У Верховній Раді нарешті знайшлася необхідна кількість голосів, щоб звільнити скандального Дмитра Сенниченка з посади голови Фонду держмайна України . За відповідне рішення на засіданні 17 лютого проголосували 318 народних обранців. Формально Сенниченка звільнили, нібито, за підсумками розгляду його заяви про відставку, яку він подав ще у листопаді минулого року. Проте цілком очевидно, що відставка Сенниченка стала результатом цілої купи причин, головні з яких - незадовільна робота ФДМУ з продажу держмайна, численні корупційні скандали (найгучніший з яких, приватизація "Більшовика", нещодавно отримав продовження у вигляді реакції ДБР), неадекватні рішення з управління довіреним йому майном і навіть кримінальні справи щодо Сенниченка. "Апостроф" розбирався, чим же останнім часом запам'ятався Сенниченко у якості "керманича" вітчизняної приватизації.
Приватизація "Більшовика": від переможної симфонії до траурного маршу
17 лютого Верховною Радою було звільнено скандального голову Фонду держмайна України Дмитра Сенниченка, який ще до роботи у фонді, зарекомендував себе як відомий "схемник" із відчуження держмайна, зокрема в "Укрпошті".У Фонді він штучно блокував введення в експлуатацію побудованого житла в столиці і засвітився в багатьох інших неприємних історіях.
Найгучніший із останніх скандалів, пов'язаних із прізвищем Сенниченка, стосується "прихватизації" АТ "Перший київський машинобудівний завод", більш відомий у народі, як завод "Більшовик". Після проведення у жовтні 2021 року аукціону з продажу "Більшовика" голова ФДМУ Дмитро Сенниченко всіма силами намагався переконати громадськість, що отримані за нього 1,4 млрд грн є справжньою "перемогою" його відомства, та його особистою перемогою. Писавпро це у Facebook, розповідав журналістам, показував графіки…
Проте навіть обивателю, далекому від питань приватизації, не кажучи вже про експертів, було зрозуміло, що отримані близько $50 млн - занадто далекі від справжньої вартості заводу. Занадто - це більш ніж утричі, вважає, наприклад, засновник і голова Concorde Capital Ігор Мазепа , який назвав набагато ближчу до реальності цифру - $150 млн.
Підозрілу поведінку керівництва Фонду держмайна в історії з приватизацією "Більшовика" нарешті помітили і в правоохоронних органах. 13 лютого Державне бюро розслідувань заявило про арешт 100% акцій заводу та початок розслідування провадження щодо керівництва ФДМУ.
"Державне бюро розслідувань розслідує кримінальне провадження щодо можливого зловживання службових осіб Фонду держмайна України під час приватизації Першого київського машинобудівного заводу 27 жовтня 2021 року (до 2018 року завод "Більшовик"). Наразі слідчі ДБР встановлюють усі обставини незаконного відчуження вказаного заводу з державної власності за заниженою вартістю. Це завдало економічних збитків державним інтересам", - повідомляє ДБР у себе на сайті, дипломатично не називаючи розмір цих збитків.
У той же час їх розмір стає зрозумілим із матеріалів судових реєстрів. Так, в ухвалі Печерського районного суду від 26.01.2022 вказується, що, згідно з даними ДБР, реальна вартість "Більшовика" становить приблизно 4,5 млрд грн.
Таким чином, можна говорити про те, що дії Сенниченка (а саме він, судячи з його ж заяв, особисто "курував" приватизацію "Більшівка") могли завдати державі збитків у розмірі понад 3 млрд гривень.
До речі, якщо дані розслідування ДБР підтвердяться, особам, винним у цьому, світить відповідальність згідно з ч.2 ст.364 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Не виконує обіцянок
Крім скандалів, що мають корупційне підґрунтя, причиною звільнення Сенниченка стали і серйозні питання щодо ефективності його роботи. А саме глибока прірва між обіцяними Сенниченком надходженнями від приватизації та реальними сумами, що потрапили до держбюджету.
Ще до заяви Сенниченка про відставку "Апостроф" писав , що саме неефективність може стати тією причиною, через яку його можуть позбавити посади. Пізніше ефективність Сенниченка поставив під сумнів навіть глава уряду Денис Шмигаль. Ще б пак, адже замість обіцяних головою ФДМУ 12 млрд бюджетних надходжень від приватизації за 2021 рік, вдалося набрати лише чверть цієї суми - 3 млрд.
"Ми вже розуміємо, що до кінця року заробити розрив між тією сумою, яка отримана і 12 мільярдами майже нереально. Тому ми маємо зараз розуміти, що надходжень тих, які планувалися, не буде. Хоча при наших зустрічах навіть на початку осені Фонд держмайна гарантував і обіцяв виконати плани в розмірі 12 мільярдів", - заявив, зокрема, Шмигаль в інтерв'ю "Радіо Свобода".
Показовим провалом, який не дозволив виконати план приватизації в 2021 році, став, наприклад, аукціон з продажу Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), що не відбувся. Це державне підприємство, нагадаємо, є надприбутковим, за минулий рік його EBITDA досягла майже 1 млрд гривень, а до участі у торгах по ньому висловлювали інтерес кілька десятків вітчизняних та зарубіжних інвесторів.
