У нової влади, напевно, з'явилася чергова раціоналізаторська ініціатива, яка, з одного боку, дозволить заощадити витрати державного бюджету, а з іншого, здатна викликати соціальну напругу в західних регіонах країни. Вся справа в тому, що нардепи планують скасувати пільги для жителів гірських районів України, які діють в країні ще з 1995 року. Про це "Апострофу" стало відомо з власних джерел у владі. Чим небезпечна така ініціатива, і наскільки важливі додаткові пільги для українських горян, - далі в матеріалі.
Навіщо горянам пільги
Пільги для жителів гірських районів країни регламентуються законом "Про статус гірських населених пунктів в Україні", який діє вже 24 роки. Згідно з цим законом, жителям гірських районів призначається два основних види пільг. Перший - надбавка до пенсії, стипендії чи будь-якого іншого виду державної матеріальної допомоги, в розмірі 20%. Другий - надбавка до заробітної плати, встановлена Кабміном, в розмірі 25%.
Навіщо взагалі потрібні ці пільги і чому це важливо? Пояснюємо. Що робить житель столиці, якщо йому, наприклад, захотілося випити молока? Він йде в найближчий до будинку магазин і купує молоко (можна навіть бананове). Житель звичайного села - або надоїть банку молока, якщо тримає в господарстві корову, або піде не в найближчий магазин і там його купить. А житель села високо в горах, якщо все-таки добереться до якогось магазину, то побачить, що за ті гроші, на які в Києві можна купити два пакети молока, в горах йому продадуть один.
"Адже в гірську місцевість важко дістатися, доставка дорога, відповідно, і в магазинах - все набагато дорожче, ніж у низинних торгових точках, - каже "Апострофу" глава Білоберізької ОТГ (Верховинський район Івано-Франківської області) Дмитро Іванюк. - Тому прибирати такі пільги не можна в жодному разі. Це важлива допомога - надбавки до пенсій і зарплат".
Крім того, в гірських районах немає ні нормальних доріг, ні регулярного транспортного сполучення. Як немає і стабільної електрифікації. Та й розвиненого сільського господарства, яке б дозволяло горянам вести сите існування, там теж немає. А якщо додати до цього постійні зсуви ґрунтів після злив і віддаленість шкіл і лікарень від гірських сіл, то картина виходить зовсім гнітюча.
За словами екс-губернатора Закарпатської області Геннадія Москаля, ситуація в гірських районах України склалася таким чином, що пільги, навпаки, варто було б переглянути вбік підвищення.
"Я вважаю, що на рівні закону гірські населені пункти України необхідно поділити на гірські та високогірні. І високогірним районам варто дати навіть великі дотації з державного бюджету на розвиток територій, - говорить "Апострофу" екс-губернатор. - Наприклад, на Закарпатті понад 20% населених пунктів розташовані на висоті понад тисячу метрів над рівнем моря. Там не росте взагалі нічого, крім картоплі. Ні яблук, ні груш, ні огірків, ні помідорів. Нічого. Практично всі продукти харчування людям потрібно купувати. Ну, окрім картоплі. Але на картоплі одній не виживеш. Якщо людина і тримає там корову, то куди вона понесе молоко продавати - за 30-50 кілометрів? В районний центр? Поки довезе це молоко, воно і скисне. Та й на чому його довезти?"
Геннадій Москаль: "Там не росте взагалі нічого, крім картоплі"
"Адже в горах доріг державного значення немає, не кажучи вже про комунальні, - підтверджує "Апострофу" глава Верховинського райради Іван Шкіндюк. - У горах, в основному, переважає дисперсна форма розселення: будинок від будинку може розташовуватися на відстані кілометра і більше. У нашій райраді є такі співробітники, які півтори години йдуть пішки на роботу вранці і півтори години пішки ввечері добираються додому. Під'їхати транспортом неможливо. Якщо буде хоч якийсь розвиток інфраструктури і відповідні умови життя, тоді можна буде говорити про скасування".
