Минулого тижня Національне антикорупційне бюро затримало екс-народного депутата, неофіційного спонсора партії "Народний фронт" Миколу Мартиненка, однак вже на другий день засідання з обрання запобіжного заходу суд постановив відпустити колишнього депутата на поруки більше десятка нардепів і міністрів. Це вже чергова справа НАБУ, у якій, крім гучних затримань і підозр, немає реальних результатів. "Апостроф" проаналізував успіхи і поразки відомства, чиїй роботі нещодавно виповнилося рівно два роки.
Повернули менше, ніж витратили
Попри те, що офіційною датою створення Бюро вважається 16 квітня 2015 року, коли президент Петро Порошенко підписав указ про створення НАБУ, навесні у відомства тільки з'явився директор Артем Ситник, а повноцінно воно стало функціонувати тільки в грудні того ж року, після призначення голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Тоді ж детективи Бюро внесли перші відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Після чого почалася низка гучних заяв, що, як правило, не підкріплювалися реальними результатами.
Зараз у роботі НАБУ знаходиться 319 кримінальних проваджень, з яких 49 – стосуються державних підприємств. Провадження НАБУ зачіпають в основному компанії, які належать до аграрно-промислового, гірничо-металургійного комплексу, транспортної та хімічної галузей. У своєму підсумковому звіті відомство зазначило, що станом на квітень цього року було повідомлено про підозру 78 особам, найчастіше – це керівники держпідприємств. Також у звіті повідомляється, що детективи НАБУ і прокурори САП спрямували до суду 24 справи, що стосуються діяльності держкомпаній. Сукупний розмір предмета злочину в цих справах перевищує 1,5 мільярда гривень, а обвинувальні акти складені стосовно 41 особи.
Повідомили у відомстві й про те, скільки коштів вдалося повернути за результатами роботи Бюро. Так, у звіті говориться, що на рахунки держкомпаній повернули близько 116 мільйонів гривень, розкраданню ще 583 мільйонів гривень вдалося запобігти. На перший погляд, суми не такі малі, якщо не враховувати той факт, що на утримання самого агентства виділяється значно більше, ніж відомство повернуло. Так, згідно з держбюджетом-2017, на функціонування Бюро виділено ще більше коштів, ніж торік — 773,5 мільйона гривень. Для порівняння та ж Спеціалізована антикорупційна прокуратура, у зв'язці з якою працює НАБУ, отримала 105 мільйонів.
Гучні справи і тихі результати
Але попри чималі бюджети, похвалитися не тільки гучними затриманнями, але і гучними ув’язненнями НАБУ поки не вдалося. За два роки роботи можна згадати кілька важливих справ Бюро. Насамперед, це гучна справа "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, розслідування якої було розпочато після заяви колишнього першого заступника голови СБУ Віктора Трепака. Відповідні папери Трепак передав до НАБУ ще в травні 2016 року, але з того часу нікому крім голови Центрвиборчкому Михайла Охендовського, підозру не оголосили. Досі зі справи триває досудове розслідування.
Ще одне розслідування стосується народного депутата Олександра Онищенка, якого звинувачують в організації корупційної газової схеми розкрадання державних коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів з ПАТ "Укргазвидобування". Але, незважаючи на те, що Верховна Рада дала дозвіл на притягнення Онищенка до кримінальної відповідальності, його затримання та арешт, нардеп встиг втекти за кордон, де і знаходиться до цього дня.
Наступна гучна справа, до якої була прикута, мабуть, максимальна увага громадськості – справа голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, якому інкримінували зловживання службовим становищем та участь у схемах все того ж Олександра Онищенка. Затримання Насірова, як і наступні події в суді, більше нагадували трагікомедію. Внаслідок чого Насіров вийшов під заставу у розмірі 100 мільйонів гривень, яку за нього внесла дружина.
Судове засідання у справі Романа Насирова
І, мабуть, остання резонансна справа – екс-нардепа та спонсора "Народного фронту" Миколи Мартиненка, якого затримали у справі про розкрадання держкоштів. Пізніше Мартиненка відпустили на поруки більш десятка нардепів та чотирьох міністрів.
НАБУ затримало екс-народного депутата і одну з найбільш знакових фігур партії "Народний фронт" Миколи Мартиненка
Як видно за такими гучними справами НАБУ, говорити про високу ефективність відомства у боротьбі з корупцією, яку від нього чекало суспільство, не варто.
Попрацювали на "трієчку"
За словами експерта центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, який моніторить діяльність Бюро, у 2016 році всі державні правоохоронні органи направили до суду 4 646 проваджень про корупційні злочини, а НАБУ направило 69 таких проваджень, що складає лише 1,5% від загальної кількості проваджень про корупційні злочини, направлених до суду.
