В обговоренні анексії Криму під час зустрічі в "нормандському форматі" не була зацікавлена жодна сторона, окрім України. Однак незважаючи на це, президент Володимир Зеленський мав зробити заяву, що в подальшому міжнародні переговори неможливі без уваги до долі півострова. До того ж український лідер запрошує російських пропагандистів, у той час як окупаційний режим викорінює будь-які прояви свободи слова у Криму. Такі думки висловив в інтерв'ю "Апострофу" голова Меджлісу кримськотатарського народу РЕФАТ ЧУБАРОВ.
- Чи варто було обговорювати Крим під час зустрічі у Парижі у "нормандському форматі"?
- Обговорення Криму було вкрай важливе для того, щоб усі наші партнери і представники Кремля звикали до того, що ми поступово переходимо на єдину формулу у всіх переговорах – "відновлення територіальної цілісності Української держави в межах міжнародно визнаних кордонів", включаючи Автономну республіку Крим і місто Севастополь. Треба було сказати: ми наполягаємо, щоб наступного разу обговорювали разом і Донбас, і Крим.
Президент Володимир Зеленський десь місяць тому говорив, що буде піднімати питання півострова. Але, за його поясненнями, сталося так, що не встигли, не дійшли. Ну, він хоча б під час заключної прес-конференції заявив, що Крим – це Україна – і це вже добре.
- Думаєте, те, що "не дійшли" – це провина Росії?
- Мені важко зараз казати про це. Але знаю, що кримської тематики там ніхто не хотів, окрім української сторони. Для Меркель і Макрона були дуже важливі питання просування Мінських домовленостей і нова тема – газ. Він, "без запаху і кольору", як кажуть – просто заповнював собою кімнату для переговорів. А у Путіна взагалі неодноразово попереджували, що Крим не будуть обговорювати за будь-якої ситуації. Але ми всі розуміємо, у переговорів є формальна структура. І треба було хоча б у вступному слові Зеленському сказати, що вимагаємо проведення переговорів не лише щодо Донбасу, але й щодо Криму. Не бити кулаком по столу, мовляв, зараз, тут і сьогодні. Але дати зрозуміти, що наступного разу без теми Криму ми не будемо сідати за стіл переговорів.
- Також після зустрічі у Парижі заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров написав у Facebook, що оголошений Зеленським обмін утримуваними особами включатиме і кримських татар. Ви ж, у свою чергу, написали, що він не включатиме кримських татар. Можете пояснити ситуацію?
- Ми намагалися співпрацювати з представниками президента, які готували різні варіанти домовленостей, пов'язаних зі звільненням та обміном осіб, яких незаконно позбавили свободи російські окупанти в Криму, непідконтрольних районах Донецької та Луганської областей чи самій Росії. На якомусь етапі була формула "всіх на всіх" – у списках були прізвища не лише кримських татар, але всіх кримських політв'язнів. Таке формулювання важливе, хоча ясно, що більша частина їх – 65-67 осіб – кримські татари.
Але ми розуміємо, що кожна сторона буде інтерпретувати фінальне комюніке зустрічі "нормандської четвірки" так, як їй зручно. І у документі є фраза про те, що сторони працюватимуть над звільненням "утримуваних внаслідок конфлікту осіб". Це говорить про те, що росіяни жорстко обстоюватимуть позицію, що Крим не має до обміну жодного відношення. Це настільки очевидно, що я вибухнув в інформаційному просторі. Де були українські дипломати? Хто узгодив такий текст?
Рефат Чубаров: "Росіяни будуть жорстко відстоювати позицію"
- Пан Ульмеров написав ще таке – якщо обмін буде включати кримських татар, то людям не буде куди повертатися. Можете прокоментувати цю думку?
- Ми обговорюємо це питання в середовищі кримських татар. Це дуже болюча проблема – і для політв'язнів, і для їхніх рідних. Уявіть собі, що завтра 65-67 кримських татар будуть звільнені. Зрозуміло, що їх викинуть за межі Криму. Зрозуміло, що вони мають сім'ї – як правило, багатодітні, є батьки, близькі. Є родини, де по 5-8 дітей. Всі ці люди потягнуться за депортованими, бо вони не зможуть жити відірвано. Як і ми – члени Меджлісу, яким уже 5-й рік заборонено в'їжджати на півострів. Тому це фактично є нова депортація кримських татар. Разом із цими 65-67 в'язнями з Криму виїде близько 700 людей.
- Ви знайшли спосіб розмістити цих людей чи поки в процесі?
- У нас є різні варіанти, але немає таких можливостей, які є у держави. Україна має захищати своїх громадян. Якщо не можемо захистити у їх власних домівках, то маємо зробити це там, де вони можуть почуватися відносно вільно.
- 10 грудня в ООН прийняли другу резолюцію щодо мілітаризації Криму та ситуації в Азовському і Чорному морях. Чи мають такі рішення якесь значення, чи це просто папірці, з якими ніхто не рахується?
