Про дострокові президентські та парламентські вибори в Україні говорили чи не з початку каденції чинних нардепів та голови держави. Утім, і президент, і Верховна Рада досі продовжують працювати, а в експертному середовищі констатували старт кампанії до чергових виборів, що мають відбутися в 2019 році. Однак наразі все ще не виключається ймовірність розпуску парламенту та проведення завчасного голосування в цьому році. Навіщо президент Петро Порошенко може вирішити піти на такий крок і влаштувати "сюрприз" всій Україні, "Апострофу" пояснив політичний експерт, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.
Дострокові президентські вибори навряд чи можливі, адже залишається досить мало часу, аби їх оголосити. Термін, коли можна це зробити, спливає наприкінці березня. Однак на це ніхто не піде, оскільки чимало гравців уже думають про тактику й стратегію передвиборчої кампанії, а не про те, як влаштувати дострокові президентські перегони.
Чергові парламентські вибори мають відбутися наприкінці жовтня 2019 року, але перевибори можуть відбутися вже трохи більше ніж за півроку – є певні моменти, які можуть призвести до організації дострокового свята демократії. І основна причина полягає у виборах президента.
На сьогодні одним з головних претендентів, який, до того ж, має найвагоміший адмінресурс, безумовно, є Петро Порошенко. Він активно працює над тим, аби стати єдиним кандидатом від влади, адже провладна електоральна ніша складає щонайменше 10%, а за умови правильного використання адмінресурсу може сягнути 20%.
У Порошенка є можливість вийти до другого туру й, застосувавши різні технології, протягнути зручного опонента на кшталт Вадима Рабіновича чи Юрія Бойка. Або ж останній може й без сторонньої допомоги вийти до другого туру, проте його умовно "біло-синя", проросійська електоральна ніша значно зменшилася у зв’язку з анексією Криму та війною на Сході України. Тож Петру Порошенку буде легше перемогти цих людей. Головне завдання для чинного президента – не дати Юлії Тимошенко (чи іншим представникам ліберально-демократичного або антикорупційного табору) вийти до другого туру перегонів.
Якщо ж рейтинг Петра Порошенка падатиме, як це відбувається зараз через різні корупційні скандали на кшталт Мальдів чи офшорів, якщо звучатиме питання корупції в "Укроборонпромі" та причетності до неї афілійованих з бізнес-імперією президента компаній, якщо розчарування Заходу посилюватиметься, то він може піти на сценарій "сильний президент на тлі слабкого парламенту". Він не буде сильним електорально, але за рахунок порівняння може таким виглядати.
Що для цього треба зробити? Протягом місяця має розпастися коаліція. Створити нову навряд чи вийде (БПП й "Народний фронт" можуть зайняти чітку позицію, а об’єднання з "Опозиційним блоком", "Батьківщиною" чи "Самопоміччю" складно собі уявити). За таких умов будуть оголошені дострокові парламентські вибори. Швидше за все, це станеться ближче до літа, бо жовтень – найзручніший час для проведення виборів.
Припустімо, що Верховна Рада розпущена – й далі відбуваються вибори. Існує ризик для Петра Порошенка, оскільки БПП не демонструє зростання рейтингів. Наявних 10% недостатньо для того, щоб отримати більшість і мати можливість сформувати Кабінет міністрів. Відповідно, доведеться шукати союзників.
Згідно з останніми соцопитуваннями, до парламенту можуть потрапити шість-сім партій. Це представники різних ідеологічних спрямувань: ліві, праві, центристи. Звісно, усі вони популісти, але парламент в будь-якому разі виявиться досить слабким, процес утворення коаліції (якщо він взагалі відбудеться) буде дуже складним. На такому тлі президент як єдиний працюючий та ефективний інститут влади виглядатиме досить непогано, і це може допомогти йому переобратися.
Небезпека полягає в тому, що Верховна Рада може й не погодитися на сценарій розпуску. Є чимало депутатів, незадоволених перебуванням у фракції "Блоку Петра Порошенка", оскільки там існує певна нерівність. Є найближче оточення президента в особі Ігоря Кононенка, Олександра Грановського та інших, які мають доступ до політичних та фінансових потоків, тоді як інша частина нардепів такого доступу не мають, що, зрозуміло, викликає їхнє невдоволення.
"Народний фронт" доволі розрізнений, там є щонайменше три групи впливу. Арсеній Яценюк і Андрій Парубій намагаються вибудувати спільну лінію з Володимиром Гройсманом, Арсен Аваков – це взагалі окрема республіка в партійній структурі, а Сергій Пашинський і Олександр Турчинов – група, яка більше співпрацює з Банковою.
Тобто проблема полягає в тому, щоб імплементувати рішення про дострокові вибори, проте такий варіант можливий.
Після переобрання на парламент очікують непрості часи, адже різношерстим фракціям буде важко домовитися про союз.
Читайте також: Порошенку загрожує поява несподіваного суперника, а олігархи в Україні розділилися на два табори
Однак, хоча дострокові вибори вигідні Петру Порошенку, вони несуть і певну загрозу для нього. Перевиборами можуть скористатися, наприклад, ліберально-демократичні сили – висунувши одну партію, вони можуть отримати 25-30%.
З "біло-блакитного" табору до Верховної Ради потрапляють "Опозиційний блок", набирає обертів "За життя", теоретично має шанси партія Сергія Тарути.
Подолати виборчий бар’єр можуть "Самопоміч" і радикали націоналістичного спрямування, але лише за умови об’єднання. Їхнє електоральне поле невелике, близько 10%, а гравців дуже багато: і Андрій Білецький з "Азовом", і Олег Тягнибок зі "Свободою", і "Правий сектор", а ще Дмитро Ярош і УКРОП. При цьому "Самопоміч" теж може зазіхнути на цей електорат.
Ліберали можуть об’єднатися з правими, якщо вони матимуть відповідні відсотки, або ж з лівими. Це поле представляє Юлія Тимошенко, сильніших гравців на ньому немає. Електоральне поле лібералів і лівих в особі "Батьківщини" (якщо її електорат не розмиють спойлерами) складає близько 20%. Їхніх спільних сил може бути достатньо для створення більшості, й це стане серйозною проблемою для президента, оскільки парламент стане неконтрольованим, і президент втратить ту повноту влади, яку має сьогодні.
Але усе це може відбутися за умови, якщо Петро Порошенко зрозуміє, що в нього мало шансів переобратися без розпуску Верховної Ради.
Для перемоги він може використовувати мажоритарників: забезпечити їм бюджетне фінансування під час парламентських виборів, а вони після переобрання "повертатимуть борг", забезпечуючи необхідні результати голосування на президентських виборах. Ще однією опорою президента на виборах можуть стати мери й губернатори.
У будь-якому разі після перевиборів парламент буде слабким, а після президентських перегонів, у разі, якщо Порошенка переоберуть на другий термін, Верховна Рада все одно почне орієнтуватися на голову держави. Тож навіть зі строкатих фракцій вималюється коаліція під президента.
Чим слабший парламент, тим сильніший президент – це стосується будь-якого типу республіканського правління. Саме на це можуть зробити ставку, й саме в цьому контексті я бачу можливість позачергових виборів до Верховної Ради.
