В Україні та в усьому світі після теракту на Каховській ГЕС заговорили, що росіянам нічого не коштує здійснити підрив і на Запорізькій АЕС, найбільшій атомній електростанції в Європі. Багато хто побоюється, що таким чином Росія хоче влаштувати в Україні "другий Чорнобиль", якщо не гірше. Наскільки виправданими є такі побоювання – з'ясовував "Апостроф".
Дві великі різниці
Одразу необхідно наголосити, що вибух на Запорізькій АЕС не зможе повторити Чорнобильську катастрофу з однієї простої причини. Реактори на атомних електростанціях – різні. На Чорнобильській АЕС – РВПК (реактор великої потужності канального типу), які вводилися в експлуатацію з 1973 року. В Енергодарі стоять ВВЕР (водо-водяний енергетичний реактор), це сучасна розробка, перший запуск відбувся в 1980 році.
Читайте: Підірвати ЗАЕС складно, але терористи мають інший сценарій: до чого готуватися українцям
"Реактор РВПК - це, грубо кажучи, кладка з графітових цеглин (графіт є сповільнювачем реакції), усередині яких встановлені цирконієві труби, а в трубах ядерне паливо, яке омивається водою. Якщо з якоїсь причини створюється неприпустимий тиск у реакторі, все злітає в атмосферу, оскільки жодного захисту немає: звичайний дах промислової будівлі, через який іноді навіть дощ протікав або горобці залітали. Знаю точно, колись був начальником зміни реакторного цеху ЧАЕС. А реактор ВВЕР – це корпус з нержавіючої сталі товщиною 200 мм. Таку посудину важко чимось прорвати", – розповідає "Апострофу" начальник відділу зовнішніх проектів НАЕК "Енергоатом" Разу Камілов.
Крім того, сам реактор ВВЕР знаходиться всередині герметичної захисної оболонки, так званого контайнменту. Це пасивна система безпеки енергетичних ядерних реакторів, головна функція якої – запобігання виходу радіоактивних речовин та продуктів радіоактивного розпаду у навколишнє середовище при тяжких аваріях.
"Контайнмент реактора ВВЕР – це споруда із попередньо-напруженого залізобетону з товщиною стінок близько одного метра. Система витримує тиск не нижче п'яти атмосфер (це тиск води на глибині 50 метрів) і температуру не менше 150 градусів. Навіть якщо щось прорветься з корпусу реактора, воно залишиться всередині гермооболонки. Там є все необхідне: система паростискання, рекомбінатори водню, які перетворюють його на воду тощо", – розповідає "Апострофу" спеціаліст зі зв'язків із громадськістю Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Олена Ярушевська.
Гарячий критичний реактор
Атомні електростанції досить стійкі до зовнішніх дій. Вони так конструювалися, що здатні витримати землетруси, смерчі, падіння літака та навіть ядерний удар (якщо, звичайно, не буде прямого влучання). Все лихо може прийти тільки зсередини. Аналогія – це як з Каховською ГЕС: сконструйована так, що була стійкою до ядерної атаки, вона виявилася беззахисною перед вибухами всередині шлюзів.
Читайте: Як підготуватися до ймовірної аварії на Запорізькій АЕС і чим треба запастись: інструкція
Найпростіший варіант здійснення окупантами теракту на Запорізькій АЕС – це припинення подачі води для охолодження реакторів. Тут слід зазначити, що перший контур охолоджуючої води (той, що йде безпосередньо через реактор) весь перебуває у межах герметичної оболонки. Другий контур – це чиста вода для охолодження контайнменту.
"На даний момент усі шість реакторів ЗАЕС заглушені. Просто п'ятий енергоблок перебуває в стані "гарячої зупинки", він тримає температуру води в робочих межах, щоб мати гаряче водопостачання станції та Енергодару. Але навіть заглушений реактор виділяє залишкове тепло і його потрібно відводити. А підірвати його фізично – вкрай малоймовірно", – каже Разу Камілов.
При критичній температурі 400 градусів (зараз у п'ятому енергоблоці в активній зоні вона становить 270 градусів) цирконієві трубки, в яких знаходиться паливо, починають деградувати – відбувається корозія, руйнування, і можливий прорив усередину герметичної оболонки. Ну а далі все залежить від того, чи витримає ця оболонка чи ні – вона все-таки не розрахована на те, що охолоджуючої води не буде взагалі. Для того, щоб заглушений реактор остаточно став безпечним, таки потрібен час.
"Підривати реактори вони не стануть. Можуть використовувати інші технічні заходи для створення важкої аварії з розплавленням активної зони. Наприклад, зробити щось із водопостачанням. І не лише підривати ставок-охолоджувач або бризкальні басейни. Є трубопроводи, паропроводи..." , – каже "Апострофу" незалежний експерт із ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна.
