Новий уряд України, який було призначено на початку березня, отримав непросту спадщину від своїх попередників. Особливе занепокоєння викликає стан економіки, перш за все, у контексті можливої глобальної фінансової кризи внаслідок поширення смертельного коронавірусу і обвалу на світових ринках. "Апостроф" з'ясовував, із якими викликами доведеться зіткнутися економічному блоку нового Кабінету міністрів і яка в цьому "заслуга" команди, котра пішла у відставку.
В Україні змінився уряд. Незважаючи на те, що деякі міністри зберегли свої пости, слід говорити саме про перезавантаження Кабінету міністрів. По-перше, тому що у відставку пішов прем'єр Олексій Гончарук. Крім того, в новій команді не залишилося нікого з економічного блоку минулого складу Кабміну. Деякі міністри, зокрема, економічної політики, енергетики, аграрної політики досі не призначені (Кабмін призначив виконуючих обов'язки глав відомств з числа заступників). Але вже є міністр фінансів - ним став Ігор Уманський, який у розпал світової фінансової кризи 2008-2009 років працював в уряді Юлії Тимошенко спершу першим заступником міністра фінансів, а потім, на тій же посаді, однак уже в статусі в.о. глави відомства.
І, цілком можливо, отриманий в ті роки досвід йому скоро знадобиться: як писав "Апостроф", через поширення коронавірусу світовій економіці загрожує фінансова криза, а глобальні рецесії Україна, як показує попередній досвід, переживає не дуже успішно.
Але, навіть якщо рецесії найближчим часом не буде, викликів, з якими доведеться зіткнутися уряду і конкретно міністру фінансів, вистачає і без цього.
Попередницею Уманського на посаді глави Мінфіну була Оксана Маркарова. У березні 2015 року вона прийшла з приватного сектору на посаду заступника міністра фінансів, а в 2018 році очолила відомство, спочатку в якості в.о., а потім і повноправного міністра. Цю посаду вона обіймала до 4 березня 2020 року.
У день своєї відставки Маркарова публічно відзвітувала про виконану роботу, і, якщо зважати на сказане, то її наступнику зовсім нема про що турбуватися - все настільки добре, що головне тепер - не зробити гірше.
Що ж, гірше зробити можна завжди, але очевидно і те, що ніякого "покращення" від міністра фінансів Маркарової просто немає.
Запаморочення від "успіхів"
Отже, по порядку.
Перше, що ставить собі в заслугу Оксана Маркарова (скромно прикриваючись знеособленим займенником "ми"), - це забезпечене її зусиллями стійке зростання.
Зростання в останні кілька років дійсно було (2,3% - в 2016 році, 2,5% - в 2017-му, 3,3% - у 2018-му), і він стався після жахливого падіння в 2014-2015 роках. Однак "стійким" його язик не повертається назвати, і вже тим більше стрімким. Відправлений 4 березня у відставку уряд Олексія Гончарука ставив за мету вихід на зростання на 40% протягом п'яти років, але в 2019 році ВВП, за попередніми даними, зріст на 3,2-3,3%. При цьому в четвертому кварталі зростання становило всього 1,5%, а в січні 2020 року - вперше за 49 місяців - зафіксовано падіння - на 0,5%. Насправді, це і є головний індикатор "ефективності" роботи уряду і, перш за все, його фінансово-економічного блоку.
Карикатура Олега Смаля під назвою "Криза"
Для того щоб повною мірою усвідомити масштаб "успіхів" уряду, який пішов у небуття, варто уважніше придивитися до ситуації в промисловості. А вона в буквальному сенсі слова гине. У 2019 році промислове виробництво в Україні скоротилося на 1,8%, при цьому основне падіння припало на останні місяці: у листопаді воно становило 7,5%, а в грудні - 8,3% (до відповідного місяця попереднього року). Страждають, перш за все, переробні галузі (загальне падіння за минулий рік перевищило 3%). Металургія, машинобудування впали більш ніж на 10%, а в фармацевтична галузь - більш ніж на 14%. У 2020 році тенденція спаду в промисловості збереглася - у січні промвиробництво впало на 5,1% (до січня 2019 року).
