Роль митниці в українській економіці не варто недооцінювати: у 2020 році її внесок до бюджету склав 360 мільярдів гривень, а це 33% від загальної кількості його доходів. За останніми даними, у січні-червні 2021 року Державна митна служба принесла 207,5 млрд грн до українського бюджету, перевиконавши план надходжень на 108%. Проте, ці показники далекі від можливого потенціалу, який могла б приносити митниця для економіки. Для покращення ефективності її роботи, з 1 липня 2021 року Державна митна служба розпочала діяльність у форматі єдиної юридичної особи. Проте, чи вирішить це якісь системні проблеми - велике питання.
Виходячі з потреб сучасності та меморандуму, який був укладений з МВФ, митниця була переформатована у єдину юридичну особу — Державну митну службу, яка підзвітна Міністерству фінансів України. Проте нова форма може не визначати вміст.
За даними нещодавно опублікованого дослідження МЦПД, діяльність Державної митної служби та Державної податкової служби України є найменш законодавчо захищеною від втручання та зовнішнього впливу. Залишається велика кількість законодавчих шпаринок та недоліків. Вони були виявлені в таких сферах як процедура призначення та звільнення з посади представників вищого керівництва, суверенітет та правова основа державного органу, прозорість доходів призначеного керівництва та особливості відбору на посаду керівника інституції. "Незмінність" законодавчого поля щодо інституції лише підтверджує побоювання — зміна форми може відбутися без зміни змісту. І це лише частина проблеми.
Загалом, за різними даними, втрати від прогалин у законодавстві, "неефективності" роботи митних органів та від контрабанди сягають понад 4–5 млрд доларів на рік. Приблизно такі цифри лунали від ексглави Державної митної служби Максима Нефьодова, міністра фінансів Сергія Марченка. Такі суми вражають, оскільки дані обсяги коштів могли б бути направлені на вирішення ключових економічних та соціальних питань української економіки та повністю перекрити потреби в залученні кредитних коштів від МВФ, ЄС та Світового банку, які зараз висять тягарем на українському бюджеті.
Перевірити масштаб "неефективності" просто. Для цього достатньо хоча б узяти офіційні дані експорту та імпорту з України та порівняти відповідну статистику щодо нашої країни в інформаційних джерелах наших торговельних партнерів. Наприклад, у 2020 році експорт України до ЄС склав $18,66 млрд, а за даними ЄС — $19,57 млрд; імпорт склав $23,74 млрд, а в європейській статистиці відображено $27,43 млрд. Звісно, такі розбіжності можуть виникати з різних причин, але в таких цифрах і криється одна з головних проблем митниці — контрабанда.
За даними Державної прикордонної служби України, автомобілі, тютюн і алкоголь переважають серед основних товарів контрабанди. Слід зазначити, що її обсяг і масштаби тіньової економіки - взаємопов’язані речі. Водночас обсяг останньої коливається від 30 % до 50 %. Якщо під час економічної рецесії це "нормальне явище" (яке створює "подушку безпеки" та згладжує "гострі кути" державної політики), то під час зростання — явище доволі негативне, оскільки стримує перспективи розвитку та створює асиметрії.
Якихось системних рішень, які б боролися з тіньовою економікою та "сірим" імпортом, не запропоновано. Переформатування, перезавантаження кадрів, звільнення голів та рядових службовців не дають бажаного результату. Було навіть створене Бюро економічної безпеки, яке буде також займатися питаннями контрабанди. Був поданий законопроєкт № 5420 щодо встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та за недостовірне декларування: але він також доволі неоднозначний. Зокрема, спірним є один із пунктів про штраф у 10 млн грн та більше за товари на 50–100 тис грн — бо теоретично під це можуть потрапити й пересічні громадяни.
Проблема в тому, що все перелічене концентрується навколо "малої риби" та бореться із симптомами, а не з причинами. Цікавим є нещодавнє рішення РНБО про запровадження санкцій проти топ-контрабандистів, але результат буде відчутний не одразу. До того ж, невідомо чи будуть "зачеплені" й високопосадовці, які беруть участь в "сірих" схемах.
Відповідно, контрабанда довго залишатиметься однією з головних причин втрат бюджету. І ця проблема має розглядатися з декількох сторін: намагання малого бізнесу виживати та конкурувати, а великого — мінімізувати витрати; бажання співробітників митниці та чиновників нажитися за умов слабкості інституцій та відносної безкарності.
Рецепт простий — мінімізація людського фактору. Крім цього слід:
- посилити міжвідомчу співпрацю;
- синхронізувати бази імпорту-експорту, проводити інформаційний обмін із найбільшими торговельними партнерами;
- впроваджувати режим загального транзиту (NCTS);
- посилити дипломатичні зв’язки для пришвидшення процесів налагодження вищезазначеної співпраці;
- закрити законодавчі шпаринки щодо функціонування митниці;
- пришвидшити реалізацію закону "Про економічного оператора", закон "Про спільний транзит";
- відмінити декриміналізацію контрабанди товарів в особливо великих масштабах;
- розвивати внутрішнє виробництво товарів субститутів та комплементів;
- переглянути митно-тарифну сітку (чим більше мито чи акцизи, тим більше "сірий" імпорт);
- окремої уваги заслуговують питання нелегального вивезення лісу та природних ресурсів.
І це, звісно, не остаточний список. Загалом, спроби вирішити нинішні проблеми (боротьба з малою "човниковою" діяльністю, закручування гайок ФОПам, тощо) вкладаються в принцип Парето, але не найкращим чином. За цим принципом, 20% правильної роботи може принести 80% результату. Проте в нашому випадку, складається ситуація, коли концентрація відбувається навколо 80% роботи, яка зможе принести лише 20% результату, при цьому забравши багато сил та часу. Відповідь, куди спрямувати ті 20% зусиль, вже відома — на "велику рибу". Але на це немає достатньої політичної волі — велика контрабанда без політичного прикриття майже неможлива. І поки сфери впливу над митницею хочуть поділити між собою СБУ та МВС, нас восени очікує черговий пік виплат по боргах, що, по суті, піде з карманів сумлінних платників податків. А чи буде в нас митниця єдиною чи не єдиною юридичною особою — "глобальної" проблеми це не вирішить.