Синдром Фукусіми
Як розповідає "Апострофу" професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету Сергій Барбашев, аварію на Фукусімі було викликано саме відмовою систем аварійного охолодження. Не те щоб системи були дуже погані. Просто при будівництві атомної електростанції японці вирішили заощадити, і приміщення, де розташовувалися розподільні пристрої, резервні генератори та батареї, замість початкових 30-35 метрів над рівнем моря розташували на рівні 10 метрів. Ось їх цунамі і залило.
"На Фукусімі основна причина бід – це знеструмлення. Резервні дизелі та акумулятори були затоплені. Не було живлення навіть для приладів спостереження за реактивністю активної зони. Реактори варилися як залишена на плиті каструля", – розповідає Разу Камілов.
Читайте: Що робити під час теракту на Запорізькій АЕС: алгоритм дій від МОЗ
Але на Запорізькій АЕС цю проблему, пов'язану з можливістю знеструмлення систем аварійного охолодження, врахували.
"З березня 2011 року, після аварії на Фукусімі, на енергоблоках ЗАЕС було впроваджено модернізації, спрямовані на запобігання та керування важкими аваріями. До таких модернізацій, зокрема, належать мобільні дизель-генератори та мобільні насосні установки для підживлення парогенераторів, басейнів витримки та бризкальних басейнів. Застосування цих систем дозволяє запобігати важкій аварії або суттєво збільшити запас часу на виконання дій персоналом для пом'якшення їх наслідків", – каже Олена Ярушевська.
Без паніки
Втім, якщо окупанти захочуть припинити подачу води для охолодження ректорів, і заразом підірвати мобільні дизель-генератори та насосні установки - трагедії не уникнути. Питання – яким буде її масштаб? Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки змоделював два варіанти, що може статися внаслідок теракту на Запорізькій АЕС.
"Перший сценарій – аварія із цілою захисною герметичною оболонкою реактора. Радіаційні наслідки здебільшого обмежуватимуться межами санітарно-захисної зони навколо ЗАЕС – це 2,5 км. Це стосуватиметься здебільшого лише персоналу станції. У цьому випадку необхідно обмежити перебування людей на відкритому. повітрі в межах санітарно-захисної зони", – розповідає Олена Ярушевська.
У випадку другого варіанту, з відкритим (або пошкодженим) контайнментом, радіаційні наслідки аварії будуть гіршими, і матимуть ширшу географію. Зона евакуації населення становитиме 20 км, а максимальна довжина радіаційного покриву – близько 200 км. Залежно від рози вітрів.
"При найгіршому сценарії, коли розплавиться активна зона, якщо довгий період реактор не зможуть охолоджувати, і під гермооболонку вирветься велика кількість пароводяної суміші і при цьому штатні системи не зможуть впоратися, то буде скидання частини пари у вентиляційну трубу, тобто в атмосферу. І радіоактивна хмара кудись рухатиметься, залежно від вітру. Щодо радіоактивності пари – все залежить, коли вона утворилася. Якщо до руйнування паливних елементів, то її шкідливий вплив буде здебільшого інформаційним. Якщо після руйнування тепловиділяючих елементів, то там, де конденсується хмара, буде радіоактивне забруднення, але далеко не смертельне", – вважає Разу Камілов.
До речі, після аварії на Фукусімі було підтверджено кілька випадків захворювань через опромінення (один призвів до смерті), із забруднених територій було евакуйовано близько 164 тис. осіб, і в ході евакуації з лікарень внаслідок нестачі догляду загинуло 50 тяжкохворих пацієнтів.
У разі найнесприятливішого сценарію на Запорізькій АЕС, і якщо вітер під час аварії дме на північний захід (хоча в Енергодарі напрям вітрів здебільшого – схід та північний схід), гіпотетично радіоактивна хмара може дійти і до столиці України. Але радіоактивність хмари буде у 8-10 разів нижчою, ніж у перші дні після Чорнобильської катастрофи.
"Тоді, наприкінці квітня 1986 року, у Києві було 1-1,5 мілірентген. Тобто у випадку із Запорізькою АЕС може бути 0,1 мілірентген. Це 100 мікрорентген. Для розуміння: нормальне природне тло – 10-12 мікрорентген. Але рівень радіації спаде до норми за лічені дні. Взагалі, треба розуміти, що для отримання найнесприятливішого сценарію аварії має здійснитися низка послідовних самих по собі малоймовірних подій. Тобто такий сценарій вкрай малоймовірний", – каже Разу Камілов.
Але, звісно, на випадок можливого теракту окупантів на Запорізькій АЕС не варто розслаблятися. Треба уважно слухати офіційні джерела – інформацію ДСНС, армії, поліції та місцевої влади, та дотримуватися їх вказівок. А ось прямо зараз вживати препарати йоду і пити валеріанку – немає жодних причин.
Читайте: Окупанти замінували ставок – охолоджувач ЗАЕС: у ГУР озвучили наслідки вибуху
