RU  UA  EN

Субота, 2 листопада
  • НБУ:USD 40.95
  • НБУ:EUR 44.25
НБУ:USD  40.95
Політика

Похід на Коломойського: як Рада змінювала собі регламент

Новий регламент, ухвалений під закон про "ПриватБанк", може дати лазівку скандальному олігархові

Новий регламент, ухвалений під закон про "ПриватБанк", може дати лазівку скандальному олігархові Фото: УНІАН

У четвер, 16 квітня, Верховна Рада з величезними складнощами проголосувала за внесення змін до регламенту. Ці зміни процедури роботи парламенту дозволять боротися з "правочним спамом". Головним чином, в питанні голосування за сумнозвісний "антиколомойський" законопроект. Оновлений регламент допоможе значно скоротити терміни розгляду 16 тисяч правок для прийняття цього закону в другому читанні. Втім, таке голосування багато нардепів назвали "загрозою парламентаризму". Чи так це, і чому після голосування за закон про заборону денаціоналізації банків норми регламенту можуть дати привід олігарху Ігорю Коломойському спробувати відіграти ситуацію назад, розбирався "Апостроф".

Після того, як закон про неповернення колишнім власникам банків нардепи, які входять до неформальної групи олігарха Ігоря Коломойського, закидали рекордною кількістю правок - 16381, в парламенті стали шукати шляхи виходу з ситуації. Адже від голосування за цей законопроект залежить доля наступного траншу Міжнародного валютного фонду для України. Зокрема, як уже писав "Апостроф", розглядався варіант згрупувати всі правки і голосувати по блокам, що дозволяє регламент ВРУ. Ще одним варіантом, який, зокрема, озвучував в інтерв'ю "Апострофу" перший віце-спікер ВРУ Руслан Стефанчук - є внесення змін до регламенту, щоб боротися з "правочним тероризмом".

"Суть полягає в тому, що таку діяльність слід визнавати зловживанням правом народного депутата, а при наявності такого факту переходити до спеціальної процедури розгляду законопроекту. І тут варіантів кілька: голосувати в редакції комітету, або дати можливість народним депутатам і фракціям визначитися з кількістю поправок, які вони хочуть внести. Третій варіант - обмежувати час на виступ: ти можеш подати хоч п'ять тисяч поправок, але у тебе є тільки 30 хвилин на виступ", - розповів Стефанчук "Апострофу".

В результаті саме з цією ідеєю депутати більшості і прийшли до сесійної зали. Законопроектом передбачається особлива - спрощена - процедура розгляду законопроектів у другому читанні, якщо подано, щонайменше, в п'ять разів більше поправок, ніж статей або пунктів в початковій редакції проекту законодавчого акту, але не менше 500 поправок. Щоб застосувати особливу процедуру, потрібно, аби 150 депутатів підписали відповідну пропозицію, а парламент повинен проголосувати за нього на засіданні 226 голосами. Також в разі ухвалення Верховною Радою рішення про застосування особливої процедури у фракцій та груп є два дні, щоб вибрати п'ять поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вона наполягає, і направити їх комітету.

Кожен позафракційний народний депутат, поправки якого враховані головним комітетом, має право визначити всього одну невраховану поправку, на якій він наполягає, і направити головному комітету. Ініціаторам відхилених поправок дається на виступ до двох хвилин, а депутатам, які хочуть поставити свою враховану комітетом поправку на підтвердження - до однієї хвилини. При цьому, спеціальна процедура не може стосуватися держбюджету, проектів Кодексів та змін до Конституції.

Крім того, за словами депутата Євгенії Кравчук, відразу після набуття чинності цього законопроекту будуть зареєстровані зміни, згідно з якими дія закону буде тимчасовою та буде збільшений поріг для запуску спеціальної процедури: з 500 до 1000 правок. Цю ж тезу з трибуни Ради озвучив і спікер ВРУ Дмитро Разумков за результатами наради з главами фракцій. Більш того, в СН заговорили про те, що закон буде "тимчасовим". Але тільки після голосування, за допомогою внесення до вже чинного закону відповідних змін. Хоча спочатку "слуги" не хотіли йти на ці кроки, з голосами в залі були серйозні проблеми, а тому представникам президентської фракції довелося піти на поступки.

