У зв'язку з введенням карантину в Україні близько 50 тисяч дітей із інтернатів повернулися у свої сім'ї. Такі дані навів дитячий омбудсмен Микола Кулеба. Однак проблема в тому, що умови проживання, в які доводилося повертатися дітям, чиновники не дуже-то й перевіряли. Брак їжі, одягу та медикаментів, батьки-алкоголіки, насильство в сім'ї - ось далеко не повний список особистих драм, з якими довелося зіштовхнутися вихованцям інтернату після повернення додому. Чому держава не може вирішити проблеми дітей і як насправді працюють соціальні служби, розбирався "Апостроф".
Навчання - світло... а світла немає
За словами Кулеби, в інтернатній системі країни налічується близько 92 тисяч вихованців. Із них 5 тисяч перебувають в інтернатах постійно - це сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Ще 37 тисяч дітей ходили в інтернат, як в школу, щовечора повертаючись додому. Решта - 50 тисяч дітей, жили в інтернатах із понеділка по п'ятницю, і тільки на вихідні або канікули приїжджали додому. У зв'язку з карантином ці 50 тисяч вихованців ще в березні були змушені покинути інтернати, і до навчання вони приступлять тільки у вересні. Якщо, звичайно, восени уряд знов не посилить карантин.
"Чи готова система до того, щоб забезпечити підтримку і супровід сімей, в які повернулися діти, адже значна частина цих сімей і раніше перебувала у складних життєвих обставинах (а у зв'язку з карантином, ці складні обставини стали ще гірші)?" - задається питанням дитячий омбудсмен.
На це питання спробували відповісти і ми.
За словами національного директора з розвитку програм "СОС Дитячі Містечка Україна" Дар'ї Касьянової, чиновники, які відповідають за права і безпеку дітей в Україні, в умовах карантину спрацювали дуже екстравагантно.
"Дітей повернули з інтернатних закладів, які підпорядковуються Міносвіти, а за сім'ї, в які їх повернули, відповідають служби у справах дітей та центрів соціальних служб при Мінсоцполітики. А Мінсоцполітики про це не знало! Тобто Міносвіти навіть не проінформував Мінсоцполітики про те, що на час карантину вони дітей повертають додому", - каже "Апострофу" Касьянова.
Величезна проблема, пов'язана з поверненням дітей у сім'ї, - доступ до дистанційної освіти. Онлайн-навчання і у звичайних школах було далеко не ідеальним, що вже казати про вихованців інтернатів, які, часто, поверталися в сім'ї, де ніякої техніки для дистанційки немає і близько.
"Зрозуміло, що для бідних сімей інтернет, смартфон або ноутбук - це не базова потреба. Відповідно, дитина не матиме доступу до освіти", - пояснює Дар'я Касьянова.
"Деякі батьки не мають коштів поповнити мобільний рахунок, щоб надати можливість для дистанційної освіти, адже вони і без карантину ледве виживали", - зазначає користувач Наталія Титаренко.
Але що говорити про гаджети і доступ до мережі, якщо, зі слів експерта у сфері прав дітей Людмили Волинець, тисячі сімей не можуть забезпечити навіть елементарних потреб.
Дніпропетровська область, 2019 рік
"У близько 10 тисяч сімей світло відключене, тому що є борги за комунальні послуги, а батьки захоплюються алкоголем", - говорить "Апострофу" Волинець.
Утім, найважче в освітньому плані було дітям із інвалідністю, яким довелося повернутися додому.
"У мене син не чує. Скажіть, хто подумав про таких дітей, коли організовували онлайн-уроки? Слуховий апарат держава не видає, так хоча б про сурдопереклад подумали б. Дуже прикро, що про дітей із інвалідністю ніхто не згадує", - скаржиться користувач Тетяна Каменчук.
Телефонний контроль
Але навчальний рік уряд так-сяк "пропетляв" і нарешті завершив. Тепер же багатьом вихованцям інтернатів потрібно вирішувати іншу проблему: як жити з батьками, яким вони не дуже-то й потрібні. Так, навіть без карантину тисячі дітей із інтернатів все одно повернулися б у сім'ї після закінчення навчального року, але їх хоча б контролювали органи соцзахисту. Нехай не ідеально, але контролювали. Однак соцпрацівники продовжують працювати в режимі карантину, і свої обов'язки їм доводиться виконувати, здебільшого, дистанційно.
Як пояснили в Мінсоцполітики у відповідь на запит "Апострофа", "з метою оперативного вжиття заходів для забезпечення прав дітей у період карантину", органам соцзахисту на місцях було доручено проконтролювати сім'ї, куди поверталися діти. І, як запевняють чиновники, контроль пройшли всі 100% сімей.
Контролювали двома способами: онлайн (по телефону) і шляхом створення мобільних бригад. Наскільки якісно можна перевірити умови, в яких живуть діти, по телефону - велике питання.
"Ну, що таке по телефону запитати: "У вас є що їсти? Ви ходили до лікаря? "А як перевірити по телефону, чи тепло в будинку?" - зазначає Людмила Волинець.
"Там, де не можна було зателефонувати і доїхати, дзвонили головам сільрад або головам ОТГ. Просили, щоб хтось вийшов і подивився, як відбулося повернення дітей, - розповідає Дар'я Касьянова. - Але тут все залежало від голови ОТГ. Якщо він нормальний, то йшов і дивився. А якщо ні... Знаю соціальних працівників, які самі шили маски, скидалися на бензин і йшли по домівках. Навіть за свої гроші купували продуктові набори".
В інтернаті
Але навіть при такому контролі соціальні служби виявили понад 6 тисяч неблагополучних сімей. Як запевняють експерти, насправді, ця цифра занижена.
"Близько 15 тисяч дітей перебувають у стані крайньої небезпеки", - запевняє Волинець.
"А були й батьки, яких повинні були позбавити батьківських прав, але в силу того, що цей процес дуже розтягнутий у часі, дітей повернули, в тому числі, і в небезпечні сім'ї", - каже Дар'я Касьянова.
Чому ж чиновники спрацювали так неефективно? Експерти "Апострофа" запевняють - суть проблеми в тому, що працювати просто нікому.
"У країні - шалений кадровий голод. На всю країну працює близько 4 тисяч працівників служб у справах дітей і 4200 працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Тобто 8200 - на всю країну! А від цієї кількості слід ще відняти співробітників, які не працюють безпосередньо з людьми, і залишиться близько 6 тисяч. Для такої країни, як Україна, - це просто ніщо", - зазначає Людмила Волинець.
Така ситуація призводить до того, що в деяких населених пунктах України взагалі немає соцпрацівників, які могли б перейнятися проблемами дітей.
"Є такі громади, де взагалі немає жодного соціального працівника. Наприклад, у Селідовому Донецької області 30 дітей одномоментно повернулися з інтернату додому. А там немає жодного соцпрацівника!" - запевняє Касьянова.
"У листопаді минулого року Кабмін прийняв рішення про скорочення працівників районних державних адміністрацій у межах підготовки до наступного етапу децентралізації, - пояснює Людмила Волинець. - У результаті, наприклад, у Броварській райдержадміністрації немає служби у справах дітей. Взагалі немає! Хто там ходив по домівках? А законодавство прописано таким чином, що, наприклад, вилучення дитини з небезпечної сім'ї може здійснити тільки служба у справах дітей. Або Бориспіль - там немає центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. І це не якась там далека область, це Київська область. Це навіть не просто мало, це взагалі немає".
За інформацією джерел "Апострофа", в уряді зараз готують постанову, якою планують розширити штат соціальних працівників. Але як у результаті спрацює Кабмін, покаже час.