Дохідний борг
Але повернемося до самопроголошених "успіхів" Оксани Маркарової. Серед них, зокрема, грамотна боргова політика. За словами колишнього міністра фінансів, її команда розробила стратегію управління боргом, яка, крім іншого, дозволила знизити вартість запозичень.
Що ж, потрібно чесно сказати, що до кінця 2019 року дохідність гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) впала в середньому до 10%. Однак до цього вона була на значно вищому рівні, іноді доходячи майже до 20% річних, а це - тяжкий тягар для бюджету. Більш того, вже в лютому 2020 року попит на ОВДП почав падати, не в останню чергу, тому що інвесторам не дуже цікаві українські облігації самі по собі - вони хороші саме тим, що дозволяють на них непогано заробити. І тому дохідність за нашими паперами останнім часом знову почала рости. При цьому після року дорогої гривні, яка занапастила український експорт і обвалила митні доходи бюджету, не принісши при цьому зниження споживчих цін, валютний курс ризикує зірватися в прірву через те саме зниження інтересу до ОВДП, так як інших ресурсів для підтримки гривні практично немає. Не кажучи вже про те, що Україна абсолютно не готова до можливої світової рецесії, яка ще більше підкосить нацвалюту.
І це вже не кажучи про те, що станом на 31 січня 2020 року, згідно з даними Мінфіну, державний і гарантований державою борг України становив 83,43 мільярди доларів, або майже 2,1 трильйона гривень.
Митниця без доходів
Ще одне "досягнення" команди колишнього глави Мінфіну, - реформа податкової служби та митниці. За словами Оксани Маркарової, відповідні відомства очолили люди "не з системи", обрані за результатами прозорих конкурсів.
Почнемо з того, що призначеного в липні 2019 року головою Державної митної служби Максима Нефьодова складно назвати людиною "не з системи", хоча б тому, що на той час він уже більше чотирьох років працював на посаді заступника міністра економічного розвитку і торгівлі.
Максима Нефьодова (другий зліва) складно назвати людиною "не з системи"
Але справа навіть не в цьому - "успішні" реформи в податковій та митній службах призвели до того, що український бюджет в минулому році не дорахувався десятків мільярдів гривень, в результаті чого в кінці 2019 року був здійснений неофіційний секвестр вітчизняних фінансів. Загальна діра з податків і зборів в 2019 році становила близько 200 мільярдів гривень, а перші два місяці 2020 року вже принесли втрати на 27 мільярдів гривень.
Не дивно, що Максим Нефьодов сьогодні є одним із головних кандидатів "на виліт" вслід за "урядом реформаторів".
МВФ та інші
Про "досягнення" та "успіхи" команди Оксани Маркарової можна говорити ще довго, але навряд чи потрібно. Наостанок, хіба що варто відзначити співпрацю з міжнародними фінансовими партнерами, яка, зрозуміло, за словами екс-міністра, також на висоті. "Найкращою" ілюстрацією такого співробітництва є відсутність програми фінансування зі сторони Міжнародного валютного фонду (МВФ). Незважаючи на обнадійливі заяви української влади, фонд не поспішає затверджувати нову трирічну програму для нашої країни на 5,5 мільярди доларів. А в умовах кризи, що насувається, вона б, чесно кажучи, не завадила. Крім іншого, саме на 2020 рік заплановано пікові виплати за раніше зробленими зовнішніми запозиченнями.
Але Україна не в змозі грамотно розпорядитися навіть тими коштами, які нашій країні виділяють в якості позик міжнародні кредитні інститути. Так, наприклад, кредити Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) освоюються на рівні 49%, а Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) - взагалі до 30%.
За даними фахівців, станом на січень 2020 року, Україною не були використані майже 7 мільярдів доларів таких коштів. Зате українська влада охоче позичає мільярди на світових ринках під високі відсотки.
Таким чином, новому уряду, особливо його економічному блоку, буде дуже непросто, враховуючи славну спадщину "папаредников", адже не дарма новий Кабмін вже назвали "клубом самогубців" - при тому, ще до того, як привид світової рецесії набув досить чітких обрисів.
