В Україні гряде деофшоризація економіки. Згідно з програмою дій уряду, ця мета буде досягатися шляхом реалізації в країні міжнародної програми протидії штучному виведенню прибутку з-під оподаткування. "Апостроф" розбирався, наскільки такі плани влади реалістичні, і чи немає в цьому загрози для сумлінних бізнесменів.
Кабінет міністрів має намір провести деофшоризацію української економіки. Про це йдеться в програмі діяльності уряду, яку схвалила Верховна Рада.
Досягти цього планується шляхом "послідовного втілення плану дій з протидії розмивання податкової бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (ВEPS), спрямованого на запобігання зловживань міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування".
План BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) - розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) План дій, який був запущений країнами "Великої двадцятки" в 2013 році. Реалізація цього плану спрямована на боротьбу з схемами зі штучного виведення доходів із країн із високими податками, де вони і генеруються, у країни з низькими або нульовими ставками - в так звані "податкові гавані". Одним із головних положень цього плану є те, що він дозволяє податковим органам різних країн обмінюватися відповідною інформацією.
План BEPS передбачає 15 заходів по боротьбі з розмиванням податкової бази і виведенням прибутку з-під оподаткування, при цьому є так званий "мінімальний стандарт" Плану BEPS, що складається з чотирьох пунктів, і саме їх взяла на себе зобов'язання запровадити в своєму правому полі України, коли приєдналася до нього в 2017 році. У межах цього "мінімального стандарту" наша країна повинна скасувати шкідливі (недобросовісні) податкові режими, змінити норми з трансфертного ціноутворення, внести зміни в угоди з іншими державами про уникнення подвійного оподаткування, а також підвищити ефективність механізмів вирішення спорів із іншими країнами з податкових питань.
У нашу гавань заходили кораблі
На сьогодні офшорами можна вважати кілька десятків країн і окремих зон на території деяких країн, де функціонує пільговий режим оподаткування (до останніх, наприклад, відносять американський штат Делавер). У деяких державах, крім іншого, відсутня будь-яка фінансова звітність і контроль з сторони влади. До таких офшорних зон відносяться, зокрема, Багамські острови, Британські Віргінські острови, Кайманові острови, Беліз. Є й більш "респектабельні" офшори, до яких зараховують Ірландію, Гібралтар (Великобританія), острів Мен (Великобританія), Гонконг (спеціальний адміністративний район Китаю, колишня британська колонія). Є й інші юрисдикції, які формально не є офшорами, але в яких бізнес почуває себе дуже навіть комфортно - серед них, мабуть, найбільш популярним є Кіпр (офіційно статус офшорної зони Кіпр втратив в 2004 році, коли вступив до Європейського Союзу).
Якщо ще кілька десятиліть тому використання бізнесом офшорних зон вважалося справою повсякденною і неганебною, то останнім часом багато держав повстали проти тих, хто виводить прибуток за кордон і не бажає платити податки вдома. Час від часу в пресі спливають дані про офшорні компанії або рахунки відомих представників бізнесу, політики, спорту, індустрії розваг.
Один із найбільш гучних офшорних скандалів був спровокований оприлюдненням навесні 2016 року "панамського досьє". Сам скандал із чиєїсь легкої руки отримав назву "панамагейт". Зокрема, чинний тоді прем'єр-міністр Ісландії Сігмюндюр Гюннлейгссон, який, за іронією, прийшов до влади під гаслом боротьби з офшорами, виявився власником офшорної компанії, і під тиском громадськості змушений був подати у відставку.
Не оминув стороною "панамагейт" і Україну. Найвідомішим вітчизняним "фігурантом" скандалу став тодішній президент Петро Порошенко, у якого виявилося аж три "офшорки". Сам Порошенко тоді заявив, що його офшор був створений не для ухилення від сплати податків, а для передачі бізнесу в управління банку Rothschild.
Українські бізнесмени, зокрема ті, кого прийнято називати олігархами, з початку 1990-х, а деякі навіть з кінця 1980-х, активно включилися в процес оптимізації оподаткування та виведення з-під нього прибутку, використовуючи для цього офшорні зони. Крім так званого розмивання податкової бази, використання офшорів вітчизняним бізнесом було обумовлено бажанням "відмити" отримані злочинним шляхом доходи і/або захистити свої активи від рейдерських захоплень з боку конкурентів або влади.
Закономірним результатом офшоризації української економіки стало те, що практично будь-яка транзакція з купівлі-продажу активу, розташованого в Україні, здійснюється між, умовно кажучи, двома кіпрськими компаніями з хитромудрими назвами, кінцевими бенефіціарами яких є відомі вітчизняні олігархи. Крім того, найбільшим "інвестором" в Україні на сьогодні є той самий Кіпр, що в реальності означає тільки одне: український бізнес реінвестує свій раніше виведений із країни капітал під виглядом іноземного.
Деофшоризація на паузі
За ідеєю, виконання Плану BEPS, навіть в неповному обсязі, як випливає із зобов'язань України, має покласти край хибній практиці ухилення від податків і виведення прибутку з країни.
