RU  UA  EN

Понеділок, 23 грудня
  • НБУ:USD 41.60
  • НБУ:EUR 43.30
НБУ:USD  41.60
Суспільство
Погляд

Танки Зеленського: які питання викликав візит президента до Харкова

Необережні висловлювання Володимира Зеленського можуть дорого обійтися харківському заводу ім. Малишева

Необережні висловлювання Володимира Зеленського можуть дорого обійтися харківському заводу ім. Малишева Фото: president.gov.ua

У середу, 6 листопада, президент Володимир Зеленський побував у Харкові, де відвідав великі оборонні підприємства. Після відвідин заводу ім. Малишева, відомого українського виробника бронетехніки, глава держави заявив, що за останні 10 років для потреб Збройних сил України цей завод випустив лише один танк. Цю продуктивність президент порівняв із часами СРСР, коли завод випускав до 900 танків на рік. На жаль, подібні заяви завдають шкоди іміджу держави та свідчать про те, що Володимира Зеленського погано ознайомили з особливостями українського танкобудування.

Перебуваючи у Харкові, президент Володимир Зеленський провів нараду з проблемних питань діяльності держконцерну "Укроборонпром". Побачене на харківському заводі ім. Малишева - провідному українському підприємстві, яке виробляє бронетехніку, обурило главу держави. "Я в шоці, що стосується статистики. Нам сказав директор заводу, що з 2009 року ми з вами побудували один танк - один танк для ЗСУ. А статистика така, що в радянські часи було 900 танків на рік", - заявив Зеленський, коментуючи ситуацію, що склалася на Малишева.

При цьому президент не уточнив, про який саме танк йдеться. Швидше за все мався на увазі танк "Оплот", який був прийнятий на озброєння в 2009 році та потрапив до української армії в одному екземплярі. Машину було передано в розпорядження курсантів харківського танкового училища. Фактично, єдиною країною, яка активно експлуатує "Оплоти", зараз є Таїланд, куди Україна поставила 49 машин. Втім, слова Володимира Зеленського про те, що завод ім. Малишева за останні 10 років виготовив для української армії лише один танк, м'яко кажучи, не зовсім коректні.

Якщо бути зовсім точним, то завод ім. Малишева взагалі не поставляв в українську армію "Оплоти". Той єдиний екземпляр, про який йшла мова вище, являє собою дослідний зразок, побудований фахівцями Харківського КБ ім. Морозова (ХКБМ). Пізніше був укладений контракт на виготовлення 10 "Оплотів" для потреб ЗСУ (ці танки вже мав збирати завод), але виконання цього контракту було зірвано.

Зараз ніхто не може точно сказати, коли ж "Оплот" з'явиться в українській армії. Він потребує модернізації, яка буде супроводжуватися заміною російських комплектуючих на вітчизняні або зарубіжні. Цей процес затягнувся. Ще одна причина, чому армія не закуповує "Оплоти", пов'язана з рішенням попереднього президента Петра Порошенка зробити упор на капітальний ремонт та модернізацію старих танків. "У нас з'являється вибір: або один" Оплот ", або десять глибоко модернізованих і капітально відремонтованих Т-64 або Т-80. Причому "Оплот" будується найшвидше за 18 місяців, а цикл глибокої модернізації Т-80 становить 2,5 місяця. Таким чином, виникає питання або танкова рота в повному складі, або один танк", - пояснив Порошенко в січні 2017 року.

Але насправді, харківський завод ім. Малишева поставив ВСУ досить значну кількість танків. Зокрема, це були танки БМ "Булат" - глибока модернізація танків Т-64.

"Булат" був прийнятий на озброєння в 2004 році. Незабаром після цього Міноборони замовило партію в кількості 85 одиниць. Роботи виконував харківський завод ім. Малишева. До 2009 року в війська було поставлено 56 машин, потім до кінця 2010 та 2011 року - ще по 10, а в 2014 році контракт був виконаний в повному обсязі. Отже, після 2009 року завод ім. Малишева поставив військовим, як мінімум, 29 "Булатів". Безумовно, "Булат" - це модернізована машина, яку не будували з нуля. Але хоча б цей факт все одно не дає права стверджувати, що після 2009 року "малишевці" поставили в армію лише 1 танк. Не кажучи вже про те, що вони ремонтували пошкоджені в боях на Донбасі "Булати", повертаючи їх до війська.

І вже зовсім некоректним виглядає порівняння українського та радянського періодів. За часів СРСР завод ім. Малишева забезпечував бронетехнікою величезну радянську армію, яка станом на 1990 рік, налічувала близько 64 тисяч танків різних типів. Чи варто говорити про те, що українські потреби, навіть з урахуванням війни на Донбасі, сильно відрізняються від радянських.

Від слів Зеленського взагалі може скластися враження, що завод ім. Малишева - практично мертвий, а єдиний танк - це все, що спромоглося вичавити з себе за останні 10 років величезне підприємство, яке є, до речі, основою бронетанкового кластера "Укроборонпрому". Але і це не так. Протягом останніх трьох років для заводу ім. Малишева (який живе не лише завдяки виготовленню танків), взагалі вважаються найбільш вдалими. Прийшли закордонні контракти, збільшилася чисельність робітників, почалася закупівля і модернізація виробничого обладнання, людям кілька разів підвищували зарплату. Як раніше вже писав "Апостроф", ці успіхи пов'язувалися з ім'ям генерального директора Олександра Хланя, який очолював підприємство з 2016 по червень 2019 року.

Таким чином, гучні заяви Володимира Зеленського говорять лише про те, що президента або погано ознайомили з істинним станом справ в українському танкобудуванні, або сам президент неправильно зрозумів, що йому казали фахівці. У будь-якому випадку, слова голови держави про те, що за останні 10 років харківський завод ім. Малишева побудував для армії лише один танк, є не тільки некоректними, вони ще й шкодять іміджу України. Ну, хто з потенційних зарубіжних замовників захоче мати справу з заводом, стосовно якого так висловлюється цілий президент країни?

Читайте також

Хакерська атака на держреєстри України: про які збитки йдеться

Матеріальні збитки від кібератаки Росії на держреєстри України невеликі, але її наслідки можуть виявитися доволі серйозними

"Вовина тисяча" готівкою? Як діє "схема" і як з нею боротися

Перевести в готівку Вовину тисячу можна через схему з поповненням мобільного рахунку, але ця лазівка ​​вже закрита

Монополія на дистрибуцію ліків як шлях до зростання цін

Монополія на фармринку веде до зростання цін на ліки