У лютому 2019 року Конституційний суд прийняв скандальне рішення і скасував в Кримінальному кодексі статтю 3682, яка передбачала відповідальність за незаконне збагачення чиновників. Антикорупційні активісти й НАБУ були шоковані: десятки справ, які були порушені за цією статтею, довелося закрити без шансів на їхнє поновлення, адже закон зворотної сили не має. У легкій розгубленості опинилися і партнери України з ЄС, "Великої сімки" та Світового банку, які фінансували українські реформи з боротьби з корупцією. Втім, у жовтні новий склад парламенту оформив другий дубль і повернув до Кримінального кодексу відповідальність за незаконне збагачення, правда, з іншими формулюваннями. Чи буде реально працювати новий закон і чи не скасують його знову люди в червоних мантіях, розбирався "Апостроф".
Робота над помилками
Нова стаття КК 3685 "Незаконне збагачення" набула чинності 28 листопада. Тепер незаконним збагаченням вважається "набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш як 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перевищує її законні доходи".
Таким чином, якщо у чиновника реальні активи не збігаються з офіційними доходами на 110 500 гривень і більше, йому загрожує позбавлення волі від 5 до 10 років. При цьому заховати доходи, наприклад у криптовалюті, вже не вийде, адже закон називає активами, придбаними незаконним шляхом, всі грошові кошти (готівку, рахунки в банках), майно та майнові права, роботи та послуги. Переписати все на дружину або внучату племінницю - також не варіант для нечесного чиновника, адже будь-які ознаки розпорядження майном за дорученням чиновника будуть вважатися незаконним збагаченням.
При цьому нардепи спробували виконати роботу над помилками, щоб нова стаття Кримінального кодексу про незаконне збагачення не була скасована так само просто, як попередня. Так, у старій редакції закону незаконними активами вважалися гроші й майно, "законність підстав придбання яких не підтверджена доказами". Це формулювання і було головною претензією суддів КС, так як вступало в протиріччя з презумпцією невинуватості й 62 статтею Конституції, в якій сказано: "Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину".
Друга претензія до старої редакції статті про незаконне збагачення була в тому, що стаття 63 Конституції забороняє переслідувати людину в судовому порядку за відмову давати показання або пояснення про себе, членів сім'ї чи близьких родичів. А щоб пояснити походження активів, як того вимагав закон, без показань в суді про себе або родичів ніяк не обійтися.
Приймаючи новий закон, парламентарі вчинили інакше. У Цивільно-процесуальному кодексі нардепи прописали норму, згідно з якою в справах про визнання активів необґрунтованими, саме позивач (прокурор) повинен надати суду фактичні дані, чому ті чи інші активи слід вважати незаконним збагаченням, та їхній зв'язок із підозрюваним. І якщо суду буде достатньо аргументів позивача, і він визнає "достатню доведеність фактів", "спростування необґрунтованості активів лягає на відповідача".
Прокурор повинен надати суду фактичні дані
При цьому всі свідчення відповідача в суді не можуть бути використані в якості підтвердження його вини.
Як буде працювати
Як повинен працювати новий закон і для чого він взагалі потрібен, "Апострофу" пояснив юрист Віталій Тітич.
"Незаконне збагачення - це не дія, а стан, який криміналізовано. Він передбачає, що до цього стану (незаконного збагачення, - "Апостроф") підозрюваним було скоєно певні корупційні дії, які підпадають під інші статті Кримінального кодексу. Тому мова йде про основні корупційні злочини, а незаконне збагачення - це вже наслідки цих злочинів, - зазначив Тітич. - Як повинна працювати ця стаття? Наприклад, детектив НАБУ бачить, як чиновник при своїй скромній зарплаті приїжджає на роботу на золотом Porsche. Детектив вносить факт в ЄРДР і звертається до судді з клопотанням про проведення негласних слідчих дій. І шляхом негласних слідчих дій встановлюється цілий перелік конкретних корупційних злочинів, які здійснював чиновник і в результаті яких він, гіпотетично, міг отримати таке незаконне збагачення. Зібравши докази, пред'являються вже звинувачення за сукупністю злочинів. Але не довівши самі корупційні злочини, чиновника можна посадити за незаконне збагачення. За аналогією, як Аль Капоне посадили за несплату податків. Для цього така стаття і потрібна і працює в інших країнах".