- Меджліс кримськотатарського народу весь час реагує на ситуацію внаслідок тих чи інших кроків, які здійснює міжнародна спільнота. І ми анонсували ненасильницьку акцію "Мир проти насилля та окупації. Марш Гідності". Ми ведемо роботу для того, щоб залучити якомога більше наших партнерів до мирної пішої ходи від материкової частини України до Криму. Ми поки не визначаємо дату, бо дуже багато консультацій і зустрічей. Причиною нашої акції є те, що існують десятки і десятки різних резолюцій, закликів, звернень на різних міжнародних майданчиках, включаючи ООН, але Росія абсолютно не звертає увагу на ці документи і демонструє абсолютну зневагу до них.
Тож, ми кажемо міжнародній спільноті: те, що ви прийняли, це абсолютно правильно. Воно базується на міжнародному праві, і така робота має надалі продовжуватися, бо на цих рішеннях потім базуються санкції, окремі кроки іноземних урядів. Але настав час разом із нами пошукати інші шляхи для ефективної реалізації рішень, які ви ж самі прийняли. І для того якимось чином стимулювати міжнародні організації, наприклад Раду безпеки ООН, де є принцип вето, чи ОБСЄ, де є принцип консенсусу. Зрозуміло, що РФ не буде там голосувати проти себе. Таким чином, ми своєю акцією намагаємося переконати міжнародні організації піти на певні зрушення, знайти правові механізми, аби їх рішення виконувалися.
Тепер відповім безпосередньо на ваше питання: так, незважаючи на те, що Росія спроможна ігнорувати міжнародні рішення, вони мають прийматися. На них будуть базуватися подальші кроки міжнародного співтовариства до того моменту, поки ми не дійдемо до міжнародного трибуналу. Я впевнений, що його обов'язково створять для того, щоб судити російських політиків за ті злочини, які вони здійснили проти України.
Гараж в Маріуполі, зруйнований в результаті обстрілу російськими військами 24 січня 2015 року
- Президент Зеленський після зустрічі у Парижі запросив російських пропагандистів відвідати Україну. Як вам така ініціатива голови держави? Чи маємо ми моральне право пустити сюди людей, які останні майже 30 років "опрацьовували" своєю пропагандою населення Криму і Донбасу?
- Я думаю, що це був порив, який я трішечки розумію. У нас дійсно вільна країна, і будь-які журналісти можуть перебувати і висвітлювати події в Україні так, як вони бачать. Але ключове слово – "журналісти". Ми чітко розуміємо, де журналісти, а де – так звані пропагандисти. І ясно, що в першу чергу закричали "пускайте нас" представники тих так званих ЗМІ, які займаються не лише пропагандою, а й внесенням у свідомість суспільства ворожнечі, ненависті до всього українського, кримськотатарського. Ясно, що такі люди не можуть допускатися до України, бо змістом їхнього життя є нанесення диверсійних ударів по Україні. Навіщо запрошувати додому людину, яка, як ти знаєш, буде гадити в ньому навмисно, буде просто ср*ти в ньому? Навіщо запрошувати таких?
- Ми запрошуємо російських пропагандистів. А як ситуація зі свободою слова у Криму? Телеканал ATRповідомляє, що більше половини затриманих у Росії журналістів були затримані на окупованому півострові.
- У Криму просто немає свободи слова. Немає жодного ЗМІ, яке могло б писати правду про те, що відбувається на окупованій території. Можна говорити, що одні ЗМІ брешуть через край і у них немає жодного слова правди, інші – брешуть через 2-3 слова. Але немає жодного видання, яке писало б про те, про що хотіло б.
2014-го почалося тотальне знищення ЗМІ, а наступного року - добивали. ATR був закритий на початку квітня 2015 року, хоча і він мусив "лавірувати", щоб утриматися. Але через те, що це був кримськотатарський канал і він не впав на коліна, влада прийняла рішення його закрити. Після таких "погромів" у виданнях з'явилося таке явище, як громадянські журналісти. Зокрема, Нариман Мемедемінов, Осман Аріфмеметов і Сервер Мустафаєв – зараз їх усіх посадили. Це були стрімери, які не боялися наживо показувати те, як відбуваються переслідування їхніх співвітчизників. Вони бігли туди, де відбувалися нальоти феесбешників у масках на будинки кримських татар. Тому їх пересадили, але на щастя, на їхнє місце приходять інші люди.
- Я хотів би уточнити, що їм інкримінують - терористичну діяльність або заклики до тероризму…
- Так, їм приписують причетність до терористичних організацій. Але їх залякували, попереджали про те, що вони мають припинити займатися стрімами. Але який би в Росії не був фашистський режим, його каральна система намагається приховувати прямі злодійства, тож вона вигадує інші статті свого кримінального кодексу.
