У Міністерстві охорони здоров'я (МОЗ) вирішили навести лад у сфері реалізації протимікробних препаратів, більш відомих у народі як антибіотики. Чиновники запевняють, що такі ліки необхідно продавати в аптеках виключно за рецептом медиків, адже самолікування антибіотиками тільки шкодить здоров'ю українців. Що придумали в Кабміні, і як рішення уряду насправді відіб'ється на нашому здоров'ї, розбирався "Апостроф".
Що планують змінити
На засіданні Кабміну 6 березня був затверджений "Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів". Згідно з документом, до 3 кварталу 2019 року МОЗ має розробити зміни до законодавства "щодо обмеження безрецептурного використання протимікробних препаратів". А вже в другому кварталі 2020 року, за планом, зміни до законодавства мають бути схвалені парламентом, і аптеки без рецепта лікаря, в теорії, не зможуть продавати українцям антибіотики.
Крім того, зміни торкнуться і сільського господарства. У цій галузі також обмежать використання протимікробних препаратів, які фермери часто використовують для стимуляції росту в тваринництві, птахівництві та рослинництві.
Навіщо це потрібно
У МОЗ запевняють, що антибіотики просто перестають діяти через надмірне і необґрунтоване їх застосування. Чому так виходить? По-перше, прикладів, коли українці самі для себе стають лікарями і самі собі призначають протимікробні препарати - маса. А при частому самолікуванні антибіотиками, у шкідливих мікроорганізмів виробляється імунітет, і ліки перестають діяти. Більш того, збудники інфекцій модифікуються, і позбутися від них за допомогою антибіотиків стає неможливо.
"У результаті вже сьогодні гинуть люди у всьому світі. Ця проблема вже визнана однією із загроз людству", - пояснюють у МОЗ.
"Є такі бактерії, які взагалі не чутливі до відомих антибіотиків. Як раніше виходили з ситуації: якщо якийсь антибіотик вже не працює, то синтезували щось нове. Але, по-перше, це гроші, по-друге, новий препарат потрібно перевірити на різних моделях: доклінічні випробування, потім клінічні випробування на людях. А це все - час", - пояснює "Апострофу" заввідділом респіраторних і вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Алла Мироненко.
Дійсно, згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, людство опинилося на порозі так званої постантибіотичної ери, коли поширені інфекції та незначні травми знову можуть стати смертельними. Вже зараз медикам стає все складніше лікувати пневмонію, туберкульоз, зараження крові.
"Різні мікроорганізми обмінюються генетичними фрагментами, що кодують стійкість до антибіотиків, - пояснює "Апострофу" лікар-інфекціоніст Олексій Галімський. - Наприклад, людина може пропити курс антибіотиків, маючи вірусну інфекцію, що абсолютно безглуздо, а у нього кишкова паличка в організмі виробить стійкість до цього антибіотика. Потім людина потрапить з якимось страшним гнійним патогеном у стаціонар, а кишкова паличка "подарує" патогену фрагмент стійкості, і в стаціонарі людина може загинути, бо не знайдеться адекватного антибіотика. Ось навіщо на Заході антибіотики відпускають за рецептом".
По-друге, проблема не замикається тільки на людях, які самі собі призначають непотрібні їм препарати. Необґрунтовано виписати протимікробний препарат може і лікар, якщо не має чітких протоколів і рекомендацій. До речі, розробити такі рекомендації - одне із завдань "Національного плану".
"Антибіотик повинен призначати лікар. Але, на жаль, часто і лікарі призначають без вагомих підстав", - говорить "Апострофу" завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту мікробіології та імунології НАМНУ ім. Мечникова Андрій Волянський.
Як буде в Україні
Експерти, опитані "Апострофом", сходяться на думці, що в теорії ініціатива МОЗ правильна, та тільки в українських реаліях вона навряд чи запрацює так, як потрібно.
Звичайно, ще не зрозуміло, як буде виглядати закон, який зобов'язує продавати антибіотики за рецептом, але в будь-якому випадку українці будуть його обходити.
"Коли ми ставимо на шляху якийсь штучний бар'єр, люди його намагаються якимось чином обійти. Виникнуть контори, які будуть брати гроші за антибіотики за ціною втричі дорожче. Навіть зараз для людини з грошима не проблема дістати будь-який наркотик із аптечної мережі", - наголошує Галімський.