"А яка там робота? Немає ніякої. Один магазин в селі, адже у людей і грошей особливо немає. Як цим людям виживати? - підкреслює Москаль. - Фермерських господарств там теж немає. З одного боку - ліс, а з іншого боку - річка Тиса, а далі - кордон. Залишається смужка землі, на якій ні пшениця, ні кукурудза не сіється. Так, вирощують полуницю, яблука, виноград, але знову-таки це роблять в низинних територіях, а люди в гірських районах бідують, недоїдають і живуть, власне кажучи, в злиденному стані".
Вирівняти ситуацію в уряді сподіваються до 2022 року. Саме на період з 2020 по 2022 рік запланована реалізація державної програми розвитку регіону українських Карпат. Правда самої програми... поки немає. Ну, це нічого, адже у держави є концепція розвитку гірських територій українських Карпат, прийнята минулим складом уряду.
Відповідно до цієї концепції, у гірських районах України повинні розвиватися транспортні, телекомунікаційні та електричні мережі. Дороги і мости, що зв'язують гірські села з адміністративними центрами, повинні бути "доведені до рівня європейських стандартів", а заклади освіти, охорони здоров'я та соцзахисту повинні вирости, як гриби після дощу.
Але поки це все лише в планах, а в реальності: "Люди починають залишати гори. Навіть пільги вже не тримають. В основному, цими пільгами користуються пенсіонери, і для них це реально чутливе питання", - зазначає Іван Шкіндюк.
Фіктивні горяни
Втім, розподіл гірських пільг - чутливе питання і для держави. Справа в тому, що, як і при отриманні будь-якого іншого виду соціальної допомоги від держави, "гірські" гроші прагнуть оформити ті, хто за законом не має на це права.
Як це відбувається? Щоб отримувати надбавки, горянину необхідно підтвердити свій статус і отримати в місцевих органах влади відповідне посвідчення. Таке посвідчення видадуть, якщо українець постійно проживає, працює або навчається на території гірських районів.
Посвідчення горця видадуть, якщо українець постійно проживає, працює або навчається на території гірських районів
"Але деякі жителі зловживають своїм правом, - розповів "Апострофу" глава однієї з сільрад Верховинського району, який побажав залишитися невідомим. - Наприклад, прописують у своїх будинках родичів або знайомих, які в реальності живуть десь у Львові. Виходить, що пільги вони отримують незаконно: просто формально числяться як жителі гірських районів, отримуючи підвищену пенсію".
"Можливо, люди зловживають пільгами: тільки прописуються в гірських районах, а насправді там не живуть. Це правда. Так буває, - підтверджує Шкіндюк. - Але це не так багато людей. Можна було б створити державну комісію, яка повинна була б обстежити ті населені пункти, де виплачуються "гірські" гроші".
"Так, можливо, комусь такий статус дали неправильно. Але в чому проблема? Так порахуйте цих людей", - додає Геннадій Москаль.
Що ж стосується виплат підвищених заробітних плат, то в реальності "гірські" зарплати практично не створюють навантаження для державного бюджету, адже бізнес оплачує працю найманих працівників без урахування надбавок. "Держслужбовцям зарплати все одно ж виплачуються в рамках бюджетів, - пояснює Іван Шкіндюк. - Просто людина отримає "гірські" гроші, але менше отримає стимулюючих виплат. Але "гірські" виплати у співробітника зберігаються на 100%, а стимулюючі - керівник може виплатити, а може - не виплатити".
Якщо нардепи все ж зважаться скасувати "гірські" пільги, то, за оцінками експертів, опитаних "Апострофом", масових протестів це не викличе.
"Ну, кому там протестувати? Гуцули в далеких селах будуть влаштовувати якісь протести? Це смішно", - зазначає Москаль.
І для влади такий стан справ виглядає надзвичайно зручним. Однак рівень життя людей у гірських регіонах ризикує знизиться до критичної позначки, і тоді ніякі концепції та програми розвитку Карпат не допоможуть.
