У вівторок, 16 березня, виповнюється сім років з дня проведення Росією в Криму так званого референдуму, який завершив процес окупації півострова в березні 2014 року.
"Апостроф" вирішив нагадати, як відбувалося захоплення півострова.
За підрахунками МЗС України, зараз у Криму знаходиться 32 500 російських військових. За роки анексії Росія провела 11 призовних кампаній, 28 тис. кримчан закликали в російську армію, порушено 163 кримінальні справи проти тих, хто відмовився служити в російській армії.
Росія розмістила в Криму 195 танків, 410 броньованих машин, 283 артилерійських системи, 100 бойових літаків, 50 вертольотів, 68 кораблів і катерів.
З чого все починалося
22 лютого в Харкові відбувся "З'їзд депутатів всіх рівнів південно-східних областей України, АР Крим та Севастополя" з вимогою запуску федеративного устрою країни. У цей же час Верховна Рада відправила у відставку на той час президента Віктора Януковича і обрала спікером парламенту Олександра Турчинова.
За словами депутата Держдуми Іллі Пономарьова, рішення про пряму окупацію Криму було прийнято президентом Росії Володимиром Путіним у ніч з 22 на 23 лютого, а 23 лютого була запущена сама процедура.
23 лютого в Криму з'явився перший блокпост з "охороною" в три десятки людей. Проросійські сили - "Русское единство" і "Русский блок" почали формувати "відряди самозахисту". У центрі Севастополя зібрася 20-тисячний мітинг проросійських сил, на якому було прийнято рішення не перераховувати до Києва податки, а бізнесмена і громадянина Росії Олексія Чалого оголосили "народним мером".
Олексій Чалий на мітингу
24 лютого перед Севастопольською адміністрацією підняли андріївський і російський прапори, всі в'їзди в місто перекрили російськими БТР. До Криму прибули депутати Держдуми РФ на чолі з головою комітету у справах СНД Леонідом Слуцьким.
25 лютого стало відомо про рішення парламенту Криму провести позачергову сесію для прийняття рішень, "спрямованих у бік Росії".
26 лютого керівник "Русского единства" Сергій Аксьонов вимагав відставки уряду Криму і референдуму про статус Криму. У той же час біля будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі на мітинг зібралися проукраїнськи налаштовані кримські татари і проросійськи налаштоване населення, яке вимагало виходу Криму зі складу України. Сталися сутички, в ході яких загинули двоє людей, ще близько 30 отримали поранення.
Проукраїнський і проросійський мітинги біля будівлі Верховної Ради Криму, 26 грудня 2014 року
27 лютого в будівлю парламенту і уряду Криму увійшла велика кількість людей зі зброєю - 70 осіб забарикадувалися в будівлі парламенту, ще 40 - в будівлі уряду. У парламент пропускали тільки депутатів.
Депутат кримського парламенту в той час Микола Сумуліді розповів, що кворуму не було, але парламент "прийняв" рішення про проведення референдуму. Референдум призначили на 25 травня, але перенесли на два місяці раніше - спочатку на 30 березня, потім - на 16-е березня.
У цей же день російські військові встановили блокпости на Перекопському перешийку і Чонгарському півострові, через які здійснювалося сухопутне сполучення між Кримом і материковою Україною.
28 лютого військовий спецназ Росії без розпізнавальних знаків заблокував сімферопольський і севастопольський аеропорти. До Криму зайшли 11 бойових вертольотів Мі-24 і 8 військово-транспортних літаків Іл-76, які сіли на аеродромі "Гвардійське" біля Сімферополя.
Крім того, з Севастополя в бік Сімферополя виїхала озброєна броньована техніка, зокрема, бронемашини "Тигр", яких раніше у російських частин у Криму не було. Невідомі заблокували вузли зв'язку кримського "Укртелекому".
У Криму діяли "ввічливі люди" - російські військовослужбовці без розпізнавальних знаків
1 березня Міноборони України оприлюднило попередження про можливе захоплення військових частин у Криму. У центрі Сімферополя з'явилися озброєні люди з автоматами і закритими обличчями, так звані "зелені чоловічки".
Екс-президент Віктор Янукович звернувся до президента Росії Володимира Путіна із закликом застосувати Збройні сили Росії на території України. Рада Федерації Росії дозволила Путіну ввести війська в Україну.
2 березня в Севастополі російські військові силою захопили зенітно-ракетний дивізіон Повітряних сил України в районі мису Фіолент. Також штурмом було взято штаби Азово-Чорноморського регіонального управління та Сімферопольського прикордонного загону Державної прикордонної служби та захоплені українські бойові кораблі "Славутич", "Костянтин Ольшанський", "Кіровоград", "Вінниця", "Чернігів" та "Черкаси".
3 березня російські військові продовжили штурм і захоплення українських військових частин.
4 березня президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія не збирається приєднувати Крим, а введення військ буде "гуманітарною місією".
5 березня міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що люди у військовій формі без розпізнавальних знаків у Криму ніякого відношення до російської армії не мають.
11 березня Верховний Рада Криму прийняла декларацію про незалежність автономної республіки і Севастополя. Меджліс виступив з офіційним закликом бойкотувати референдум.
Будівля кримського парламенту під охороною загону "самооборони"
14 березня Конституційний суд України прийняв рішення про неконституційність проведення референдуму в Криму. У свою чергу, Володимир Путін заявив, що він повністю відповідає нормам міжнародного права та статуту ООН. Самопроголошене керівництво автономії розпочало підготовку до переходу на російський рубль.
15 березня Верховна Рада України розпустила парламент Криму, але автономія рішення не виконала.
16 березня відбувся так званий референдум - окупаційна влада заявили про рекордну явку - більш 83%. Всього в АР Крим проголосували нібито більше 1,5 млн осіб. У результаті нібито 6,77% виборців (95,6% жителів Севастополя, референдум там проводився окремо) проголосували за приєднання Криму до Росії. Країни ЄС і США не визнали результатів рефендуму. За постанову "Про незалежність Криму" проголосували 85 депутатів ВР. Путін підписав указ про визнання Криму незалежною державою.
Референдум у Криму
18 березня президент РФ Володимир Путін, голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов, невизнаний прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов і "народний мер" Севастополя Олексій Чалий підписали договір про приєднання Криму до Росії.
20 березня Державна дума Російської Федерації ратифікувала договір про прийняття Криму і Севастополя до складу Росії. Росія закрила кордон для жителів прикордонних районів.
21 березня Росія завершила окупацію Криму - президент Росії Володимир Путін підписав указ про утворення Кримського федерального округу з центром у Сімферополі.
Що було далі
У середині березня 2014 року, після анексії Криму, США, Євросоюз, Австралія, Нова Зеландія і Канада ввели в дію перший пакет санкцій проти Росії, який передбачав заморожування активів і введення візових обмежень для осіб, включених до санкційних списків (існують списки США і ЄС), а також заборону компаніям країн, що наклали санкції, підтримувати ділові відносини з особами та організаціями, включеними в списки.
Подальше розширення санкцій (квітень-травень 2014 року) було пов'язане із загостренням ситуації на сході України. Організатори санкцій звинуватили Росію в діях, спрямованих на підрив територіальної цілісності України.
