28 серпня мала відбутися зустріч політичних радників лідерів країн – членів "Нормандського формату". Але її скасували. Росія пояснює це тим, що сторони не змогли погодити фінальні документи. В Україні все списали на зайнятість французького представника Еммануеля Бона.
"Апостроф" пн= тонкощі міжнародної політики простою мовою.
А воно нам треба?
"Сенс є завжди у тому, щоб наполягати на руху у напрямку вирішення проблеми. Ми найбільш зацікавлена сторона. Мені видається, що зараз ніхто питаннями відновлення миру і територіальної цілісності України не переймається, окрім української влади. Її представники могли б робити краще і більше. Але все зводиться до усвідомлення можливостей, складнощів і способу ведення переговорів і формування коаліції прихильників і аргументів на свою користь. Цього, мені здається, не вистачає нинішній владі. Так же, як і вміння виводити структуровану позицію", - говорить Костянтин Грищенко, голова українського МЗС у 2003-2005 і 2010-2012 роках.
Він вважає, що більш правдивою є позиція росіян – причина у розходженнях в підсумкових документах. І поступитися своїми позиціями для кожної зі сторін означало б зайти надто далеко. Радник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Козак не так давно взагалі "налякав" усіх гучним грюком дверей. Але, певно, вирішив лишитися.
Дмитрий Козак
Cлід розуміти, що зустріч політичних радників – це лише перший щабель у підготовці до "Нормандії". Якщо вони й домовляться, потім має відбуватися зустріч голів МЗС. Тут варто нагадати, що нинішній французький прем'єр Жан Кастекс має давні зв'язки з проросійськими правими силами і доволі відвертим прихильником Росії і Путіна Ніколя Саркозі. Та й взагалі, чергові "Нормандські угоди" на коліні писати ніхто не буде.
Хоча складається враження, що хтось із цим дуже поспішає. Наприклад, на зустрічі у Києві 24 серпня голова німецького МЗС Хайко Мас заявив, що "Нормандія" відбудеться уже у вересні. Наступного року у Німеччині відбудуться парламентські вибори. Ангела Меркель, спадає на згадку, обіцяла піти з політики. Проте, ймовірно, її однопартійці розуміють, що вирішення ситуації на Донбасі зіграє на руку і всій партії ХДС, і наступнику чи наступниці цієї "залізної фрау". Тим не менше, ситуація лишається "підвішеною", і щодо неї немає одностайності і серед українських експертів.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко, наприклад, вважає, що зустрічатися можна, бо настало перемир'я і ситуація змінилася.
"Треба вирішувати чи заморожувати конфлікт, чи обговорювати інші кроки", - каже він.
А ось директор Інституту світової політики Євген Магда не певен, що для цього треба скликати нормандський саміт. Переговірники можуть просто повернутися до обговорення "Мінських домовленостей" і шукати, який ще пункт вони можуть виконати.
Однак, обоє експертів погоджується, що до "Нормандії" далеко. "Немає підстав вважати, що ця зустріч відбудеться до кінця поточного року", - каже Магда.
"Саміт "нормандської четвірки" - це певний ритуал, щоб чотири лідери могли "злитися у душі прекрасному пориві". Але у Меркель і Макрона своїх проблем вистачає. Тож найбільш зацікавленою має бути Україна", - додає він.
"Мир" перед виборами
Микола Капітоненко зазначає, що тривале перемир'я є вигідним зараз для обох сторін. Путін хоча б трохи наблизився до того, щоб позбутися токсичного Донбасу і почати займатися улюбленою геополітикою. А Зеленський – зможе "продавати" на місцевих виборах щось вартісне. Якщо не обіцяний мир, то хоча б перемир'я.
До того ж Путін знову виграє, бо на цій хвилі до влади, з більшою ймовірністю, прийдуть люди, які виступають за діалог і компроміс із Росією, а не за, умовно кажучи, захоплення Кубані й танці на руїнах Кремля.
Не зрозуміло лише одне – нащо Леонід Кравчук прийняв умову російської сторони про внесення змін до постанови про місцеві вибори, каже Євген Магда. Росіяни вимагають, аби там було прописано, що вибори можуть відбутися і на окупованій території. У Верховній Раді уже створили робочу групу, яка буде займатися цим питанням. Однак потяг виборів уже дуже швидко набирає ходу, і "точкою неповернення" щодо рішення з місцевих виборів на Донбасі раніше називали липень цього року.
"Вже зараз почали висувати кандидатів у мери. Якщо закон зміниться в певний спосіб, то все треба почати або спочатку, або результати виборів можна оскаржити. Я думаю, що Росія надзвичайно зацікавлена в тому, щоб ці вибори зірвати. Це дозволило б говорити про недієздатність України", - пояснює Євген Магда.
"А хто внесе на розгляд парламенту скасування частини постанови про місцеві вибори? Кравчук не має права законодавчої ініціативи. Це зробить президент? Я думаю, таку пропозицію внесе той, кого не шкода", - додає він.
Росія дуже чітко усвідомлює, що для Зеленського досягнення миру на Донбасі у певний часовий проміжок є психологічно чутливим. Тому вони будуть його постійно саджати на шпагат.
"Я не виключаю, що йому по неформальних каналах говорять і обіцяють щось одне, а по офіційних – абсолютно інше. Брак дипломатичного досвіду і належної команди раз по раз ставить його у дурну ситуацію", - каже Магда.
Фактор "Бацьки"
Ситуація в Білорусі навряд чи вплине на проведення Нормандського формату, вважають обоє експертів. По-перше, Путін має достатньо гібридних важелів впливу на ситуацію без введення військ. А по-друге, він любить грати на різних "шахових дошках" і питання Білорусі й України не перетинаються.
Більш того, в Білорусі є люди, які готові чинити збройний опір Росії, каже Магда. Європейські лідери не хотіли б ще одного загострення на континенті. Тож вони визнають, що лише Путін може втримати ситуацію під контролем, додає Капітоненко.
