На другому році повномасштабної війни з Росією часто доводиться чути у ЗМІ, що держава націоналізувала ті чи інші активи, які належали російським олігархам та бізнесменам. Трапляються скандальні публікації про те, що росіяни продовжують володіти стратегічно важливими підприємствами і не збираються їх упускати. Але з цієї публікації "Апострофа" ви дізнаєтеся про те, що є випадки захоплення російським бізнесом українських підприємств прямо зараз, коли російські ракети продовжують знищувати нашу інфраструктуру та вбивати мирних жителів.
Йдеться про перевалочний термінал у Закарпатській області "Карпати", розташований на залізничній станції Батьово біля міста Чоп і що належить ТОВ "Термінал Карпати". На початку 2000-х років його реконструювали спільно зі швейцарським інвестором SVT Sojuzvneshtrans Holding AG у рамках договору про спільну діяльність (було зведено критий ангар). Саме цей договір і став лазівкою, завдяки якій росіяни наразі захопили через український суд 60% майна терміналу.
Чому це стало можливим? Розберемо докладніше. У 2008 році SVT Sojuzvneshtrans Holding AG була об'єднана з нібито швейцарською компанією SOTRA HOLDING AG (за якою стоїть російський бізнес). Вона стала правонаступницею поглиненої компанії. Користуючись неузгодженістю перехідних норм старого та нового Цивільного кодексу (був прийнятий новий у 2004 році), SOTRA, пропустивши всі терміни позовної давності, почала претендувати не лише на спільно побудовану частину терміналу, а й на 60% всього майна компанії. Через кілька років судових позовів, росіянам це вдалося зробити. Дуже символічно, що Господарський суд Львівської області ухвалив це рішення 2 лютого 2023 року — якраз напередодні двох масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури, скоєних російською армією 10 та 16 лютого. Російські ракети долітали обидва рази до Львівщини. 28 червня Західний апеляційний суд підтвердив це рішення.
Хто стоїть за SOTRA HOLDING AG?
Кому ж львівський суд віддав перевалочний термінал, який зараз так необхідний українським компаніям, які здійснюють експорт продукції до Європи залізницею та автомобільним транспортом, оскільки російська армія заблокувала українські порти?
Інвесткомпанію SOTRA HOLDING AG зареєстровано у швейцарському кантоні Аппенцелль-Іннерроден у місті Херізау на Банхофштрассе 6.
Це невелика офісна будівля, в якій розміщуються перукарня, психіатр і навіть дитячий садок. Але це не заважає перебуває в ньому ще 7 іншим компаніям, яких об'єднує один власник — російський бізнесмен Микола Макурін, який мешкав у кантоні Санкт-Галлен. Він уже помер, а право підпису перейшло члену родини Катерині Макуріної.
Зв'язки з Росією простежуються навіть у назвах деяких його юросіб – EurAsia Center AG, Siberian Vodka AG.
Крім Макуріних у всіх цих компаніях присутній той самий керуючий менеджер - Петер Котт. Він є головою наглядової ради SOTRA AG.
Банхофштрассе 6 в Херизау також був свого часу адресою філії Російського об'єднання промисловців і підприємців (Москва, РФ), представником якої рекомендував себе Петер Котт.
Зараз філія переїхала і змінила назву на Санкт-Галленське відділення Російського об'єднання промисловців і підприємців (Russischer Verband der Industriellen і Unternehmer, Moskau (RUS), Zweigniederlassung St. Gallen).
Адреса змінилася, але керівник залишився тим самим — це Микола Макурін.
Зв'язок Макуріна з SOTRA HOLDING AG через Петера Котта є очевидним. І якщо взяти до уваги, що являє собою Російське об'єднання промисловців і підприємців, стає ясно, що Макурин просто фронтував інтереси більшого гравця.
За нашими даними, SOTRA HOLDING AG представляє інтереси Олега Білозерова - члена Бюро Правління Російського об'єднання промисловців і підприємців, який займає крісло голови Комісії з транспорту та транспортної інфраструктури, а також є генеральним директором ВАТ "Российские железные дороги"
Зв'язок Білозерова з головою наглядової ради SOTRA AG Петером Коттом підтверджується не лише участю останнього роботою на швейцарську філію РОПП як юриста, а й галузевим інтересом. У відповіді на наш запит Котт підтвердив, що його дружина разом із німцем Міхаелем Альбертом є членами правління Transinvest Group AG, а також володіють українською «дочкою» транспортної компанії Millitzer & Munch AG.
Схід – справа тонка... і гостра, як швейцарський ніж
Партнером покійного Макуріна у швейцарських юридичних особах є іранський бізнесмен Юсеф Шеркаті та його син Нілуфар.
Шеркаті-молодший є кінцевим бенефіціаром української "дочки" швейцарської транспортної компанії M&M Militzer & Münch International Holding AG.
Шеркаті-старший також є батьком дружини вже відомого нам Петера Котта.
Громадянин Німеччини Міхаель Альберт є сином партнера Юсефа Шеркаті, з яким той і збудував усю "іранську" бізнес-імперію у Швейцарії. Тепер Альберт є її директором із впливом у ключових структурах на рівні дітей Шеркаті-старшого (сина та дочки, яка є дружиною Котта).
Міхаель Альберт є ще однією сполучною ланкою між Швейцарією і Росією в цій історії. Він є співзасновником спілки INTERNATIONAL COORDINATING COUNCIL ON TRANS-EURASIAN TRANSPORTATION (CCTT) разом з тим гендиректором РЖД Олегом Белозеровим, який цей союз і очолює на даний момент.
У CCTT раніше входив попередній глава РЖД Володимир Якунін. Останній не приховує, що був співробітником КДБ СРСР і брав участь у створенні мережі зовнішньоекономічних зв'язків (про це згадується у його книгах).
Таким чином, українським терміналом "Карпати" намагається заволодіти стара мережа російських компаній, наступність яких можна простежити ще з часів СРСР. На цей кейс варто звернути увагу відповідним органам, оскільки українська судова влада просто зробила подарунок росіянам, які мають на меті зниження та знищення українського торговельного потенціалу.
