Президент Володимир Зеленський 18 лютого підписав закон, згідно з яким діти переселенців зможуть безкоштовно харчуватися в дитсадках, школах і професійно-технічних училищах. Законопроект був поданий до парламенту ще в 2015 році, але депутати прийняли його тільки в січні 2020 року. Що передбачають зміни в законодавство, і, найголовніше, як вони будуть реалізовані на практиці, розбирався "Апостроф".
Як годують зараз
На сьогоднішній день право на харчування за рахунок коштів держбюджету в школах мають право чотири категорії дітей: учні 1-4 класів із малозабезпечених сімей, сироти, діти з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах і діти ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
У дитячих садках харчуватися безкоштовно також можуть сироти, діти з малозабезпечених сімей або позбавлені батьківського піклування та діти з інвалідністю.
Витрати на харчування цих категорій дітей гарантовані державою і місцевою владою. При цьому місцева влада на свій розсуд може звільнити від плати за харчування в школах і дитячих садках хоч всіх дітей одразу, якщо на це, звичайно ж, є гроші в місцевому бюджеті. Але гарантований державою мінімум повинен виконуватися.
Однак є тут одне "але": безкоштовне харчування пільгових категорій дітей гарантується державою в школах і садках державної і комунальної форми власності. У приватних закладах освіти платять всі.
Як будуть годувати
Новий закон, прийнятий нардепами і підписаний президентом, змінює цю ситуацію. Коли він набуде чинності (орієнтовно в кінці травня), "діти з числа внутрішньо переміщених осіб або діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок військових дій і збройних конфліктів", будуть безкоштовно харчуватися в ПТУ, школах і садках, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності навчального закладу.
Ну, як безкоштовно... За рахунок коштів бюджету, звичайно ж. На момент написання закону в 2015 році в Україні налічувалося 1,5 мільйона офіційно зареєстрованих переселенців. Із них близько 200 тисяч осіб - це діти. Їх і потрібно буде забезпечити безкоштовним харчуванням.
Із цією метою в 2015 році пропонувалося закласти в бюджет 2016 року 323 мільйони гривень. Тобто в день на харчування однієї дитини з числа переселенців виходить близько 10 гривень! У місяць (з розрахунку на 20 навчальних днів) ця сума становитиме близько 200 гривень.
Але, наприклад, у Києві батьки, які водять дітей у комунальні садочки, насправді оплачують за харчування дитини від 600 до 1000 гривень на місяць. Таким чином, між реальними сумами оплати і сумою, яку пропонувалося закласти в бюджеті, відчутна різниця.
За словами автора закону, депутата VIII скликання Наталії Веселової, очевидно, фінансування потрібно буде збільшувати.
"Можливо, необхідно переглянути суми адресної допомоги для переселенців. Нещасні 400 гривень на оплату комуналки або оренду житла реально не вистачає. Можливо, ці гроші краще спрямувати на харчування дитині", - говорить "Апострофу" Веселова.
Переселенці з Луганська на залізничному вокзалі у Львові, 2014 рік
Звичайно, є ймовірність, що з 2015 року дітей переселенців поменшало, а значить, і грошей на їх харчування доведеться витрачати менше. Однак статистика говорить про те, що кардинально кількість офіційно зареєстрованих переселенців не змінювалася за весь час конфлікту на Донбасі. Наприклад, за останніми даними Мінсоцполітики, в лютому 2020 року в Україні налічувалося 1,44 мільйона переселенців. Відповідно, забезпечити безкоштовним харчуванням доведеться все ті ж 200 тисяч дітей.
Які саме суми на харчування дітей переселенців будуть закладені в бюджет після набуття законом чинності, і на чиї плечі ляже фінансове навантаження - місцевих бюджетів чи державних, ще належить визначити уряду окремою постановою.
