Міноборони почало активно позбавлятися від начальників у погонах, відправляючи генералів на пенсії. Такими є вимоги закону і партнерів із НАТО: військові нехай рулять в Генштабі, а в Міноборони керівні пости повинні зайняти цивільні. Однак, знявши зірочки, і помінявши кітель на костюм, військові чиновники не поспішають йти на заслужений відпочинок. Генерали залишаються у своїх кріслах, просто в іншому амплуа. Навіщо знадобилася така схема, і чи не дискредитує вона ідею реформ в оборонному секторі, розбирався "Апостроф".
Міністр пішов, нехай живе міністр
Норма про цивільного міністра оборони і його заступників з'явилася в законі "Про національну безпеку України", який парламент прийняв у червні. У статті 15 цього закону сказано, що міністр оборони призначається на посаду парламентом за пропозицією президента з числа цивільних осіб. Заступники міністра також повинні бути цивільними особами.
Вважається, що цивільне керівництво Міноборони, які не скуте статутом, зможе приймати більш ефективні політичні рішення, формувати неупереджену кадрову політику, стежити за належним використанням бюджетних коштів, що виділяються на оборону. Загалом, виконувати функції адміністративного менеджменту з елементами політики, чим і займаються звичайні цивільні міністерства. Крім того, законом про "Про національну безпеку України" вводиться інститут демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони, суть якого зробити силові відомства більш прозорими, підзвітними, і через парламент, громадські організації, налагодити комунікацію з народом. Логічно, що в таку систему координат більше вписується цивільний міністр оборони.
"Якщо дуже спрощено, міністр оборони - це завгосп, - пояснює "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. - Це людина, яка відповідає за те, що сама система міністерства працювала: були пально-мастильні матеріали, щоб солдати проходили навчання, були одягнені, нагодовані і так далі. А це передбачає роботу з досить великою кількістю бюджетних коштів. Відповідно, цілком логічно, що керувати обігом цих грошей, їх ефективним витрачанням повинен хороший менеджер. Хороший менеджер може носити і погони, без проблем, але хороша бізнес-школа та військова академія дають освіту різного профілю".
Дедлайн, коли верхівка оборонного відомства повинна залишитися без зірочок - 1 січня 2019 року. І, судячи з усього, до Нового року військові генерали встигнуть надіти краватки. Так, першим зняв погони 13 жовтня Степан Полторак. Але він же і залишився міністром. Обуритися ніхто не встиг.
"Закон узгоджений із нашими партнерами по НАТО, передбачає можливість призначити Степана Полторака цивільним міністром оборони України після залишення ним військової служби. Отже, моє рішення цілком і повністю відповідає букві і духу цього Закону", - запевнив Порошенко в своєму Twitter.
Правда, на етапі обговорення законопроекту "Про національну безпеку" були правки з приводу того, щоб цивільний міністр оборони став дійсно цивільним, і навіть якщо в минулому він все-таки був військовим, то з моменту звільнення зі служби до моменту призначення міністром, непогано було б погуляти йому без погон 5-10 років. Але правки були відхилені, і вийшло як вийшло.
Віце-спікер ВР Ірина Геращенко потім виправдовувалася, мовляв, президент залишив Полторака тільки на перехідний період, після якого Україна отримає повністю цивільного міністра без армійського минулого, але як довго буде тривати "перехідний період" - невідомо.
Слідом за міністром оборони зняв погони і держсекретар відомства генерал-полковник Олександр Дублян. Але Полторак вже встиг пообіцяти, що Дублян залишиться в міністерстві, просто буде працювати без погон.
"Починаючи з 2019 року, чисельність військовослужбовців, що проходять службу безпосередньо в Міністерстві оборони, становитиме лише 18%. Зараз переважна кількість - це військовослужбовці", - пообіцяв Полторак.
Майже цивільний
Але який сенс цих цифр, якщо за фактом рокіровка в Міноборони лише формальність? До речі, у випадку з Полтораком, його навіть формально складно віднести до цивільних осіб. У цьому впевнений військовий експерт Олег Жданов.
"Полторак - генерал армії, а це довічне звання, він завжди буде залишатися генералом армії, він не може бути "піджаком". Тому тут ще юридична колізія - став Полторак цивільним чи не став", - говорить "Апострофу" Жданов.
"А вимога наших партнерів по НАТО в тому, що цивільний міністр буде думати не військовими стандартами, якими повинен думати начальник Генштабу або головнокомандувач. Для цивільної людини ближче відношення до солдата як до громадянина України, а не як до людини у формі, яка повинна виконати наказ", - додає "Апострофу" член парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Тарас Пастух.
Утім, секретар комітету Іван Винник запевняє, що суть закону була іншою, і Степан Полторак не тільки формально, а й фактично став цивільною особою.
"Полторак зняв погони і, відповідно, у військовому порядку не може тепер віддавати накази, які повинні виконувати люди з меншою кількістю зірочок на погонах. Суть в тому і була, щоб вивести міністра оборони з-під дій законів чотирьох основних статутів армії", - пояснює "Апострофу" Винник.
Але чи не краще було б не грати на межі закону, і поставити на чолі Міноборони людину дійсно без військового минулого. Тим більше що на Заході, де багато оборонних відомств очолюють реальні цивільні чиновники, такої схеми можуть не зрозуміти.
"Хоча, якщо вони розуміють схему з генпрокурором... Невдоволення буде, над цією дитячою хитрістю багато будуть відверто сміятися, але в очі сміятися не будуть хоча б з поваги до України, а далі просто дивитимуться, що вийде", - додає Тишкевич.
Не краще. Принаймні для президента.
"Нема коли шукати. Полторак показав повну відданість і лояльність, і президента це повністю влаштовує. А раптом буде помилка", - зазначає Жданов.
"Оскільки Україна де-факто перебуває в стані війни, будь-які перестановки в армії розглядаються крізь призму військових дій і успішності центральної української влади. У зв'язку з цим для Порошенка просте звільнення Полторака і призначення на його місце нікому невідомого менеджера, буде використано опонентами як визнання неефективної роботи Міноборони останні кілька років. А у нас в 2019 році вибори, - додає Тишкевич. - Крім того, було вже багато спроб привести ефективних менеджерів в уряд країни. У більшості з них нічого не вийшло. Знайти фігуру, яка була б позитивно сприйнята суспільством, неймовірно проблемно".
Крім того, на думку Жданова, до виборів Порошенко спробує провести ребрендинг Міноборони, а якщо красиво виглядає Міноборони, красиво виглядає й президент, як верховний головнокомандувач.
"Головнокомандувач на сьогоднішній день фактично генерал Муженко (начальник Генштабу, - "Апостроф"). Він тримає в руках весь військовий бюджет. У Полторака немає до нього доступу, крім окремих статей бюджету, які йому виділив Муженко. Але Муженко пов'язаний не з найкращого історією (наприклад, начальнику Генштабу закидають провальне командування в боях за Іловайськ, - "Апостроф"). З початком передвиборної кампанії в Міноборони відбудеться ребрендинг. Згідно із законом міністр оборони стане ключовою фігурою в плані освоєння військового бюджету. Тобто все перейде в руки Полторака, а Муженка засунуть в глибину Генштабу, не знімаючи його з посади. На перші ролі вийде міністр оборони з військовим бюджетом в руках, весь "чистий", незплямований", - резюмував Олег Жданов.
