У понеділок, 10 жовтня, директор політичного департаменту МЗС Олексій Макєєв заявив, що Україна буде намагатися вийти з окремих угод в рамках СНД — тих, що не приносять користі Українській державі. Опитані "Апострофом" депутати, дипломати та експерти здебільшого погодилися з цією думкою, пояснюючи, що СНД не працює в інтересах України. Більше того, деякі відстоюють думку, що таке рішення повинно прийматися без огляду на значимість окремих угод зі Співдружністю або й зовсім в пакеті із запровадженням віз з Росією і розривом дипломатичних відносин з РФ.
10 жовтня керівник політичного департаменту МЗС України Олексій Макєєв в інтерв'ю одному з телеканалів анонсував ймовірний вихід України зі складу СНД. Він заявив, що Україна спробує вийти з низки угод зі Співдружністю Незалежних Держав з мінімальними втратами. Ті документи, які "працюють на Україну", Київ буде намагатися зберегти.
Це питання порушується далеко не вперше. Дискусія резонно активізувалася в березні 2014 року, коли Росія анексувала Крим. Але врешті-решт Україна вирішила не припиняти участь у СНД. У 2015 році в МЗС зізналися, що бажають зберегти мінімальний рівень співпраці не з РФ, але з іншими країнами СНД. Тоді в міністерстві у відповідь на запит "Апострофу" констатували, що Київ звів свою політичну присутність у СНД до мінімуму.
Голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко розповіла "Апострофу", що 60 угод, які діють між СНД і Україною, будуть переглянуті найближчим часом.
"Треба просто зрозуміти, чи потрібні Україні угоди щодо пенсійного забезпечення, визнання дипломів, роботи дипслужб. МЗС і особисто міністр Павло Клімкін обіцяв підготувати нам на комітет аналітику, тому що є, як ви знаєте, законопроекти щодо виходу з СНД. І навіть є підтримка комітету, щоб такий законопроект розглядати. Тому розраховуємо, що будуть вже не просто заяви, аналіз та інвентаризація угод, які себе вже давно вичерпали", — пояснила Гопко. Вона також зазначила, що Україна вже давно не включається в роботу всіх органів СНД і тому не платить жодних внесків.
Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко нагадав "Апострофу", що Україна підписала угоду про створення СНД ще в 1991 році, проте не підписала і не ратифікувала статут цієї організації. "Тому виникає цікава ситуація, коли Україна де-юре не є дійсним членом СНД, але як засновник має ті самі права, що і члени Співдружності", — сказав він.
Рішення не підписувати статут Ярошенко вважає цілком логічним: воно пояснюється планами учасників створити наднаціональні органи, які обмежували б суверенітет України.
В контексті російської агресії в Україні Ярошенко зазначив, що Грузія подала заявку на вихід з СНД вже через кілька днів після російського вторгнення. На думку експерта, організація не має зараз практичної цінності і для України, тому вихід або невихід з неї суттєво нічого не змінить, оскільки Київ з пострадянськими державами підтримує двосторонні відносини.
"З іншого боку, поки Україна залишається в рамках СНД у певному статусі, це дає їй теоретичну можливість створювати альтернативний Росії центр ваги. Якщо Україна вийде з СНД, це буде означати, що іншим країнам буде складніше співпрацювати, щоб якось стримувати Росію. Тому Україні слід було б спочатку використовувати цю платформу, щоб зміцнити відносини з колишніми радянськими країнами", — вважає Ярошенко.
А на думку заступника голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Ігоря Гузя, розрив відносин з СНД може супроводжуватися розривом дипломатичних відносин з Росією і запровадженням візового режиму з цією державою. "З СНД потрібно порвати — це моя суб'єктивна точка зору. Ми не можемо бути в Співдружності Незалежних Держав з агресором. Запровадження візового режиму з Росією, вихід з СНД, розрив дипломатичних відносин (РФ) — це такі антиросійські дії, тому що в СНД гегемоном є Росія. І фактично всі рішення цієї структури приймаються на догоду цій державі. Мені здається, що наша країна повинна зробити ставку на переорієнтацію. Цього боятися не варто", — резюмував Гузь.
Гопко, у свою чергу, зазначила, що в рамках профільного комітету Верховної Ради народні депутати і дипломати спробують виробити чітку стратегію у цьому питанні, щоб заяви політиків або МЗС надалі "не були ситуативними і фрагментарними".
На думку колишнього посла України у Великій Британії і в минулому тимчасово виконуючого обов'язки міністра закордонних справ Володимира Хандогія, на цей момент СНД не працює в інтересах України, і тому однозначно треба приймати рішення про вихід з організації. Україна, також зазначив він, підтримує двосторонні відносини з країнами Співдружності, тому вихід із союзу не матиме негативного впливу на діалог з Казахстаном, Азербайджаном та іншими. Тим більше, що Україна вже не бере участь у "посиденьках" СНД.
"Якщо ми почнемо зараз аналізувати угоди, міркувати - залишати щось або не залишати, ми знову будемо тупцювати на місці. Сумніваюся, що там є щось, без чого ми не можемо прожити. Треба приймати політичне рішення, як це зробила Грузія свого часу", — вважає дипломат.
