З 1 червня в Україні перейшли до наступного етапу ослаблення карантину: почали відкриватися дитячі садки, спортивні клуби, готелі, великі магазини і навіть торгово-розважальні центри (поки без розважальних зон). Утім, послабити карантин мали тільки ті регіони, в яких епідситуація відповідає трьом критеріям МОЗ: інцидентність, завантаженість ліжок і охоплення тестуванням. Проте, в деяких містах, наприклад, у Києві місцева влада "забила" на вимоги МОЗ і все ж послабила карантинний режим без виконання критеріїв. Чому так сталося, і що не так з критеріями МОЗ, розбирався "Апостроф".
Критерії
Отже, що таке критерії щодо виходу з карантину, прописані Міністерством охорони здоров'я.
Інцидентність. Це кількість нових випадків захворювання в регіоні за останні 7 днів на 100 тисяч населення. Цей показник повинен бути не більш як 12, щоб регіон міг приступити до ослаблення карантину.
Завантаження ліжок. Тут все просто: якщо в закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації пацієнтів із COVID-19, завантажено понад 50% ліжок, то ніякого послаблення бути не може. Якщо менш як 50%, то можна переходити до наступного етапу.
Охоплення тестуванням. Цей показник корелюється з рівнем інцидентності. Тобто середня кількість тестувань на коронавірус методом ПЛР протягом останніх семи днів має становити більш як 12 тестів на 100 тисяч населення.
При цьому для ослаблення карантину повинні бути виконані всі три критерії без винятку. Якщо виконано лише два з трьох, карантинну хватку послаблювати рано.
"Перехід на наступний рівень пом'якшень у кожному регіоні можливий тільки в тому випадку, якщо область відповідає всім критеріям", - зазначав глава МОЗ Максим Степанов.
Сьогодні послаблюємо, а завтра - ні
Згідно з даними МОЗ станом на 3 червня, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Львівська, Рівненська, Харківська та Чернівецька область, а також місто Київ, не виконали критерії щодо виходу з карантину. Наприклад, у столиці показник інцидентності - 13,28 замість необхідних 12.
Утім, це не завадило поїзду за назвою "Ослаблення карантину" 1 червня на божевільній швидкості та без зупинок промчати станції "Інцидентність", "Завантаження ліжок" і "Охоплення тестуванням".
"Із 1 червня в столиці відкрили: дитячі садки, спортивні комплекси, зали та фітнес-центри, дитячо-юнацькі спортивні школи. Також від суботи, 30 травня, в столиці відкрилися великі магазини площею понад 1000 квадратних метрів", - заявив на брифінгу мер Києва Віталій Кличко.
У той час як Кличко це повідомляв, показники інцидентності в столиці були 13,18, тобто на 1,18 - вище норми. Однак мера Києва формально складно в чомусь звинуватити, адже 29 травня, напередодні ослаблення карантину, інцидентність у столиці була 11,02. Тобто 29 травня знімати обмеження в Києві було можна, а 1 червня - вже не можна. Аналогічна ситуація була і у Волинській області: 29 травня - все в порядку, а через день - вже ні.
Дивна статистика
Що взагалі відбувається? Проблема у самих умовах МОЗ? І так, і ні.
"Насправді інцидентність, завантаження ліжок та охоплення тестуванням - це світовий підхід, і він повинен враховуватися. Але ми повинні говорити про якість всіх цих критеріїв", - переконує "Апостроф" керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю, епідеміолог Андрій Александрін.
Взяти, наприклад, показник інцидентності.
"Він не буде достовірним через низьке виявлення інфікованих. Більш того, у тих областях, де епідемічне розслідування проводиться краще, буде виявлятися більше інфікованих і, відповідно, показник буде вищим. Нагорода за хорошу роботу епідеміологів - області не дозволять пом'якшувати карантин", - зазначає лікар-імунолог, доктор медичних наук Андрій Волянський.
Крім того, як запевняють "Апостроф" експерти, статистика інцидентності у країні, по-перше, неоперативна.
"Сьогоднішню статистику із захворюваності COVID-19 не можна назвати реальною. Наша лабораторна служба вперлася головою в стелю і більше просто не може виявляти. У багатьох регіонах - черга на кілька днів, і нові матеріали навіть не приймаються на дослідження", - пояснює Александрін.