Але проблема в тому, що поки незрозуміло, як це буде працювати в українських реаліях. Нагадаємо, що стару редакцію статті прийняли в лютому 2015 року, а скасували в лютому 2019 року. Але за ці 4 роки, поки вона діяла, жодного вироку суду щодо незаконного збагачення чиновників не було. Так, НАБУ рапортувало про порушення 65 кримінальних справ на загальну суму збитків державі в 500 мільйонів гривень... Але жодного вироку.
"Проблема всіх антикорупційних розслідувань була в тому, що звичайні судді, які деякою мірою і самі були корупціонерами, просто блокували розгляд справ, - пояснив "Апострофу" екс-нардеп Єгор Соболєв. - Наприклад, справа Романа Насірова слухалася з такою швидкістю, щоб правнуки Насірова стали дідусями, а вироку так і не було".
Однак тепер в Україні з'явилися судді не звичайні, а антикорупційні, разом зі створеним нещодавно Антикорупційним судом.
"Зараз у нас є Вищий антикорупційний суд, який показує швидку оперативну роботу з розгляду корупційних злочинів, тому є підстави вважати, що ми побачимо судову практику якщо не в цьому, то в наступному році. А будь-який закон перевіряється саме судовою практикою", - пояснив "Апострофу" виконавчий директор ГО "Правозахисна ініціатива" Михайло Каменєв.
Вищий антикорупційний суд
"Чи буде цей закон працювати, прямо залежить від очищення судів, - додає Соболєв. - Урок минулих років - навіть якщо ти створюєш, можливо, найкраще у світі законодавство, але виконувати і трактувати його беруться люди, які самі є його першими порушниками, то нічого доброго з цього не вийде. Очищення Конституційного суду як було, так і залишається дуже важливим завданням, щоб хороші закони працювали, а не блокувалися. Тому ми і обстоювали створення Антикорупційного суду. Він діє набагато результативніше, ніж старі суди, і у багатьох справах, якими він зайнявся, все йде до вироків зі швидкістю, яка і має бути".
Втім, якщо Антикорупційний суд впритул підійде до винесення конкретних вироків, де гарантії, що в найзручніший момент нова редакція статті про незаконне збагачення не повторить долю норми, яку вже скасовував Конституційний суд?
"У новій редакції статті були враховані зауваження, які висловлювалися Конституційним судом у тому рішенні, яким стара редакція статті була визнана неконституційною", - пояснила "Апострофу" президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош.
Це ж підтвердив і екс-глава Конституційного суду Станіслав Шевчук, у каденцію якого і була скасована стара редакція статті.
"Президент підписав закон про незаконне збагачення, який був прийнятий з урахуванням позиції КСУ. Тема закрита", - написав Шевчук на своїй сторінці в Facebook.
Значить, все буде добре? Не зовсім. На думку експертів, опитаних "Апострофом", навіть та обставина, що позицію КСУ щодо старої норми врахували при розробці закону нового, ще не гарантує, що люди в червоних мантіях його не зможуть скасувати вдруге. Причини тут дві. Перша - політизація КСУ.
"Конституційний суд - дуже непередбачуваний орган, окремі рішення якого ставлять під сумнів його політичну незалежність і самостійність", - запевняє Михайло Каменєв.
"Це не юридичне питання, і воно ніколи і не було юридичним, - додає Віталій Тітич. - Ніяких юридичних передумов для визнання старої норми неконституційною не було. Відповідно, рішення було виключно політичним. Але, я думаю, вже всі достатньо награлися з цими речами, тому, сподіваюся, стаття буде збережена".
Друга причина, через яку відповідальність за незаконне збагачення може бути ліквідована - депутати провели роботу над помилками недостатньо якісно.
"Як правило, закон, який приймається після рішення Конституційного суду, відповідає Конституції, але це не панацея. Є у нас приклад законодавчого регулювання відеофіксації при порушенні правил дорожнього руху. Після рішення Конституційного суду закон мав би вже відповідати Основному Закону, але той закон, який зараз є стосовно відеофіксації - не відповідає Конституції. Тому досі відеофіксація не працює", - резюмував Михайло Каменєв.