"Це - хороший, важливий механізм, обійти BEPS не так непросто", - сказав "Апострофу" фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
Але вітчизняний бізнес використовує найрізноманітніші хитрощі для того, щоб не платити податки, і одна з них полягає в тому, що деякі компанії у своїй фінансовій звітності свідомо занижують прибуток або "малюють" збитки: немає прибутку - немає податку. Але це загрожує тим, що "настане такий момент, коли до вас прийдуть і наваляють", говорить Сергій Фурса. А тому, куди безпечніше не платити податки на законних підставах.
І такою підставою може стати заміна нинішнього податку на прибуток податком на виведений капітал. Автором цієї ідеї є екс-президент Петро Порошенко, який вніс відповідний законопроект до Верховної Ради як невідкладний. Суть пропозиції така: скасування податку на прибуток позбавить сенсу його приховувати, при цьому, якщо бізнес замість того, щоб виводити капітал із України - перш за все, той самий прибуток у вигляді дивідендів - реінвестує його всередині країни, також буде позбавлений необхідності платити податок. Втім, законопроект, незважаючи на всю його невідкладність, так і не був розглянутий парламентом, а згодом - і зовсім був відкликаний. Але ідею ще в ході виборчої кампанії підхопив нинішній глава держави Володимир Зеленський, однак пізніше він заявив, що в поточних реаліях її реалізація неможлива. Головна причина - ризик утворення багатомільярдної бюджетної діри - тобто, виходить, хтось податок на прибуток в Україні все-таки платить.
Проти такого "податкового маневру", до речі, виступає і головний кредитор нашої країни - Міжнародний валютний фонд (МВФ) - через вказану вище причину. Тому поки пропозицію з податку на виведений капітал відправлено в архів.
При цьому, за словами Сергія Фурси, введення такого податку означатиме створення в Україні "внутрішнього офшору", принаймні в тому, що стосується оподаткування прибутку.
Однак, в будь-якому випадку, повністю офшори не "помруть", і український бізнес, як і раніше, буде відкривати компанії в іноземних юрисдикціях і через них проводити транзакції, вважає керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій. У коментарі "Апострофу" він сказав, що робиться це тому, що в іноземній юрисдикції це безпечніше: "Там працюють закони, і саме тому всі великі угоди, зазвичай, укладаються через компанії з іноземною юрисдикцією - необов'язково це офшор. Якщо щось пішло не так, можна піти в європейський суд і розраховувати на справедливе рішення".
Та й зі "світовою боротьбою" з офшорами на сьогодні, виявляється, не все гладко. Як розповів у розмові з виданням директор економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін, міжнародна практика протидії офшорам "завмерла в плані імплементації BEPS", і ефективність цього Плану як інструменту деякими аналітиками сьогодні навіть ставиться під сумнів: "Країни ставлять на паузу подальшу імплементацію до моменту перегляду принципів і правил BEPS".
При цьому, за словами експерта, Україна вже імплементувала низку вимог BEPS через інші інструменти, і "те, що ми зараз намагаємося активізувати (процес приєднання до Плану BEPS, - "Апостроф"), це, скоріше, більше ініціатива самої України, ніж вимога до України".
Імітація боротьби
Водночас, вважає Анатолій Амелін, імплементація BEPS в тому вигляді, в якому вона сьогодні пропонується, "підвищить адміністративний тиск на бізнес, а ефекту деофшоризації не дасть, тому що його не можна отримати без "вбивства" тих інструментів оптимізації податків, які в Україні працюють". "А вони збережуться і будуть працювати навіть при посиленні вимог BEPS, тому що у нас неефективна судова система, у нас можна відкупитися, можна, вибачте, "порішати", і, відповідно, ця "тіньова" частина української державної системи нівелює всі позитивні новації, які хотілося б тут імплементувати. Таким чином, програє "білий" бізнес, а на "сірому" або "темному" бізнесі, який працює поза правовим полем, це ніяк не відіб'ється", - сказав експерт.
Він також звернув увагу на те, що велика частина транзакцій, які відбуваються між Україною і нерезидентськими структурами, проводяться без реальних грошових операцій.
"Я можу в Україні, умовно, передати комусь валізу грошей, а на мій рахунок де-небудь на Кайманових островах переведуть суму. Та й криптовалюти в цьому теж активно працюють (не дивлячись на технологічну прогресивність, криптовалюти вважаються одним із ефективних інструментів відмивання злочинних коштів, - "Апостроф"), - пояснив Анатолій Амелін.
Таким чином, роблячи гучні заяви про деофшоризацію, ми посилимо тиск на бізнес, ускладнимо його роботу, але при цьому не створимо кращих умов для його розвитку.
"Тому правильніше було б йти шляхом підвищення ефективності роботи правоохоронних органів, які реально будуть боротися з конвертацією, оптимізацією, а також судової системи, щоб виявлені правопорушення доходили до конкретних вироків і відповідних покарань", - резюмував Амелін.
Близький до фінансової сфери України співрозмовник видання, який побажав залишитися неназваним, зазначив, що боротьба з офшорами в країні багато в чому носить номінальний характер. За його словами, навіть у випадку більш жорсткого контролю зі сторони держави все одно знайдуться лазівки для виведення капіталу з країни.
Однак, додав він, навіть чисто декларативна імплементація положень Плану BEPS стане репутаційним успіхом України: "Це поліпшить міжнародний імідж країни, і сюди активніше почнуть приходити інвестиції".
