2018 рік, що наступив, стане неспокійним часом в українській політиці. В країні розгорнеться виборча кампанія, яка розділить політикум на кілька груп, а Кремль активізується, щоб повернути військовий конфлікт на Донбасі в напрямку, вигідному йому. "Апостроф" зібрав прогнози політологів про головні тенденції та потрясіння, що чекають на Україну цього року.
У 2018 рік Україна увійшла з низкою політичних проблем, що "зависли". Зокрема, це кадрові питання: починаючи з весни 2017-го, президент Петро Порошенко, як уже писав "Апостроф", так і не зміг пролобіювати потрібного для нього кандидата на посаду глави Національного банку після того, як Валерія Гонтарева подала у відставку. В результаті в останній пленарний тиждень минулого року Верховна Рада так і не поставила це рішення на голосування, виконуючим обов'язки глави НБУ залишається Яків Смолій. Крім глави Нацбанку, невирішеними залишаються питання щодо призначення міністрів аграрної політики і продовольства та інформаційної політики, бо і Тарас Кутовий, і Юрій Стець говорили про свою відставку неодноразово. Влада так і не оновила склад Центральної виборчої комісії, де в більшості членів закінчилися повноваження.
В експертному середовищі прогнозують вирішення цих питань вже в першій половині 2018 року. "Проблема з ЦВК вирішиться в першому півріччі 2018-го, як і з НБУ. Цей дефіцит політичної відповідальності, коли ключові посади йдуть з приставкою в.о., є прямим наслідком недієздатності коаліції. І для західних партнерів це показник того, що їх водять за ніс розмовами про реформи, тому разом із антикорупційною діяльністю, створенням антикорупційного суду Захід буде досить жорстко вимагати, щоб на ключових посадах - таких як глави НБУ, ЦВК - все-таки з'явилися ті особи, які будуть очолювати ці структури в 2018-2019 роках", - сказав "Апострофу" політолог Андрій Золотарьов.
Однак вирішення кадрових проблем, прогнозує політичний експерт Петро Олещук, буде можливим тільки після втручання західних партнерів. "Дана ситуація влаштовує перших осіб держави, ситуація кадрової невизначеності дозволяє регулювати деякі сфери суспільного життя в ручному режимі, а керування в ручному режимі - це стиль політичного управління президента Порошенка. Тому я не думаю, що він добровільно від цього відмовиться без якихось дуже серйозних зовнішніх передумов і зовнішнього тиску", - вважає аналітик.
Також в році, що наступив, не припиниться боротьба між антикорупційними структурами і Генеральною прокуратурою. До антикорупційних структур, що вже існують, може додатися нова - антикорупційний суд, законопроект про який наприкінці року подав Петро Порошенко (документ вже викликав чимало суперечок і критики). В експертному середовищі розділилися думки щодо перспектив створення суду в новому році: частина впевнена, що в нинішньому варіанті ухвалювати президентський законопроект не можна, а отже, і створення суду буде відкладене на невизначений термін. Частина експертів стверджує, що компроміс зі створенням нового відомства все ж буде знайдений.
У кінці 2017 року президент Петро Порошенко подав законопроект про створення антикорупційного суду
"Тема наступу на антикорупційні органи не знята з порядку денного, і очевидно, що цей інструмент тиску буде використаний, окремі органи, які непідконтрольні президенту, не вселяють оптимізму владі в передвиборчий період, тому будуть спроби отримати над ними контроль. Водночас є зобов'язання в президента зі створення інших антикорупційних органів, у тому числі й суду, тому це питання також розглядатиметься протягом року. Але компроміс може бути знайдений в тому, щоб якийсь контроль з боку так званих "політичних плит" в суду все ж був", - припустив у розмові з "Апострофом" політолог Ярослав Макитра.
Червоною ниткою цього року, впевнені всі експерти, в українській політиці буде проходити тема війни на Донбасі. У 2017-му так і не був проголосований у другому читанні законопроект №7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях", хоч більша частина українського політикуму й обіцяла позитивне рішення щодо документа. Однак, як уже писав "Апостроф", через розбіжності двох найбільших фракцій у парламенті - "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту" - ухвалення документа відклали до січня 2018 року. При цьому частина політиків упевнена, що законопроект взагалі "зависне" й так і не буде проголосований.
Крім того, буде спроба перезапустити мінський процес, причому РФ може взяти на себе ініціативу та спробувати примусити Україну до низки політичних поступок щодо окупованого Донбасу. "Ті події, що відбулися у фіналі 2017 року, зокрема, масштабний обмін полоненими (звільнення українських заручників з полону бойовиків, - "Апостроф"), свідчать про готовність до даного процесу. Причому слід зазначити, що цього разу процес був ініційований з Росії, можна згадати, як в листопаді була зустріч Віктора Медведчука і Володимира Путіна. Участь Медведчука також показова, тому що це з боку Росії демонстрація його в якості топ-переговірника, за якого РФ готова проводити ці переговори й надалі. І Медведчук виступав із "мирним планом", згідно з яким треба реалізовувати Мінські домовленості на основі першочергового виконання Україною їх політичної складової, зокрема, проведення виборів на окупованих територіях, закріплення "спеціального статусу" окремих районів Луганської та Донецької областей в Конституції та, врешті-решт, загальної амністії", - вважає Олещук.
Такі спроби, прогнозує експерт, можна буде спостерігати в першій половині року.
"Мабуть, в першій половині року вестимуться неформальні консультації, а якісь рішення можуть бути прийняті вже після президентських виборів у Росії (призначених на березень 2018 року, - "Апостроф"). Росія демонструє принципове бажання вийти з даної ситуації з мінімальними втратами для себе, з іншого боку, свої інтереси є і в України, і в США, тому всі ці процеси можна буде спостерігати на початку року. І все це буде відображатися на внутрішній політиці, тому що "Мінськ" передбачає і ухвалення політичних рішень у Києві, причому рішень, які будуть викликати неоднозначну реакцію", - сказав політолог "Апострофу".
Читайте також: Нові правила на дорогах, зарплати та ціни: яких сюрпризів чекати українцям у 2018 році
Але головна подія української політики в році, що наступив, упевнені експерти, - це вступ країни в активну фазу виборчої кампанії перед виборами президента і парламенту у 2019-му.
"Україна на порозі глобальних змін політичного ландшафту, ми будемо спостерігати зміну поколінь: підуть політики які сформувалися в пострадянській Україні, будемо бачити появу нових облич", - вважає Андрій Золотарьов.
"Слід також очікувати боротьби окремих персонажів один з одним. Історія з Міхеілом Саакашвілі ще не завершена, і можна буде багато таких ліній конфлікту знайти 2018 року, тому що всі основні гравці в політикумі так чи інакше відзначаться своєю участю у виборчій кампанії. На цьому полі відбуватимуться основні дискусії та дебати, фактично ми побачимо розшарування на три-чотири різні групи в українському політикумі", - резюмував Ярослав Макитра.
