RU  UA  EN

Понеділок, 24 червня
  • НБУ:USD 40.25
  • НБУ:EUR 43.00
НБУ:USD  40.25
Суспільство

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Новини

24 червня

Всі новини

Не всі знають їхнє значення: в мережі нагадали 16 забутих українських слів

У творах українських класиків, буває, зустрічаються слова, про значення яких без допомоги "гугла" іноді взагалі не розібратися.

Редакторка Ольга Васильєва знайшла шістнадцять забутих слів, яких обʼєднує те, що всі вони невідмінювані: прислівники, прийменники, сполучники, частки, вигуки, вставні слова.

Читайте: Не Свєта і не Лєна: як правильно вживати зменшені форми жіночих імен

Навряд чи вийде їх воскресити, але нагадати ці лексеми — добра справа, вважає вона, додаючи, що це може полегшити розуміння деяких місць у літературних творах.

  • Ачéй (частка) — може.

Ачей се гіркеє страждання Нащадкам нашим скоротить дорогу До ясної і певної мети! (Леся Українка)

  • Бігмé (частка) — чесне слово.

То він, бігме, він винен, най сам скаже: хто кого перший раз зачепив? (Ю. Федькович)

  • Гéйби (частка) — ніби, наче, немов.

Отак у мого Антона було: я забудуся пiд куделею, аж гульк — гейби нема чоловiка в хатi. А вiн у кутику над цеберкою. (Г. Хоткевич)

  • Далебí (вставне слово) — правду кажучи.

Ти, Ведмедю, далебі всі ті свої дурні сльози сьогодні викупив з процентами! (У. Самчук)

  • Допíру (прислівник) — щойно.

Вони обертаються на однім місці, немов дракони на череві, зарівнюючи й землю там, де допіру їхала валка з пораненими юнаками. (І. Багряний)

  • Достóту (прислівник) — точнісінько.

Вона дивилась на жовте й підсиняне батьківське лице... і злякалась, думаючи, що колись такий достоту буде її чоловік. (І. Нечуй-Левицький)

  • Зáким (сполучник) — поки.

Не довго я стояла, забарилася, Заким вода очистилася... (П. Чубинський)

  • Зелó (прислівник) — дуже.

Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв. (І. Ле)

  • Либóнь (прислівник) — нібито, мабуть.

Всі почали чекати того суду, який мав бути либонь [нібито] восени, як казав адвокат. (М. Коцюбинський)

Про Сагайдачного співали, Либонь [мабуть] співали і про Січ. (І. Котляревський)

  • Опрíч (прийменник) — окрім.

А наймичка невсипуща Щовечір, небога, Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче; І ніхто того не чує, Не знає й не бачить, Опріч Марка маленького. (Т. Шевченко)

  • Прéцíнь (сполучник / прислівник у знач. вставн. слова) — адже, все-таки, а втім.

Ти ж знаєш прецінь [адже], що вони тепер недобрі. (О. Кобилянська)

На Будзиновського не нарікаємо тому, що прецінь [все-таки] він з чогось жити мусить. (В. Стефаник)

Я сидів на возі… і весь дрижав з ляку перед власними мріями, а прецінь [а втім] не міг від них відірватися. (І. Франко)

  • Присійбó (вигук) — справді, насправді.

Охоче дав би вам щось на чай, так, присійбо, не маю. (В. Шевчук)

  • Прóбі (вигук) — "Рятуйте!".

"О Боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!" (П. Куліш)

  • Си́річ (сполучник) — тобто.

— Ти собі як хочеш, а я піду шукати прекрасну незнайомку, сиріч мельниківну. (М. Стельмах)

  • Сливé (прислівник) — майже.

Останнє листя падало з дерев сливе без шелесту. (Леся Українка)

  • Чень (частка) — може, може-таки.

То чень в новім, великім людськім храмі Хтось добрим словом і мене згадає (І. Франко)

Нагадаємо, раніше ми писали, як правильно сказати українською "першіння в горлі".

"Апостроф" запустив рубрику "Говоримо українською правильно", де ми будемо проводити лагідну українізацію: пояснювати випадки застосування правопису, мовних норм, публікувати цікавинки про мову. Робимо це для того, щоб в нашій країні з кожним днем ставало більше україномовних українців, а наша солов’їна мова лунала звідусіль!

  • Вас зацікавить:

"Замерзла" і "замерз": чому це неправильно і як виправити помилку

Викорінюємо суржик: як сказати українською "головокружіння"

Як сказати "не умнічай" українською: цікаві відповідники, про які мало хто знає