з низкою європейських країн щодо можливої передачі обладнання з електростанцій, які були виведені з експлуатації та законсервовані. Це не нова техніка, проте вона знаходиться у робочому стані й може бути використана на наших станціях.
- Втім, нове обладнання також неодмінно стане ціллю для російських атак. І зовсім не виключено, що воно також може бути знищене.
- Звичайно, ремонт енергоблоків сам по собі проблему не вирішить. Тому дуже важливим завданням держави є зміцнення української системи ППО, робота з союзниками щодо постачання нових сучасних засобів оборони.
Проте найбільш надійним способом вирішення проблеми стійкості енергосистеми є створення розподіленої генерації - великої кількості невеликих енергетичних установок, розміщених в усіх регіонах України. Коли замість 20-25 великих електростанцій з’являється 100-200 невеликих, розосереджених по країні, тоді ворогу складніше "вибити" ракетою чи дроном з енергосистеми одразу значну потужність. Втрата кожної окремої установки матиме набагато менший вплив на систему, ніж зупинка великої електростанції.
Якщо вдасться створити систему розподіленої генерації, ефективність російських ударів значно знизиться, оскільки для них буде потрібно набагато більше ракет. Це збільшить для росіян і ціну їхньої терористичної кампанії проти нашої енергетики. Тому що вартість ракет може бути в декілька разів більшою ніж вартість обладнання невеликих маневрових електроустановок.
Важливо також потурбуватися, щоб ці установки були різних типів. Як правило, більшість з них працює на природному газі. Але бажано, щоб у разі його дефіциту в системі були інші установки, які можуть працювати, наприклад на біопаливі: пелетах, відходах деревини, аграрної промисловості тощо.
У нас уже є позитивний досвід створення такої розподіленої генерації, зокрема в Житомирській області. Цей регіон в минулому році найдовше потерпав від відключень енергії. І це стимулювало місцеву владу протягом теплого сезону реалізувати низку локальних проєктів зі спорудження невеликих електрогенеруючих установок і котелень, які дають можливість опалювати будинки на невеликій площі. Це зробило енергетику області набагато менш вразливою для ворожих обстрілів.
Тож місцевій владі в інших регіонах варто вивчити цей досвід і вже цього літа серйозно зайнятися створенням розподіленої генерації у себе.
- Минулої зими російські ракети були значною мірою спрямовані на враження магістральних високовольтних підстанцій, що призводило часом до знеструмлення великих територій. Тому протягом року ішло будівництво фізичного захисту таких об’єктів. Наскільки ефективним виявився такий захист в ході нещодавніх обстрілів?
- Можна сказати, що це будівництво себе виправдало. Ті об’єкти, які були обладнані інженерними спорудами, постраждали значно менше, ніж інші. Без фізичного захисту ступінь руйнувань міг би бути в два-три рази більшим. Тому роботи зі створення необхідних споруд продовжуються і зараз, щоб забезпечити максимальну стійкість енергомережі України.
Проте під час останніх масованих обстрілів ворог більше зосередився на атаках по електростанціях, а не системі передачі енергії. І, на жаль, в цьому випадку спорудження фортифікацій не є виходом - машинний зал великої електростанції неможливо захистити укріпленнями, оскільки він має занадто великі розміри. Його довжина може сягати до 200 метрів і до 20 метрів у висоту. Таку споруду не накриєш бетонним саркофагом.
І після виведення з ладу значної кількості електростанцій ми потрапили в ситуацію, коли система передачі зберегла здатність постачати енергію споживачам, а натомість виник дефіцит потужності в системі. Тобто спроможність мережі доставляти електрику споживачам є, але недостатньо самої енергії, щоб повністю покрити попит.
В найтяжчій ситуації опинилась Харківська область. Харків постійно знаходиться під обстрілом. І через те, що він знаходиться дуже близько до кордону, час підльоту ракет складає близько 40 секунд, боротися з ними дуже важко. Також ремонтні роботи на енергооб’єктах там ускладнені через постійні атаки росіян - протягом світового дня повітряна тривога може оголошуватися 7-10 разів.
Як результат, там зруйновано майже всі великі енергетичні об’єкти - й генерації, й передачі. Тому зараз неможливо подавати енергію в місто всіма магістральними високовольтними лініями. Енергетики вирішують задачу живлення міста здебільшого через розподільчі мережі невеликої потужності. Нам вдалося заживити електроенергією критичну інфраструктуру міста. Проте наявних потужностей ще не вистачає для того, щоб повністю забезпечити всі потреби великого міста. Тому поки що в Харкові продовжуються обмеження споживання.
- Перебої з постачанням енергії - прикра обставина. Проте руйнування Харківської ТЕЦ загрожує відсутністю опалення. Добре, що зараз весна, проте постає питання, як виживатиме місто взимку?
- Наразі оцінити можливість відновлення роботи Харківської ТЕЦ дуже важко. Це один з тих об’єктів, де ще тривають роботи з розбору завалів. І тільки після їх завершення можна буде дослідити стан обладнання. Енергетики, звичайно, докладуть всіх зусиль для відновлення її роботи.