Та й липові рецепти, які поширюють за гроші в мережі, ніхто не скасовував. Крім того, відпускати антибіотики суворо за рецептом невигідно самим аптечним мережам. А якщо у бізнеса й пацієнта інтереси спільні, то держава в цій ідилії явно третій зайвий персонаж.
"Чи реально це зробити, сказати складно. Адже наші всі аптеки - комерційні. Не продав ліки - не отримав дохід. А хто перевірить, продали антибіотик за рецептом чи ні, і чи вистачить перевіряючих на всі аптеки? Я не впевнена", - каже Алла Мироненко.
Але якщо МОЗ все ж збудує ефективну систему контролю, то існує ймовірність, що деякі види антибіотиків просто неможливо буде знайти в аптеках.
"При виникненні труднощів із продажом препарат з ринку просто зникне. У низки препаратів, особливо нових, просто впаде рентабельність, і вони зникнуть з ринку", - пояснює Галімський.
Далі глибина проблеми тільки зростає. Справа в тому, що звикання до антибіотиків відбувається не тільки внаслідок необґрунтованого застосування препаратів (будь то самолікування або рекомендація лікаря), а й через те, що протимікробні ліки можуть потрапляти в організм людини з їжею.
"В Європі, де це все впорядковано, у сільському господарстві для тварин використовують одні антибіотики, а для лікування людей використовуються інші антибіотики. Там все суворо розмежовано. Якщо ми з'їдаємо, наприклад, м'ясо тварини, яка приймала антибіотики, якісь дози речовини все ж потрапляють в наш організм, і коли людина захворіє, її починають лікувати антибіотиками, а вони не допомагають", - додає Алла Мироненко.
Далеко не факт, що в Україні фермери дотримуються тих самих правил.
"У нас у ветеринарії використовуються ті самі речовини, тільки трохи з іншими стандартами якості, порівняно з препаратами для людей. Враховуючи, що у ветеринарії немає контролю, а точніше - повна безконтрольність і корупція, це технологічно вигідно. Тому, якщо ви збираєтеся вводити щось в охороні здоров'я, то у ветеринарів це вже на кілька років раніше має бути і максимально жорстко контролюватися. Але за фактом контролю немає, а навіть якщо його запровадять, то контроль не з'явиться, адже корупція жахлива", - нарікає Олексій Галімський.
Ще одна грань проблеми - доступність первинної медицини, адже якщо талони на антибіотики будуть тільки у лікарів, то до них потрібно потрапити на прийом.
"Для того щоб амбулаторний хворий зміг отримати антибіотик за рецептом, йому потрібно потрапити на прийом до сімейного лікаря. Ось тут і з'являється проблема доступності сімейної медицини, адже ми приходимо до того, що у нас сімейний лікар у багатьох ситуаціях консультує по телефону", - зазначає Галімський.
"Якщо зараз хворий не має доступу до лікаря, то дідусям, бабусям по селах синок може купити в аптеці ліки і привезти їх на машині. По суті, їх епідемічне значення в передачі генів бактерій чутливості незначне", - говорить лікар-інфекціоніст.
У майбутньому потрібно буде їхати до медика - кров із носа. А якщо їхати не має до кого? Наприклад, сімейних лікарів у районі чи селі просто не вистачає? Рекомендація МОЗ феєрична: забезпечити необхідну кількість лікарів повинна місцева влада.
Правда, у Кабміні обіцяють, що вже з квітня медики зможуть виписувати електронні рецепти (поки тільки в рамках державної програми "Доступні ліки"), проте отримати електронний рецепт у тому ж селі, очевидно, буде для пацієнтів тим ще квестом, адже далеко не кожен житель села має доступ до інтернету.
"Без нормального доступу до первинки, така ситуація прирече людей якщо не на смерть, то на більш важкий перебіг захворювання, адже буде витрачатися більше часу для того, щоб отримати рецепт. У підсумку, період доступу хворого до антибіотика буде збільшуватися до декількох діб. Зросте смертність, госпіталізація і захворюваність", - констатує Галімський.
