Після того, як президент Володимир Зеленський вирішив розпустити Верховну раду, не всі в парламенті змирилися з цим. Багато хто став заявляти про неконституційність подібного указу. Після заяв депутати перейшли до справи і у п'ятницю, 24 травня, зареєстрували подання до Конституційного суду про визнання указу Зеленського щодо розпуску парламенті неконституційним. "Апостроф" розбирався, за яких умов дострокові вибори можуть не відбутися.
Новообраний президент Володимир Зеленський оголосив про розпуск діючого скликання парламенту та своїм указом призначив дострокові вибори на 21 липня. Частина народних депутатів, в тому числі, спікер Верховної ради Андрій Парубій не дуже зраділи такій перспективі. Останній під час позачергового засідання ВРУ назвав указ нехтуванням Конституцією України. Після таких гучних заяв 62 народних депутата підписали подання до Конституційного суду про визнання указу Зеленського неконституційним.
"Ми стверджуємо, що коаліція фракцій "Європейська Україна" була сформована згідно чинного законодавства. Вона припинила свою діяльність після заяви фракції "Народного фронту" 17 травня 2019 року. З цього дня розпочався 30-денний термін формування нової коаліції, що зумовлено чинною Конституцією", - заявив один з підписантів тексту Андрій Тетерук. Зеленський не став чекати 30 днів, а підписав указ про розпуск парламенту наступного дня після інавгурації.
Підписанти вважають, що президент порушив Конституцію. "Ми вбачаємо в цьому спроби, керуючись політичною доцільністю, використовувати закон як дишло, що неприпустимо у демократичних державах", - сказав він. У тексті подання депутати також критикують один з мотивів розпуску Ради — низька довіра до парламенту, що на думку нардепів, "не є правовою підставою для припинення повноважень ВРУ, оскільки не закріплено ні в одному нормативно-правовому акті, а отже є політично мотивованим рішенням".
Також вони просять суд розглянути подання за один місяць і винести рішення до виборів. Серед підписантів є не тільки частина "фронтовиків", але й депутати фракції "Радикальної партії", - саме ці політичні сили, як вже писав "Апостроф", знаходяться на межі не потрапляння у парламент, у разі виборів влітку, оскільки мають низькі рейтинги.
За законом, для того щоб винести рішення, Конституційному суду потрібна згода не менше 10 суддів. Співрозмовники видання в суді допускають, що можливість прийняття рішення до виборів залишається. "Є ймовірність, що рішення буде прийнято до виборів. Тому що частина суддів ще орієнтуються на Петра Порошенка, за його каденції їх часто запрошували в Адміністрацію президента", - говорить співрозмовник, знайомий з ситуацією в суді.
Як розповідає один з народних депутатів, частина суддів зараз коливаються, як поступити в даному випадку, оскільки багато хто вже переорієнтувався на нову владу. "Є три групи суддів. Умовно, частина з них орієнтуються на Петра Порошенка, частину було обрано ще за часів Януковича - їх умовно називають "суддями Януковича", і частина - на екс-голову Конституційного суду Шевчука. Перші дві групи ще можуть піти на визнання неконституційності, але виникає питання: чи потрібно це Петру? Він вже активно почав готуватися до виборів", - сказав "Апострофу" один зі співрозмовників.
Частина депутатів не під запис висловилися, що такі рішення це просто "інформаційний шум" від тих партій, які опинилися на межі проходження в парламент. "Достатньо подивитися на підписантів: радикали, фронтовики. Це більше схоже на піар, ніж на реальну можливість скасування виборів. Тим більше, що судді вже будуть орієнтуватися більше на нинішню владу, ніж на минулу, побоюючись за власну долю", - говорить співрозмовник "Апострофа".
У той же час, нардеп від "Народного фронту" Георгій Логвинський стверджує, що більшість парламентаріїв розуміють, що указ юридично неоднозначний, але вони просто не хочуть сваритися з нинішньою владою.
"Більшість депутатів ВРУ однозначно визнають, що цей указ неконституційний або ж має явну юридичну неоднозначність, проте з урахуванням політичного тренду підтримки суспільства, а також, небажанням сваритися з майбутнім президентом, вони не готові були публічно відстоювати свою позицію, а "Народний фронт" вирішив бути послідовним і пройти цю процедуру від початку і до кінця", - сказав він "Апострофу".
А от чи достатнім є правове обґрунтування у самого документа, який подали 62 нардепа?
"Матеріали справи є перспективними, оскільки механізм припинення дії коаліції не врегульовано ні Конституцією, ні спеціальними законами, ні текстом коаліційної угоди", - вважає експерт з правових питань Міжнародного центру перспективних досліджень Катерина Москаленко.
Але в будь-якому разі, фахівці впевнені - якщо рішення буде прийнято після волевиявлення, самим виборам вже нічого загрожуватиме. "Якщо рішення буде прийнято вже після виборів, то воно не потягне за собою скасування виборів", - повідомило джерело в Конституційному суді.
Такої ж думки дотримується і нардеп Логвинський, який стверджує, що це не призведе до відкату ситуації та призначення нових виборів. "Якщо рішення Конституційного суду буде винесено до виборів, то указ перестає бути чинним. В такому випадку вибори проводитися не будуть. Однак якщо указ буде скасований судом після виборів, то з точки зору практики ЄСПЛ, вибори вважатимуться такими, що відбулися і можна буде лише зафіксувати порушення норми Конвенції. Але це не призведе до реституції прав, наприклад перепризначення нових виборів", - пояснив народний депутат, який є віце-президентом парламентської асамблеї Ради Європи.
Таке саме стосується і позовів, які були подані до Верховного суду України про визнання незаконності дій Зеленського, котрий підписав указ про розпуск Ради. Ще буде можливість подати апеляцію і суд просто не встигне винести вердикт до виборів, отже можливості скасувати вибори не буде.
"Оцінити правове обґрунтування позовів важко, адже у відкритих джерелах їх тексти доступні, а провадження у справах поки що не відкриті. У суду є 5 днів на вирішення питання про відкриття провадження у справах, але термін розгляду справ не повинен перевищувати 60 днів з моменту відкриття провадження у справі. Слід пам'ятати, що рішення Касаційного адміністративного суду набирає чинності тільки після закінчення строку на апеляційне оскарження. Таким чином, рішення Касаційного адміністративного суду навряд чи набуде чинності до моменту проведення позачергових виборів", - вважає Катерина Москаленко.
Зазначимо, що по одному з таких позовів Верховний суд вже прийняв рішення, про що прес-служба ВС повідомила в понеділок, 27 травня. Позивач просив визнати протиправним указ Володимира Зеленського про розпуск Ради, пояснюючи, що таким чином президент "порушує його права як виборця, який брав участь у виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року а зацікавлений у безперервній та стабільній роботі парламенту". Позивач також стверджував, що призначення позачергових виборів до ВРУ на 21 липня 2019 року "перешкоджає його планам на відпочинок влітку та участі у виборах народних депутатів України, як і планувалося, восени".
ВС, в свою чергу, відмовив у відкритті провадження, пояснивши, що подібні справи віднесено до юрисдикції Конституційного суду.