"Під кожен закон приймаються постанови Кабміну, і тепер конкретний механізм повинен буде розробити КМУ на чолі з Міносвіти. Трьох місяців буде достатньо, щоб розробити механізм і зібрати статистику: скільки дітей і в яких установах потребують такої послуги. Все, що держава делегує органам місцевої влади або установам - під це має закладатися певне фінансування з держбюджету або з місцевих бюджетів", - додає Веселова.
Однак, на думку експерта у сфері захисту прав дітей Людмили Волинець, велика ймовірність того, що забезпечити фінансову реалізацію закону доведеться все ж місцевій владі.
"Із ймовірністю у 99% фінансування буде з місцевих бюджетів. А далі питання: а чи є можливості у місцевої влади це фінансувати? Ми сьогодні навіть дітей-сиріт не можемо забезпечити безкоштовним харчуванням. Цю норму буде складно реалізувати. Яку б ми не взяли пільгу - жодна з них не працює повноцінно. Зате ми вводимо нову пільгу", - пояснює "Апострофу" Волинець.
Приватне навчання
Утім, найцікавіша ситуація складається з приватними школами і садочками, де також повинні будуть безкоштовно напоїти і нагодувати дітей переселенців. Вартість навчання, наприклад, у приватному садочку столиці становить, в середньому, від 8 до 10 тисяч гривень на місяць. Очевидно, що частина з цих грошей йде на харчування дітей. Тому, теоретично, якщо держава буде компенсувати ці витрати, плата повинна буде знизитися.
"Я думаю, що ті приватні заклади, які будуть виконувати норму закону, будуть звертатися до органів місцевої влади або Міносвіти і вимагати якусь компенсацію", - зазначає Веселова.
Але це в теорії. По-перше, в приватному садочку ніхто не платить окремо за харчування, а окремо - за навчання, а, по-друге, все буде залежати від сум державного фінансування. Адже якщо приватний дошкільний заклад закладає на харчування однієї дитини 2 тисячі гривень на місяць, а влада зможе виділяти тільки 200 гривень, то згоди не буде. Ну, дійсно, не зроблять же для переселенців окреме економ-меню.
Все буде залежати від сум державного фінансування
У принципі, директори приватних шкіл та садочків готові виконувати закон і позитивно оцінюють ініціативу нардепів.
"Ми вважаємо, що це правильний підхід. Треба допомагати переселенцям. На сьогоднішній день у нас немає дітей переселенців, але, якщо вони будуть, то будуть харчуватися так само, як й інші діти", - говорить "Апострофу" інвестор міжнародної американської школи і університету AISU Олександр Громико.
Однак визнають, що можуть виникнути проблеми.
"Якщо отримати кошти з держбюджету буде проблематично, то приватні навчальні заклади будуть шукати способи, як, не порушуючи закон, уникнути додаткового фінансового навантаження, - пояснює "Апострофу" засновник психолого-педагогічного центру та дитячого садка "РозУмійко" Тамара Шевченко. - Це може бути просто відмова в прийнятті до навчального закладу дітей переселенців. Також можливе збільшення суми за перебування в закладі рівно настільки, скільки коштує харчування. Також є заклади, які вибирають форму харчування, яка практично переважає в Європі, та й у світі - батьки приносять з дому обід в ланч-боксі, він зберігається в холодильнику, а потім розігрівається. І в цьому випадку, я не знаю, яким чином можна реалізувати державний механізм допомоги. Приватний навчальний заклад - це заклад, до бюджету якого дуже важко втиснути додаткові витрати. Тому, сподіваюся, що влада, розуміючи це, буде, зі свого боку, своєчасно виконувати свої обов'язки, прописані цим законом".
Тому вся надія на те, як розрулить ситуацію Кабмін своєю постановою.
"Але питання навіть не в тому, скільки грошей закладати, це завжди можна відкоригувати в бюджеті. Питання в іншому: що з подібних пільг діти взагалі мають? Наприклад, є певні категорії дітей, у яких є право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Але за фактом - безкоштовного проїзду немає, адже якщо мерія не перерахує гроші перевізнику, то далі виникають ситуації, коли водій просто виганяє дитину з транспорту", - зазначає Людмила Волинець.