Проте в будь якому разі, навіть якщо ТЕЦ можна буде відремонтувати, все одно потрібно створювати альтернативу великим енергетичним об’єктам. Для Харкова особливо актуальною є потреба будівництва розподіленої генерації, яка на випадок нових руйнувань буде здатна забезпечити місто електрикою і теплом.
Читайте також: Вихід є: союзники знайшли спосіб відновлення української теплоенергетики
Підвищення тарифів - не панацея
- Восени запаси вугілля та газу в Україні викликали занепокоєння експертів - чи вистачить на зиму? Проте опалювальний сезон пройшли благополучно, без значних збоїв. Як це вдалося та чи зможе Україна забезпечити себе енергоносіями на наступний зимовий сезон?
- Під час підготовки до зими розглядалася низка сценаріїв - від оптимістичного до песимістичного. І мушу зазначити, що з опалювального сезону енергетика України вийшла з досить значними залишками газу й вугілля, які відповідають оптимістичному сценарію. Цьому посприяло, зокрема, те, що лютий видався досить теплим, що дозволило зекономити енергоносії.
І, гадаю, до наступного сезону ми також підготуємо належний запас. Скоріше за все, на нас чекає цілком протилежна проблема - нестача потужностей, на яких газ і вугілля можна спалити, щоб отримати електроенергію і тепло.
Сьогодні шахти працюють в звичайному режимі, відвантажуючи вугілля на склади. Зазвичай значна його кількість спалюється влітку, коли атомні блоки виходять у ремонт, і роботу енергосистеми підтримують ТЕС. Проте цього літа, низка теплових потужностей не працюватиме, і значна частина вугілля, яке сьогодні накопичується на складах, не буде спалена на непрацюючих електростанціях, і відповідно, не буде оплачена шахтарям. Це створює проблеми вже для шахт. І вони не мають простого вирішення. Сьогодні уряду потрібно знайти рішення не тільки як забезпечити виробництво енергії, але й як не допустити закриття шахт через недостатній попит на вугілля.
- З газом ситуація інша. Якщо в країні розгорнеться масове будівництво газотурбінних генераторів й котелень, чи не призведе це до дефіциту?
- Гадаю, це не призведе до якихось значних змін в структурі його споживання. Адже частина зруйнованих енергоблоків працювали саме на газі. І після того, як вони припинили роботу, його споживання суттєво зменшилося. Так що проблеми з дефіцитом газу точно не виникне. Швидше навпаки, головні виклики сьогодні - встигнути за найближчі місяці побудувати або відновити достатню кількість генеруючих потужностей, які здатні будуть спожити наявні обсяги газу.
- Масштабні відновлювальні та будівельні роботи потребуватимуть значних коштів. Звідки енергетичні компанії зможуть їх взяти? Чи знадобиться для цього підвищення тарифів для побутових споживачів?
- Звичайно тепловим електростанціям та "Укргідроенерго" знадобляться величезні кошти, щоб хоча б частково відновити роботу постраждалих об’єктів. Проте навряд чи можливо отримати такі кошти виключно шляхом підвищення тарифів для населення.
Низькі ціни на електроенергію для населення підтримуються завдяки операційній діяльності "Енергоатома" та "Укргідроенерго". Саме ці компанії компенсують різницю між фіксованим тарифом для населення та ринковою ціною електроенергії зі своїх доходів. Тому підвищення тарифів для населення, якщо воно навіть відбувається, призводить лише до зменшення витрат з боку "Енергоатома" і "Укргідроенерго" й практично не впливає на фінансовий стан решти учасників ринку.
Проте в цьому році ситуація погіршується двома ключовими факторами. По-перше, гідроелектростанції зазнали значних руйнувань, що очевидно призведе до значного зниження виробництва на них електроенергії й, відповідно, знизить доходи гідроенергетиків. По-друге, через дефіцит електроенергії, очікується підвищення ринкової ціни на неї. Це призведе до суттєвого збільшення обсягів компенсації з боку "Енергоатома" та "Укргідроенерго" для підтримки тарифів на поточному рівні.
За наявними оцінками, коштів для такої компенсації в повному обсязі у цих компаній в поточному році не буде, а значить це призведе до чергового приросту боргів на ринку та дефіциту ліквідності та у всіх інших учасників. Чи вдасться уряду за таких обставин уникнути підвищення тарифів, - питання відкрите.
Поточна ситуація вимагає значних коштів вже сьогодні, тому необхідно діяти оперативно, залучивши всі можливі резерви - і внутрішні, і зовнішні. І почати необхідно з підвищення платіжної дисципліни на гуртовому ринку електроенергії. Потрібно унеможливити ситуацію, коли деякі великі споживачі, наприклад промисловість чи комунальні підприємства, дозволяють собі користуватися енергією, не сплачуючи за неї.
Проте, всі необхідні кошти для відновлення пошкоджених ГЕС і ТЕС, а також будівництва об’єктів розподіленої генерації, в поточних умовах знайти всередині країни об’єктивно неможливо, тож нам знадобиться фінансова допомога наших міжнародних партнерів. Відтак, ще однією актуальною задачею для уряду є активне проведення переговорів, щоб залучити зовнішній ресурс для фінансування відновлювальних робіт та комплексної підготовки до майбутнього осінньо-зимового періоду.
Читайте також: Підвищення тарифів неминуче: в Раді розповіли про наслідки ударів РФ по українській енергетиці
