Після повернення з війни на Донбасі, ветерани часто не можуть знайти себе в мирному житті, і стають легкою "здобиччю" для різних політичних партій і рухів. Політики використовують потенціал захисників Вітчизни, залучаючи їх до участі в багатьох суспільно-політичних акціях, у тому числі і для розхитування ситуації в країні. Але ветерани повинні перебувати поза політичних рухів, виступаючи разом із державою в захисті її національних інтересів, вважає посол України в Хорватії та в Боснії і Герцеговині в 2010-2017 роках ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО.
Ветерани - захисники Вітчизни, встали на оборону України від російської агресії в 2014 році. Вони зійшлися в смертельному двобої з сильним та підготовленим ворогом - з російськими кадровими частинами, які вторглися на територію України під виглядом "відпускників", з російськими ж так званими "козаками", "добровольцями" та іншою сволотою, яка, немов круки, злетілася за наказом кремлівських спецслужб проливати кров українського народу для затвердження ідеалів "руського міра".
Після закінчення служби та повернення додому, ветерани АТО/ООС переходять до мирного життя, яке вимагає щодня доводити свою професійну підготовку в гострій конкуренції за робочі місця. І тут виявляється, що цінності, які є в українському суспільстві, дещо відрізняються від бойового братерства, взаємодопомоги та чесності поведінки, існуючих на лінії зіткнення. Ветерани дивуються: ворога ніби й не видно, а ситуація в суспільстві все одно напружена, як на фронті.
У цьому певною мірою винне саме українське суспільство, і особливо медіа, які в гонитві за скандалами створюють атмосферу нервозності та невпевненості серед наших громадян. Напруга передається і ветеранам, які повернувшись з Донбасу, розуміють ненормальність ситуації. Активна життєва позиція ветеранів приваблює безліч політичних партій, які почали використовувати потенціал захисників Вітчизни для участі в різних суспільно-політичних заходах, акціях протесту з метою досягнення власних програмно-партійних цілей.
Читайте також: Забуті уроки історії: як Україна знову може втратити незалежність
Таким чином, особлива чутливість ветеранів до несправедливості почала використовуватися для розхитування ситуації в країні. Руками учасників війни на Донбасі деякі політичні сили намагаються поквитатися зі своїми опонентами і на хвилі суспільного невдоволення повернутися до влади.
Ветеранський рух також експлуатують певні суспільно-політичні сили, які не сприймають процес мирної деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в конституційно-правовий простір України. Тут часто використовуються наративи, які об'єктивно грають на руку Кремлю. Зокрема, Україну закликають вийти з Мінських домовленостей або відмовитися від тимчасово окупованих територій Донбасу, що дозволяє Москві порушити питання щодо зняття санкцій з РФ.
Мінські угоди далеко не ідеальний документ. Але цей мирний план підтримується міжнародною спільнотою та нашими західними союзниками. Концептуально мова йде про повернення тимчасово окупованих територій під контроль України та ліквідацію незаконних "ЛДНР". Від Мінська-2 можна з користю відмовитися лише наочно показавши міжнародним партнерам реальну політику Кремля щодо блокування його імплементації. Цим зараз і займається наша делегація в ТКГ. Адже якщо добровільно віддати ворогу частину своїх земель, то він обов'язково прийде і за іншою. Тому повернення тимчасово окупованих територій є політичною аксіомою. Не слід забувати, що заперечення територіальної цілісності України є кримінальним злочином, до якого держава ніколи не буде толерантною.
Прийшов час нам усім усвідомити, що ветерани в важких боях захищали державний суверенітет та територіальну недоторканність України, а не примхи окремих діячів. Таким чином, ветеранський рух має перебувати поза діяльністю різних політичних партій і рухів, виступаючи разом з державою у захисті його національних інтересів.
