Саміт НАТО, що проходив 11-12 липня у Вільнюсі, завершено. Його підсумки - досить суперечливі. Запрошення до Альянсу Україна так і не отримала. Але, водночас, було створено новий орган – Раду Україна-НАТО і наша країна підписала Декларацію з країнами великої "сімки", які гарантували нам безпеку. Що насправді зрештою отримала Україна, читайте у матеріалі "Апострофа".
Рада Україна – НАТО
На другий день Вільнюського саміту відбулося перше інавгураційне засідання Ради Україна – НАТО, в якому взяв участь президент Володимир Зеленський. Рада, за задумом членів НАТО, замінила Комісію Україна-НАТО. В Альянсі назвали Раду Україна-НАТО "новим спільним органом, у якому союзники та Україна засідають як рівноправні члени для просування політичного діалогу, участі, співробітництва та євроатлантичних прагнень України до членства в НАТО". Рада може скликатися будь-коли будь-ким з учасників. А ось блокувати його, як підкреслив генсек НАТО Єнс Столтенберг, не вдасться, наприклад, як це Угорщина робила із засіданнями тієї самої Комісії.
За словами естонського прем'єра Каї Каллас, цей орган діятиме за аналогією з 4-ю статтею Статуту НАТО, яка передбачає можливість кризових консультацій з ініціативи будь-якої з країн Альянсу.
"У Комісії ми могли виключно доповідати про стан справ з реформами або про результати співпраці. У Раді ми матимемо право голосу та право ініціативи. Фактично це більш поглиблена інтеграція до Альянсу, але точно не замінник нашого членства. Це просто крок на шляху до нього", - зазначив голова делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Черньов.
Читайте також: Журавль поки що в небі, але синиця в руках: головні заяви з другого дня саміту НАТО у Вільнюсі, фото та відео
"Рада Україна – НАТО – це справді більш високий рівень співпраці з Альянсом, - пояснює у коментарі "Апострофу" виконавчий директор фонду "Демократичні ініціативи" Петро Бурковський, - Комісія Україна-НАТО працювала на рівні послів і там ми здебільшого звітували, а тут, у Раді, ми працюватимемо на рівні глав урядів чи держав і говоритимемо з НАТО на рівних. Іншими словами, враховуватиметься наша точка зору і розглядатимуться і внесені нами пропозиції. Україна зможе формувати спільні з країнами НАТО рішення".
Щоправда, перше засідання Ради вийшло дещо "розмитим". Проте Україна підписала меморандум з 11 країнами, сформувавши коаліцію з підготовки українських пілотів на F-16.
Тут же було оголошено нові пакети допомоги. Австралія зобов'язалася передати Україні 30 бронетранспортерів Bushmaster. Німеччина пообіцяла надати нашій країні додаткові пускові установки "Patriot" та ракети до них, а Канада – бронетехніку.
Від Норвегії Україна отримає тисячу розвідувальних міні-дронів. Великобританія поставить Україні понад 70 бойових та допоміжних машин, тисячі снарядів для танків, а також відкриє на своїй території медичний центр для реабілітації воїнів ЗСУ.
Японія, яка не є членом НАТО, але входить до "Великої сімки", передасть Україні систему раннього виявлення безпілотників.
Гарантії від "Сімки"
Власне, переговори у Вільнюсі лідерів країн G7 (шість із них входять до НАТО плюс Японія) та президента України також були дуже важливими для нашої країни. У результаті сторони підписали Спільну Декларацію, в якій передбачено гарантії України.
У документі "сімка" підтвердила "непохитну відданість стратегічній меті – домогтися існування вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію" і зобов'язалася "підтримувати Україну, допоки вона захищатиметься від російської агресії - стільки, скільки потрібно".
Текст Декларації – досить великий, але тут ми наведемо деякі тези:
- Підтримка подальшого розвитку оборонно-промислової бази України;
- тренування та навчання українських збройних сил;
- обмін розвідданими та співробітництво;
- підтримка ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості, у тому числі для протидії гібридним загрозам тощо.
Прописані у документі і обов'язки України:
- вносити "позитивний внесок" у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності партнерської допомоги.
- продовжувати реалізацію реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, поваги до прав людини та свободи ЗМІ
- просувати оборонні реформи та модернізацію, зокрема, шляхом посилення "демократичного цивільного контролю" над збройними силами та підвищення ефективності та прозорості в оборонних установах та промисловості України.
За задумом його ініціаторів, документ має рамковий характер. На основі цієї декларації у найближчому майбутньому буде напрацьовано двосторонні договори, які Україна підпише з кожною з держав-партнерів.
Вже в цих договорах буде прописано конкретні види та обсяги допомоги, яку Україна розраховує отримувати від кожної окремо взятої країни. У декларації також йдеться про те, що до країн-гарантів безпеки України може приєднатися будь-яка країна.
І президент Зеленський, і голова Офісу Андрій Єрмак, відповідальний від України за підготовку декларації, вже заявили, що ці двосторонні договори кардинально відрізнятимуться від Будапештського меморандуму — вони матимуть максимально конкретні положення та будуть ратифіковані парламентами країн-підписантів. "Це дає абсолютно нові можливості забезпечення нашої безпеки", - сказав Зеленський.
Позитивно оцінює Декларацію та виконавчий директор фонду "Демократичні ініціативи" Петро Бурковський: "Це не формальний документ, у ньому прописані механізми підписання двосторонніх зобов'язань, і в цьому його відмінність від Будапештського Меморандуму. Подібні документи "сімка" ніколи не підписувала. Ця Декларація дозволить Україні себе захищати до вступу до НАТО".
"Ця Декларація про гарантії від G7 кардинально відрізняється від Будапештського Меморандуму , - говорить у коментарі "Апострофу" директор військових програм "Центру Разумкова" Микола Сунгуровський, - Тут викладено конкретні наміри допомоги Україні. Вважаю, що цей документ – перший крок. За ним будуть двосторонні договори. На шляху до НАТО це забезпечить нам безпеку. І цих гарантій вистачить для перемоги над Росією".
А от наскільки швидко будуть підписані двосторонні договори з країнами-гарантами, залежатиме від розторопності нашої дипломатії та від поворотливості європейської бюрократії, вважає експерт.
Альтернативи НАТО немає
Як зазначили опитані "Апострофом" експерти, "Спільна Декларація про підтримку України", підписана з країнами "сімки", є досить надійним гарантом для нашої країни. Однак альтернативою НАТО вона не може служити.
"Війна показала, що середня країна, якою є Україна, не може самотужки протистояти такій великій країні, як Росія, - каже Петро Бурковський, - Росія ж не напала на маленькі країни Балтії, хоча таке бажання в Кремлі висловлювали. А все тому, що країни Балтії знаходяться під парасолькою НАТО і це стримуючий фактор. Тому альтернативи НАТО для України немає".
"Гарантії від G7 – це тимчасовий захід, який дозволить нам перемогти. А ось відсутність загроз з боку Росії в майбутньому нам може гарантувати лише НАТО", - резюмує Микола Сунгуровський.
Читайте: Україна та НАТО запускають новий формат співпраці: чим займатиметься Рада
