Троянський кінь з Європи: як в Україні створюють небезпечні виробництва

Нідерландська компанія CEDelft – незалежна консалтингова компанія, яка займається питаннями захисту навколишнього середовища та оцінкою впливу на довкілля різних виробництв – зробила ґрунтовне дослідження, яке в світі вважається найбільшим щодо впливу норкового виробництва на екологію. ГО "Єдина планета" у рамках Кампанії ХутроOFF переклала його основну частину українською. Правозахисник та громадський діяч, комунікаційний директор Міжнародного центру перспективних досліджень Павло Вишебаба в ексклюзивному коментарі "Апострофу" розповів про особливості цього дослідження, а також пояснив, якими можуть бути наслідки хутрового виробництва й загрози для України у зв'язку з цим.

На сьогодні Україна знаходиться під небезпекою переміщення хутрового виробництва майже з усієї Європи. Якщо ми подивимось на мапу, то у 18-ти європейських країнах прийнята або законодавча заборона на хутрове виробництво, або створені умови, за яких виробництво де-факто не може працювати.

Дослідження CEDelft розглянуло весь цикл виробництва хутра: від вирощування корму до готового продукту. Зокрема ставиться питання, наскільки хутрове виробництво виправдане, а також порівнюється з іншими матеріалами для одягу за 18-ма показниками. Виявляється, що за 17 з 18 показників, хутро – найбільш неекологічний матеріал.

"Я би не хотів одноосібно оцінювати актуальність цієї проблеми, але можу процитувати думку 20 найбільш авторитетних природоохоронних громадських організацій України. Вони звернулись з відкритим листом до голови Верховної Ради та всіх народних депутатів з проханням невідкладно ухвалити законопроект №10019 про заборону виробництва хутра в Україні, який продемонструє усій Європі, що сюди переміщувати хутрове виробництво не треба", - зазначив співзасновник ГО "Єдина Планета" Павло Вишебаба.

За інформацією Міністерства аграрної політики та Державної служби статистики, в Україні діє 21 підприємство з виробництва хутра. За 2018 рік вони забили 850 тисяч тварин.

"Це означає, що у нас йде збільшення цього виробництва, тому що у 2018 році в порівнянні з 2017 роком було забито на 120 тисяч тварин більше", - наголосив Вишебаба.

Він додав, що Україна має йти шляхом цивілізованих країн і прийняти законодавчу заборону на хутрове виробництво, тому ГО "Єдина Планета" виступила з такою ініціативою.

"Це була вимога суспільства, тому що петиція щодо заборони виробництва хутра набрала рекордну кількість голосів за всю історію сайту Верховної Ради, - продовжує експерт. - Була створена робоча група щодо написання відповідного законопроекту, яку очолив нардеп і юрист Андрій Помазанов. 36 народних депутатів зареєстрували цей законопроект під №10019 від 7 лютого 2019 року. Зараз триває процедура його розгляду. Ми чекаємо висновків Екологічного комітету, експертного управління, Кабміну щодо законопроекту. Саме тому ми допомагаємо перекладати іноземні дослідження, щоб такі висновки відповідали дійсності", - пояснив Вишебаба.

Якщо законопроект №10019 буде ухвалений, виробництво хутра в Україні припиниться 1 січня 2025 року.

"Так, ми даємо, як і всі цивілізовані країни, перехідний період на те, щоб працівники цих ферм могли опанувати іншу професію, - підкреслив Павло Вишебаба. - Законопроектом передбачено, що працівники ферм опанують нову професію і будуть працевлаштовані".

Адже важливо дивитись на досвід, який Україна вже має з хутровими виробництвами.

Наприклад, хутрова ферма у селі Шульгівка, Дніпропетровської області, працює всього 4 роки. Але це вже має великі наслідки для місцевих мешканців.

"По-перше, ціни на будинки впала майже вдвічі. Науковою мовою це називається ″викиди в повітря і забруднення повітря″. На практиці це сморід, який не дає нормально дихати місцевим мешканцям. По-друге, забруднення поверхневих вод, питної води та необхідність ставити фільтри в кожному будинку суперечать інтересам громади. Незначні економічні вигоди в короткостроковій перспективі будуть знівельовані великою шкодою для громад, зокрема економічною, у майбутньому", - пояснив Павло Вишебаба.

Окрім того, додав експерт, хутрове виробництво у великій мірі автоматизоване.

"На фермах, де забивають десятки тисяч тварин, працює 20-30 працівників, тобто це аж ніяк не вирішує проблему безробіття в селі. За те, що 30 людей отримують зарплату, 3000 людей поблизу цієї ферми страждають від смороду, захворювань дихальних шляхів, алергічних реакцій та забруднення довкілля. Тому інтереси громад аж ніяк не враховані, а шкоди завдається непоправної. Нам усім необхідно над цим задуматись і діяти", - підсумував Павло Вишебаба.

Активісти кампанії за заборону виробництва хутра в Україні анонсували велелюдну акцію "Україна без шкуродерень" під стінами Верховної Ради, яка відбудеться 28 травня о 9:30. Учасники події закликатимуть народних депутатів невідкладно ухвалити законопроект №10019.