Але це не сильно допомагало: 226 голосів за цю ініціативу знайти не вдалося. За словами співрозмовників "Апострофа" з фракції "Слуга народу", саме тому і було перенесено засідання ВРУ, яке спочатку планувалося на середу. Йшли переговори з іншими фракціями про можливу підтримку ініціативи, зокрема, з "Європейською солідарністю" і "Голосом". "Ми шукаємо креативні варіанти", - лаконічно коментували в "Слузі народу" ці події off-records.

Однак уже в сесійній залі, безпосередньо перед голосуванням стало зрозуміло, що з креативом не "зрослося": сторони не домовилися. Народний депутат від "Голосу" Сергій Рахманін заявив, що фракція вимагає, аби законопроект отримав статус тимчасового до голосування, а не після. Фактично в СН повинні були переподати новий законопроект. Але на це в президентська фракція, в умовах цейтноту, піти не могла...

Про те, що не голосуватимуть, заявив і член фракції ЄС нардеп Артур Герасимов. За словами співрозмовників у фракції "Слуга народу", спочатку була домовленість з фракціями ЄС та "Голосу" про те, що вони підтримають документ. Зокрема, фракції "Голос" був запропонований варіант саме про тимчасовість цього законопроекту. "Але домовленості з "Голосом" зараз дуже нестабільні. То вони хочуть, то в останній момент змінюють своє рішення", - прокоментував "Апострофу" один з нардепів-"слуг".

Пізніше Рахманін пояснив відмову їх фракції голосувати недовірою до президентської більшості. "Маючи безумовну довіру до слів глави ВРУ, ми не були впевнені, що ці пропозиції будуть втілені в життя, тому що Верховна Рада ухвалює закони, а не спікер", - прокоментував нардеп.

В результаті з 242 голосів за ухвалення змін до Регламенту 204 дали "слуги". Ще 10 голосів надійшло від позафракційних. Показово, що 15 голосів дала "Опозиційна платформа - За життя". Причому, більшість нардепів, хто голосував, відносяться до орбіти впливу екс-глави Адміністрації президента Віктора Януковича, представника так званої групи "газовиків" Сергія Льовочкіна, а він, за словами багатьох співрозмовників, наразі в хороших відносинах з главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. "Але у нас і без ОПЗЖ було 227 голосів, це так, для перестраховки", - написав після голосування один з нардепів від СН.

Не обійшлося тут без конфузу. Нардеп від ОПЗЖ Василь Німченко, якого називають найближчим соратником кума Путіна Віктора Медведчука, в своєму виступі назвав зміни в регламент "антиконституційними", а вже через буквально за кілька хвилин підтримав його.

Утім, поки що набуття чинності цього закону на даний момент неможливе, оскільки майже відразу після голосування, нардеп Олександр Дубинський - один з найбільш відданих Коломойському персонажів в нинішньому скликанні Верховної Ради - оперативно зареєстрував постанову "Про скасування антиконституційних змін до регламенту ВРУ". Тепер ця постанова блокує підписання ухвалення законопроекту, і його має розглянути Рада та проголосувати за його скасування. А для цього потрібно ще одне позачергове засідання.

Сам же "антиколомойський" законопроект планують розглянути не раніше травня. Наступне засідання комітету, на якому будуть розглядатися поправки до банківського закону, відбудеться 21 квітня. З огляду на ціну питання - найбільший в країні банк - це питання може затягнутися. Втім, транш від МВФ вкрай потрібен владі, а тому навряд чи щось завадить проголосувати за даний документ.

Але є інша проблема: голосування депутатів за зміни до регламенту, без сумніву, буде опротестовано в Конституційному суді представниками Коломойського. В подальшому це може призвести до анулювання результатів голосування за "антиколомойський" законопроект. Чи розуміють це на Банковій? Цілком. І з огляду на давню дружбу деяких керівників країни (в тому числі і особисто президента Володимира Зеленського) зі скандальним екс-власником "ПриватБанку", в кабінеті глави держави могли прорахувати ситуацію наперед. І вирішити підіграти Коломойському, давши йому юридичну лазівку. Що ж стосується МВФ, то і там, схоже, про гру в піддавки здогадуються. А отже, будуть скрупульозно оцінювати рівень легітимності ухвалених Верховною Радою рішень. І вже після цього вирішувати, чи потрібно давати Києву гроші...

Читайте також