Незважаючи на це, продати ОГХК так і не вдалося. Хоча Сенниченко ще на початку минулого року обіцяв його оперативну приватизацію, всі три спроби його приватизувати виявилися провальними, і, як зазначають експерти, саме з вини керівництва ФДМУ.
"По-перше , ФДМ явно переоцінив інтерес західних компаній до ОГХК і недооцінив негативну інвестиційну репутацію як України, так і самого активу з купою кримінальних проваджень, олігархічним та російським шлейфом... По-друге, держава відмовилася бути гарантом того, що проблеми ОГХК з минулого не принесуть новому власнику штрафні санкції та фінансові проблеми… По-третє, ФДМ відверто поспішав із цією приватизацією, щоб завершити її у 2021 році", - зазначав, зокрема, у коментарі НГ експерт "Ліги антитрасту" Володимир Доценко.
Як влучно зазначив експерт, особливо смішно виглядав поспіх з останнім, грудневим аукціоном із продажу ОГХК.
"З третім аукціоном ФДМУ разом з провладними спікерами все більше нагадували чи то "їжачків на кактусі", чи то "упоротих корупціонерів", - зазначив Доценко і додав, що оголошувати наступний аукціон, без проведення системної роботи над помилками - буде "справжнім злочином".
Ще одним провальним приватизаційним кейсом можна вважати історію із "Центренерго". Нагадаємо, ця компанія ще у 2017-18 році демонструвала прибуток до 2,5 млрд. за рік. А за підсумками 2019 року, коли біля керма ФДМУ став Сенниченко, її збиток склав 1,98 млрд грн, і в наступні 2 роки компанія лише відпрацьовувала борги.
До того ж навколо "Центренерго" вже тривалий час тягнеться судова чехарда, через що питання приватизації довелося значно відкласти - як кажуть експерти , на весну 2022 року, а може і пізніше. Аналогічна історія, до речі, і з продажем ОПЗ, який регулярно переносять, і з продажем низки інших великих підприємств.
Критикують навіть свої
Найцікавіше, що про неспроможність Сенниченка, як глави ФДМУ, владі було відомо давно. Адже одним із головних його критиків довгий час був представник фракції "Слуга народу" у парламенті, заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Холодов. Саме з його подачі стало відомо про цілу низку кримінальних справ, у яких фігурує прізвище Сенниченко.
"По всіх ЗМІ та фейсбуках мчить новина про те, що я тисну на голову ФДМ Дмитра Сенниченка. Так. Я тисну. Тому що проти голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка наразі відкрито як мінімум 6 кримінальних проваджень… Я вважаю, що чиновник з таким багажем не повинен очолювати важливий державний орган. Я вважаю, що він провалив роботу з приватизації, і замість того, щоб визнати це і піти у відставку, він весь час бреше і виправдовується", - писав Холодов на своєму каналі ще улистопаді 2020 року.
І наводив список цих кримінальних проваджень, які стосувалися як порушень під час приватизації об'єктів держвласності, так і управління державним майном та призначень у самому ФДМУ.
Сьогодні після того, як Рада проголосувала за відставку Дмитра Сенниченка, ми попросили Андрія Холодова прокоментувати це рішення депутатів. І хоча відповідь депутата була швидше дипломатичною, у ній знайшлося навіть місце натяку на похвалу Сенниченка, загалом, схоже, що таким рішенням він задоволений.
"Відставка Сенниченка – закономірний результат. Заяву він подав сам. Я багато критикував Дмитра Сенниченка, у тому числі у ЗМІ, але моя критика не носить особистісного характеру, у мене були виключно предметні питання щодо професійних завдань. Менеджер він досить сильний, успіхи були. Але треба визнавати, що на посаді голови ФДМ у нього багато чого не вийшло, я знаю, що він багато працював, намагався, але я також бачу, що з системою оцінки майна були величезні проблеми, що "Більшовик" продали втричі дешевше від реальної вартості і що "велика приватизація" де-факто не розпочалася. Я за його відставку проголосував", - розповів нардеп у коментарі "Апострофу".
А ось народний депутат, перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко у своїй оцінці діяльності колишнього голови ФДМУ був більш категоричним.
"Те, що Сенниченко відправили у відставку - правильно зробили! Потрібно було його відправити раніше. Погано тільки, що не запитали звіту про виконану роботу, як це належить згідно із законом. Вважаю такий підхід порушенням кадрової політики. Дмитро Сенниченко на посаді голови ФДМ показав себе як бездарний керівник Подивіться, хоча б на "Більшовик", яка вартість збитків від його продажу? Деякі депутати та експерти називають Сенниченка "людиною слова" та "непоганим менеджером". Мовляв, він сказав, що прийшов на 2 роки, і через 2 роки не став затримуватися і пішов. Ну, хіба не красень? Я ж хорошого про нього можу сказати лише те, що у нього гарний піар. Ну так, всі вони всі "олімпійські чемпіони" з піару" , - розповів Кучеренко "Апострофу".
Наразі обов'язки голови ФДМУ виконуватиме Ольга Батова. За словами експертів, досвіду та бажання працювати у неї достатньо. Залишається лише побажати їй успіхів та сил розгребти те, що навернув її попередник.
