Верховна Рада під шумок ухвалила закон, яким дозволила напівдержавній компанії "Укрнафта" повернути борг державного бюджету за кошти самого держбюджету. При цьому на боротьбу з коронавірусом збільшувати витрати держскарбниці поки не планують. "Апостроф" розбирався в бюджетних хитросплетіннях.
Поки увага громадськості була прикута до мітингів представників бізнесу під стінами Верховної Ради, а також до голосування народних обранців в самій Верховній Раді щодо законопроекту про обов'язкове використання фізичними особами-підприємцями реєстраторів розрахункових операцій (РРО), там же, в парламенті, відбулося дещо, що залишилося практично ніким не поміченим.
Навряд чи йдеться про конспірологію, проте факт залишається фактом: 17 листопада, тобто в той самий день, коли підприємці намагалися прорватися в будівлю Ради, нардепи, проваливши відстрочку введення РРО, проголосували в цілому за законопроект, яким освячується багатоходова операція щодо взаємозаліку між державним бюджетом, державною компанією НАК "Нафтогаз України" та квазідержавною компанією "Укрнафта" (державі в особі "Нафтогазу" належать 50% плюс одна акція, але за фактом її контролює міноритарний акціонер Ігор Коломойський).
"Апостроф" докладно описував цю, без перебільшення, спецоперацію, тому нагадаємо її суть лише коротко. "Укрнафта" винна держбюджету понад 30 мільярдів гривень невиплачених податків та штрафів за прострочення з виплатами (що збільшило загальну суму боргу вдвічі). Однак компанія не може (або не хоче) виплачувати цю заборгованість, мотивуючи це тим, що "Нафтогаз" досі не заплатив їй 36,7 мільярда гривень за так званий "спірний" газ в обсязі 2,06 мільярда кубометрів, а також аванс за газ майбутньої здобичі. "Нафтогаз", в свою чергу, не має (або говорить, що не має) власних коштів на ці виплати.
Що в результаті? Ухвалений закон визначає, що "Нафтогаз" отримає з держбюджету 32,2 мільярда гривень, які (плюс ще трохи) переведе "Укрнафті". "Укрнафта" після цього поверне ці гроші (плюс ще трохи у вигляді нових податків) до бюджету. Згідно розрахунків, державна скарбниця отримає навіть на 10,3 мільярда гривень більше, ніж спочатку виділить на цю операцію.
Оцініть красу гри
Гарно? В принципі так. Однак, як завжди, коли мова йде про спецоперації, є нюанси.
По-перше, і про це говорили опитані "Апострофом" експерти, вся згадана багатоходівка дозволяє "Укрнафті", а, насправді, Ігорю Коломойському, розрахуватися з боргами за рахунок державного бюджету.
Більше того, податковий борг виник не просто так - підконтрольний міноритарним акціонерам менеджмент "Укрнафти" не погодився з рішенням уряду підвищити рентну плату на видобуток нафти, і компанія просто перестала платити податки. Сталося це, нагадаємо, в украй важкому для країни 2014 році.
Крім того, судові тяжби, пов'язані із заборгованістю, не сприяли розвитку діяльності "Укрнафти", в результаті чого протягом декількох років показники з видобутку нафти та газу істотно просіли. Що само по собі критично, оскільки "Укрнафта" є найбільшою нафтовидобувною компанією України та одним з ключових гравців на ринку газовидобутку країни.
Тактика міноритаріїв
Є й інші ризики. Пов'язані вони, в тому числі, з тим, що виділені з бюджету на цю операцію гроші в бюджет можуть не повернутися (не кажучи вже про 10-мільярдний бонус).
До речі, про це ще у вересні, коли законопроект тільки надійшов до Верховної Ради, попереджав парламентський комітет з питань бюджету.
"Виникають сумніви, щодо забезпечення повноти відповідних надходжень від ПАТ "Укрнафта" до спеціального фонду державного бюджету, оскільки пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" законопроектом допускається можливість неналежного виконання ПАТ "Укрнафта" окремих положень законопроекту", - йдеться у висновках бюджетного комітету.
Але ці недоотримані держскарбницею гроші (якщо це дійсно станеться) можуть здатися квіточками в порівнянні з тією сумою, яку міноритарії "Укрнафти" прагнуть відсудити у держави в Стокгольмському арбітражі. У 2015 році, теж не найлегшому для України, міноритарні акціонери компанії (всім зрозуміло, про кого йдеться) подали позов проти української держави на 5,4 мільярда доларів, оцінивши в таку суму сукупно і "спірний" газ, і збільшення рентних платежів, і втрату дивідендів, і зменшення вартості акцій.
Рішення арбітражу очікувалося у вересні, але поки воно не винесено.
Ковідний фонд без грошей
На тлі щедрих бюджетних виплат олігархові дуже бідно виглядають витрати держбюджету на медицину в цілому та на лікування коронавірусу зокрема.
Нагадаємо, в квітні було засновано спеціальний фонд для боротьби з поширенням коронавірусу в розмірі 65 мільярдів гривень. При цьому, власне, на систему охорони здоров'я було виділено трохи більше 16 мільярдів гривень. Основна ж частина коштів фонду - практично половина - пішла на будівництво та ремонт доріг.
І такий підхід дає про себе знати. Днями глава Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Андрій Віленський заявив, що відомству до кінця поточного року не вистачає близько 5,6 мільярда гривень для забезпечення фінансування медустанов, які надають медичну допомогу пацієнтам з COVID-19.
Андрій Віленський
Однак, незважаючи на стрімке зростання захворюваності, влада поки не планує збільшувати витрати на охорону здоров'я. На відміну, наприклад, від витрат на деякі силові органи, зокрема, на МВС та Державної прикордонної служби.
Слабка надія
Втім, нинішня, скажімо прямо, гнітюча ситуація з коронавірусом, можливо, все ж вплине на поведінку влади.
Так, наприклад, частина грошей, які збиралися витратити на дороги, будуть перекинуті назад на боротьбу з ковідом. Що, насправді, не дивно, з огляду на те, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) був вкрай незадоволений тим, що грощі, які виділяються на боротьбу з епідемією, використовуються не за призначенням.
Крім того, швидше за все, влада принаймні на деякий час відмовилася від ідеї створення державної авіакомпанії, що передбачалося зробити, використовуючи частину коштів, отриманих від багатоходівки з "Укрнафтою", "Нафтогазом" та бюджетом. Нагадаємо, спочатку з "бонусних" 10,3 мільярда гривень в результаті цієї операції 5 мільярдів гривень планувалося направити на створення державного авіаперевізника.
Однак в остаточній редакції закону згадки про авіакомпанію (так само як і про інші інфраструктурні проекти) зникли, і тепер левова частка цих коштів - 8,9 мільярда гривень - вирішено направити на боротьбу з коронавірусом, а решту - на погашення боргів із зарплати шахтарів.
У будь-якому випадку, все це має бути відображено в держбюджеті на 2021 рік, але його прийняття не обіцяє бути швидким. А це, в свою чергу, вкотре утруднить виділення таких необхідних коштів на лікування хворих COVID-19.
