За даними Міністерства соціальної політики, в Україні близько 44% громадян отримують ті чи інші види соціальної допомоги. Тобто майже половина всіх українців. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, такий стан справ ще нормальний, адже згідно з Конституцією Україна є соціальною державою. Проте в гонитві за соціальними виплатами багато українців поводяться не зовсім законно і придумують різні схеми, щоб отримати або зберегти наявні пільги. Як українці обманюють державу, і які схеми зараз в мейнстрімі, дізнавався "Апостроф".
Субсидії
Після різкого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги субсидія від держави стала священним Граалем програм соціальної допомоги. Так, за даними Держстату, в минулому році субсидії отримувало понад 6,5 мільйона домогосподарств, і це незважаючи на те, що Кабмін практично кожні три місяці змінює правила гри, намагаючись скоротити коло потенційних претендентів на цей вид державної допомоги.
Але незважаючи на всі потуги уряду, українці винаходять все нові і нові способи обману чиновників. Головне завдання в такому підприємстві - приховати реальний дохід сім'ї. А ось, як саме це зробити, залежить від фантазії українців.
За словами експертів, опитаних "Апострофом", найпопулярніший спосіб приховування доходів - розлучення. Вся справа в тому, що для призначення субсидії органи соцзахисту на місцях повинні з'ясувати загальний дохід сім'ї.
"Тому люди вважають за краще стирати між собою правовий зв'язок для того, щоб держава розглядала їх як окремі соціальні об'єкти, - пояснює "Апострофу" експерт з питань ЖКГ Українського інституту аналізу та менеджменту політики Андрій Нікончук. - Доходи чоловіка і дружини, навіть якщо вони живуть за різними адресами, сумуються, щоб потім зрозуміти, чи дозволена субсидія домогосподарству чи ні".
Крім того, субсидії запросто можна позбутися, зробивши покупку на суму понад 50 тисяч гривень. Відповідно, такі факти українці також намагаються приховувати. Але тут субсідіанти діляться на два типи: дилетанти і професіонали. Дилетанти просто не повідомляють в органи соцзахисту про такі покупки при зверненні за субсидіями.
"Але люди не усвідомлюють, що управління соцзахисту в результаті інформаційного обміну з ДФС все одно отримає дані про те, що від імені конкретної людини стався відповідний платіж, - додає Нікончук. - Просто зараз з'явився реєстр субсидіантів, де йде обмін інформацією з усіма службами: ДФС, Міграційною службою, центром зайнятості, що приводить до верифікації одержувачів субсидій. Таким чином, критично зменшилася кількість людей, які можуть обманювати державу".
Профі діють інакше. Наприклад, якщо дуже хочеться купити авто і зберегти субсидію, то на залізного коня необов'язково оформляти договір купівлі-продажу. Досить просто скласти генеральну довіреність і користуватися автомобілем собі на втіху. Вищий пілотаж - отримати транспорт в спадок, а ще краще - в подарунок. У такому випадку, навіть Андрій Рева не позбавить субсідіанта державної допомоги.
Пільговики з окупації
Щоб отримати будь-який вид соціальної допомоги від України, людям, які проживають на окупованих територіях Донбасу, необхідно оформити довідку переселенця. Після того як допомога призначена, статус переселенця необхідно підтверджувати кожні два місяці за допомогою так званої ідентифікації в Ощадбанку. Держава, звичайно ж, знає, що багато пільговиків Донбасу насправді ніякі не переселенці, а пенсійні туристи, які приїжджають на вільні території набігами: оформлять пільги, і назад в окупацію. Для цього в Кабміні і придумали ідентифікацію.
"Ми не можемо знати, що з цією людиною сталося. У нас же там (на окупованих територіях, - "Апостроф") немає ні органів правопорядку, ні органів реєстрації. Людина може померти, у неї можуть бандити відібрати картку. Як все це проконтролювати? Тільки через фізичну ідентифікацію, що і відбувається", - говорив в інтерв'ю "Апострофу" Андрій Рева.
Суть процедури в тому, що пільговику необхідно особисто з'явитися у відділення Ощадбанку з банківською карткою, на яку надходять кошти державної допомоги, пред'явити паспорт і провести яку-небудь банківську операцію по картці, наприклад, подивитися баланс. Без особистої присутності і паспорта ідентифікації не буде. Але це в теорії. На практиці - знову схеми.
Наприклад, на сайтах безкоштовних оголошень можна знайти безліч пропозицій допомогти пройти ідентифікацію навіть без фізичної присутності одержувача пільги.
"Ціна питання - дві тисячі гривень, - розповідає "Апострофу" один із "рєшал" окупованого Луганська. - Від тебе тільки картка і PIN-код. Ніяких додаткових документів не потрібно".
На резонне питання про безпеку такої угоди і її гарантії "рєшала" відповідає: "Покажу свій паспорт. Сфотографуєш. Сторінку прописки покажу. Але ніхто не скаржився. Просто в банку є свої люди".
Безумовно, така операція досить ризикована, проте в тематичних групах в соцмережах користувачі стверджують, що схема робоча і "рєшали", як правило, не "кидають".
Військові пільги
Особливим попитом в Україні користуються й військові пільги. Нагадаємо, що відповідно до закону "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надається 75% знижка на оплату квартплати і послуг ЖКГ (газ, електроенергія, вода), першочергове право на отримання земельної ділянки, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовний проїзд у громадському транспорті і безліч інших бонусів від держави.
У 2015-2016 роках, щоб отримати такі преференції, в зоні АТО розцвів так званий військовий туризм, коли на фронт на один-два дні приїжджали чиновники, а потім поверталися на мирні території, отримуючи статус учасника бойових дій. За такою схемою УБД отримав, наприклад, екс-заступник міністра ЖКГ Дмитро Ісаєнко або 23 прокурори Донецької області, при цьому, за інформацією нардепа Дмитра Добродомова, тільки четверо з них реально були в АТО.
У 2016 році ситуація змінилася: Кабмін видав постанову, згідно з якою в зоні бойових дій потрібно перебувати не менш ніж 30 днів, щоб претендувати на статус УБД. При цьому необов'язково бути на фронті 30 днів поспіль, досить і сукупності часу перебування.
Здавалося б, після цього військовий туризм мав зійти нанівець, проте, як розповів "Апострофу" ветеран АТО Георгій Турчак, на фронт і далі тягнеться низка людей, мета яких не захищати країну, а тільки отримати корисний статус.
"Проблема існує з 2015 року і до сих пір. Наприклад, жінки з СБУ їдуть до Маріуполя, живуть там три місяці, типу виконують там якусь оперативну задачу, а потім повертаються до Києва або іншого мирного міста і спокійно отримують за це УБД. А чому ні? У департаментах зарплати у них невеликі: у полковника - до 18 тисяч, тому якомусь старлею поїхати до Маріуполя і отримати знижку на ЖКГ, отримати землю, нормальний для них бонус. Або, наприклад, є бойова льотна частина, де є рота охорони. Буквально на днях була інформація, що рядові бійці платять командиру роти по 15 тисяч гривень, щоб їх відрядили на охорону якихось складів у Маріуполі, щоб потім отримати УБД. Тобто тилові бійці навіть платять гроші, щоб отримати статус. Це зараз дуже актуально", - резюмував Георгій Турчак.