"1,5% - це дуже мало для органу, який спеціально створений для боротьби з корупцією, тому я не можу оцінити роботу НАБУ вище, ніж на трійку. Але я і не можу оцінити її як незадовільну, тому що потрібно враховувати ряд факторів: по-перше, не можна чогось такого вимагати від органу, який фактично працює другий рік, по-друге, цьому органу постійно ставлять палиці в колеса, і він на сьогодні не може проводити ряд негласних слідчих дій, він не може користуватися можливостями роботи під так званим прикриттям, а найголовніше – це те, що значна частина тих суб'єктів, щодо яких НАБУ має підслідність, користується імунітетом, і НАБУ не може взагалі проводити слідчі дії щодо них. За таких обставин цей орган не може бути ефективним, суспільство і держава не можуть від нього вимагати таких же результатів, яких вони вимагають від СБУ чи поліції", - коментує "Апострофу" Хавронюк.
Незрозумілою залишається і робота Бюро в регіонах, яка спочатку планувалася досить активною і масштабною. На сайті НАБУ розміщена інформація тільки про територіальне управління у Львові, хоча подібні управління збиралися відкрити по всій країні.
Прес-секретар Бюро Світлана Оліфіра підтвердила "Апострофу", що функціонує тільки львівське відділення, теруправління в Одесі і Харкові тільки формуються. Хоча відповідний указ Ситник підписував ще в червні минулого року. Але віз, як кажуть, і нині там.
Більше досвіду, менше впливу
Такі проблеми в роботі Бюро, на думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолія Октисюка, є насамперед тому, що орган перетворився на елемент політичної боротьби, а не на відомство, яке дійсно бореться з корупцією.
"Це хороший інструмент політичної боротьби, яким раніше була Генпрокуратура. Коли когось треба було пресингувати, то підключали ГПУ, а зараз для цього є НАБУ. Тільки проблема в тому, що монополією в НАБУ володіє єдина група Саакашвілі і Ко. Це, умовно кажучи, грузинська група і група антикорупціонерів-єврооптимістів. І крім того, усі справи НАБУ зав'язані на великому піарі. У цілому воно малоефективне. Якщо там почнуть якісь реальні справи проти Кононенка, людей, близьких до президента, то тоді можна говорити, що вони неупереджено і незалежно діють. НАБУ потрібно міняти підхід: немає хороших чи поганих корупціонерів, є просто корупціонери. Де, наприклад, розслідування щодо Григоришина (російсько-український бізнесмен, мільярдер, - "Апостроф")? Або щодо Укроборонпрому? Адже там повно зловживань", - дивується експерт.
За словами Октисюка, головна проблема Бюро – це менеджмент. "Я впевнений, що потрібно, щоб був такий орган, як НАБУ, але я не згоден з тим, щоб НАБУ очолювали люди, які прямо схильні до політичного впливу, якщо прибрати такий вплив, то тоді вийде більш-менш ефективний орган", - вважає аналітик.
Народний депутат і член парламентського комітету з протидії корупції Борислав Береза нарікає на протокольні порушення НАБУ, які негативно позначаються на діяльності відомства, але разом з тим вважає, що причина цьому — брак досвіду.
"Я сподіваюся, що НАБУ – поки просто молодий орган, він навчається і вдосконалюється. Мене засмучує, коли НАБУ системно вчиняє протокольні порушення. І я б також хотів, щоб НАБУ перестало бути органом для піару деяких депутатів, які були журналістами і ніяк не забудуть цього, і став би органом, який би почав боротися з корупцією за аналогією з Румунією (у Румунії функціонує схожий орган — Національне антикорупційне управління, - "Апостроф"). Коли ми створювали цей орган, то дали йому максимальне фінансування, можливості, права і розраховували на те, що він може завдати удар по корупції. Можливо, минуло ще мало часу, однак те, що ефективність органу на недостатньому рівні і є великі питання до професіоналізму, ми бачимо, але це, знову ж, приходить з досвідом. Хотілося б, щоб він був надбаний швидше", - резюмував парламентарій.
Разом з тим, колега Берези по антикорупційному комітету, народний депутат Сергій Лещенко впевнений, що роботі НАБУ активно заважають, перш за все, керівництво країни, у якого відсутня політична воля боротися з корупцією в Україні. Заважають, за словами Лещенка, всі, включаючи президента Петра Порошенка, а також ініціативи влади, спрямовані на знищення або ослаблення Бюро. Також нардеп упевнений, що затримання топ-чиновників — безпрецедентні для України події, і заслуга в цьому саме антикорупційного бюро.
"По факту, рік роботи НАБУ — це досить мало, щоб оцінювати їх роботу. Але вже те, що затримали двох високопоставлених корупціонерів — Насірова та Мартиненка, їм вручені підозри, справа судді Чауса, глави ЦВК Михайла Охендовського ...Люди такого масштабу ніколи не затримувалися в Україні. Тому я вважаю, що НАБУ виправдовує той кредит довіри, який на нього покладено. Єдине, що мені б хотілося, щоб вони активніше розслідували справи, які стосуються оточення Петра Порошенка", - розповів він "Апострофу".
Поки ще відносно нові для України антикорупційні структури – НАБУ, САП і НАЗК – не викликають у суспільства такого ж розчарування, як давно існуючі відомства. Але якщо в найближчому майбутньому не почати виправляти проблеми, кредит довіри буде вичерпано, а часу на реформи не залишиться зовсім.