"У кожній області - лабораторії з різними можливостями, - додає "Апострофу" завідувач кафедри респіраторних захворювань Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Громашевського Алла Мироненко. - У вірусологічній лабораторії в середньому 5-6 вірусологів. А на них зараз валиться просто вал зразків, які потрібно зареєструвати, систематизувати, а потім ще й видати результати".
Тобто реальна інцидентність може бути хоч 50, хоч 100, але ми цього ніколи не дізнаємося, адже лабораторії просто не мають можливості швидко обробити всі аналізи.
По-друге, крім неоперативності, існує проблема якості досліджень.
"Навіть та ПЛР-діагностика, на підставі якої підтверджують діагноз, не завжди є якісною, - говорить Андрій Александрін. - Наприклад, є явна клініка COVID-19, лікарі відсилають на дослідження ПЛР, а їм двічі приходить негативний результат. Вони посилають в іншу лабораторію, приходить позитивний. Але через це втрачається тиждень часу. Тому нашій статистиці вірити не можна однозначно".
Ну а, по-третє: "Є дані, що у людей, які одужали чи не заразилися, ПЛР-тести можуть бути позитивні до трьох місяців, так як в епітелії слизової оболонки поламаний генетичний матеріал вірусу залишається до трьох місяців", - пояснює "Апострофу" епідеміолог Олексій Галімський.
Таким чином, якщо коронавірус буде виявлятися навіть у здорових людей, то про що взагалі тоді може сказати інцидентність?
Або завантаженість ліжок.
"Якщо ліжка розраховані на кількість населення пропорційно і однаково в усіх регіонах, то це може бути критерієм", - зазначає Алла Мироненко.
"У ситуації, що склалася, хіба що критерій завантаження інфекційних ліжок хворими може бути хоч трохи об'єктивним. Тобто кількість госпіталізації важких і середньоважких випадків", - погоджується Галімський.
Але проблема в тому, що немає зрозумілого алгоритму, як саме рахувати цю завантаженість.
"Ляшко (Віктор Ляшко - головний санлікар України, - "Апостроф") заявляв, що у нас підготовлено 12 тисяч інфекційних ліжок. А які це 12 тисяч ліжок? Це ж не 12 тисяч одномісних боксів. У нас є, наприклад, в інфекційних відділеннях і 4-місні палати для хворих на гепатит В, який передається тільки через кров і статевим шляхом. Це теж інфекційне ліжко в інфекційному відділенні. І що, хіба на тлі епідемії коронавірусу в країні припинився гепатит В, С, інші кишкові й дихальні інфекції? Тоді виходить, що на всі ці 12 тисяч інфекційних ліжок можна покласти 12 тисяч хворих на COVID-19. Таким чином, нам немає від чого відштовхнутися. Ми не знаємо кількості ліжок тільки для хворих на коронавірус. Як тоді розраховувати їхнє завантаження?" - пояснює Галімський.
Крім того, далеко не всіх, хто захворів на коронавірус в Україні, госпіталізовано. А це безпосередньо впливає на показники завантаженості.
"Наприклад, молоді люди хворіють легко. Ми їх вже навіть не приймаємо до лікарні: відпускаємо додому під нагляд сімейного лікаря, і на цьому крапка", - говорить "Апострофу" лікар-інфекціоніст Київської клінічної лікарні №4 Євген Дубровський.
Охоплення тестуванням, на думку епідеміологів, - також сумнівний критерій. Уявімо ситуацію, що в регіоні мало хворих. Відповідно, і тестів буде мало. А показник - не менш як 12 тестів на тиждень на 100 тисяч населення - потрібно виконувати, адже без нього послаблювати карантин не можна. А як його виконати, якщо тестувати нікого?
Якщо з критеріями все так погано, що ж тоді робити? Як розуміти, готовий той чи інший регіон до ослаблення карантину чи ні?
"Більш об'єктивним є кількість смертей на 100 тисяч населення. Збільшується інтенсивність епідпроцесу - збільшується (правда, з деяким запізненням) кількість смертей", - каже "Апострофу" Волянський.
Утім, кількість смертей саме від коронавірусу, а не від чогось іншого, підрахувати також досить складно.
"У 2017 році був "успішно" знищений центр медичної статистики при Міністерстві охорони здоров'я. Ми навіть не знаємо, скільки і в якому місяці у нас було пневмоній у 2017 році і скільки зараз. Може, у нас взагалі нормальна, стабільна ситуація щодо пневмоній, а може, і ні. Через відсутність надходження об'єктивної інформації ми намагаємося приймати управлінські рішення. Але це неможливо", - резюмував Олексій Галімський.
